укр eng рус est

Публікації

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Огляд санкційних режимів 2018 року

10.01.2019

Олена Омельченко, партнер, керівник практики міжнародної торгівлі

Іван Божко, адвокат

Останнім часом вже нікого не дивує застосування санкцій, як до окремих фізичних чи юридичних осіб, так і до цілих секторів економіки певних країн. Окреме місце у санкційних режимах приділяється обмеженням, які впливають на торгівлю та економічне зростання, і 2018 рік, не був виключенням.

САНКЦІЇ США

Традиційним лідером серед країн, що застосовували цей доволі поширений на сьогоднішній день інструмент торгово-економічних обмежень, залишаються Сполучені Штати Америки. Свою санкційну активність у 2018 році США розпочали із введення обмежень стосовно Венесуели, коли 19 березня Президент США Дональд Трамп підписав указ, за яким резидентам США та іншим особам, підпорядкованим юрисдикції США, було заборонено здійснювати будь-які трансакції з цифровою валютою, коінами та токенами, що були емітовані Урядом Венесуели . Окрім того, цей указ заблоковав активи чотирьох посадовців Уряду Венесуели та заборонив резидентам США встановлювати з ними будь-які ділові зв’язки. Вказані санкції були пов’язані з тим, що влада Венесуели намагалася, у такий, і на сьогоднішній день, доволі специфічний спосіб, шляхом емісії національної криптовалюти “Петро”, обійти раніше застосовані США спеціальні економічні обмеження. Протягом року санкційний список США також поповнили посадовці з оточення Президента Венесуели – Мадуро.

Одними із найжорсткіших обмежувальних заходів, введених у 2018 році, стали санкції проти Ірану, які можна вважати логічним продовженням виходу США із «ядерної угоди». Фактично Сполучені Штати не тільки відновили попередні санкції, які охоплювали понад 900 пов’язаних з Іраном суб’єктів, але і значно їх посилили . Зокрема, під нові санкції потрапили 50 іранських банків та пов’язаних із ними осіб, понад 200 осіб та суден з транспортного та енергетичного секторів, іранські авіалінії та їх цивільний повітряний флот (67 літаків), а також майже 250 осіб та пов’язані з ними активи, які підлягали блокуванню і перебували у спеціальному санкційному списку, дія якого була зупинена через підписання Спільного всеохоплюючого плану дій щодо Ірану («ядерна угода»). Проте найбільш серйозними вважаються санкції, що стосуються обмежень на придбання іранських нафтопродуктів. Зокрема, ризик потрапляння під санкції США несе будь-яка країна, яка не здійснила «значного зменшення» обсягів закупівлі сирої нафти у Ірану. Оцінка тому, чи мало місце «значне зменшення», буде надаватися Державним Секретарем, за погодженням з Міністром фінансів, Міністром енергетики та Директором Національної розвідки. При цьому до уваги буде братися як відсоткове скорочення, такі і припинення контрактів, що передбачають поставку у майбутньому тощо. Наслідки порушення вказаних обмежень можна вважати справді катастрофічними, оскільки іноземні фінансові установи, які будуть приймати участь у значних фінансових операціях з іранськими фінансовими інститутами ризикуватимуть втратити доступ до своїх кореспондентських та транзитних рахунків у США, що, у свою чергу, фактично зробить неможливим подальше нормальне функціонування таких «порушників». Санкції проти Ірану у своєму оновленому вигляді створюють значні ризики для постачальників товарів, послуг та кредиторів іранських контрагентів, в тому числі і за попередньо укладеними контрактами.

Не став 2018 рік виключенням і щодо подальшого розширення санкцій Сполучених Штатів щодо Російської Федерації. Їх доповнення тривало протягом всього року, шляхом включення нових осіб (державних діячів, компаній та банків) до SDN-списку. Цей же пакет санкцій передбачає заборону відчуження чи переведення боргів, капіталів та інших активів, пов’язаних із підсанкційними особами, експорт ними товарів із США, а також будь-яких платежів на їх користь (окрім випадків, передбачених спеціальними ліцензіями).

Оновлення санкцій продовжилося у серпні, підставою для чого стала справа з отруєнням Скрипалів. Пов’язані з цим обмеження приймаються у два етапи, перший з яких полягає у припиненні будь-якого закордонного фінансування РФ, що підпадає під регулювання Закону «Про контроль за експортом озброєння», у відмові РФ у кредитуванні, кредитних гарантіях чи іншій фінансовій допомозі, що надається урядом США, забороні експорту до РФ важливих з точки зору національної безпеки товарів і технологій. Більш жорстким вбачається другий етап, введення якого можна очікувати наприкінці цього року – уряд США розглядає кілька варіантів, які можуть передбачати заборону банкам США кредитувати уряд РФ, окрім операцій з придбання продовольчих та сільськогосподарських товарів, значне обмеження торгівлі та дипломатичних відносин між країнами, а також заборону на авіаційне сполучення компаній, що перебувають у власності або контролюються державою. Проте, цей варіант другого етапу санкції не можна назвати остаточним, оскільки можливе як їх відкладення і пом’якшення, так і введення надзвичайно жорстких обмежень.

Аналіз санкцій, введених США у цьому році, черговий раз підтверджує наявність надзвичайно широкого арсеналу засобів, які можуть застосовуватись у економічній та інших сферах взаємовідносин з іншими державами та окремими фізичними і юридичними особами. Значний розвиток санкційного інституту, а також серйозність можливих наслідків у вигляді потрапляння під ті чи інші санкції призвели до того, що перед укладенням правочинів резиденти США проводять детальний аналіз на їх відповідність санкційному законодавству та включають специфічні розділи до господарських правочинів, які передбачають гарантії та запевнення сторін щодо дотримання вимог діючого санкційного режиму. Вищевказане пов’язано з тим, що санкції США носять надзвичайно широкий (всеохоплюючий) характер, розповсюджуються на будь-які трансакції із підсанкційними суб’єктами, підлягають застосуванню як до нових правовідносин із ними, так і до тих, що виникли раніше (в тому числі раніше укладені договори, замовлення на поставку товарів та послуг тощо). Окрім того, на відміну від будь-яких інших, за виключенням хіба що санкцій РБ ООН, санкції США мають екстратериторіальний характер і розповсюджуються не тільки на резидентів США, але і на будь-яких інших суб’єктів, які певним чином пов’язані із підсанкційними, наприклад: які здійснюють з ними господарські операції, надають фінансову, технологічну та інші види підтримки, перебувають під контролем або афілійовані з ними тощо.

САНКЦІЇ ЄС

Доволі скромним на фоні санкційної активності США виглядає перелік обмежувальних заходів прийнятих ЄС, який, в основному, полягає у пролонгації раніше вжитих, аніж прийнятті нових санкцій. Варто зауважити, що в основному санкції ЄС побудовані на рішеннях, прийнятих РБ ООН, і діють паралельно з ними, втім, ЄС також має 24 власних повністю автономних санкційних програм. Саме аналізу зазначених програм, як правило, приділяється найбільше уваги зі сторони європейських компаній напередодні встановлення нових ділових зв’язків.

Серед автономних санкційних програм ЄС, що мали місце у 2018 році можна відмітити наступні.

Відкрито рік було доповненням санкційних списків щодо КНДР, до якого було включено 17 фізичних осіб, пов’язаних із незаконною торговою діяльністю, направленою на ухилення від санкцій ООН (в цілому список самостійних санкцій ЄС проти КНДР налічує 58 фізичних та 10 юридичних осіб). Того ж дня Рада ЄС впровадила санкції щодо 7 високопосадовців із Венесуели . Згодом, 25 червня, до них приєдналися ще 11 осіб, діяльність яких була пов’язана із порушеннями, що мали місце під час травневих виборів у Венесуелі.

Не став 2018 рік виключенням щодо санкцій ЄС проти РФ. Зокрема, у березні було продовжено дію раніше вжитих секторальних та персональних обмежувальних заходів, що в цілому на той час охопили 150 фізичних і 38 юридичних осіб (дію зазначених санкцій нещодавно було пролонговано до 15 березня 2019 року).

Вказаний перелік у травні було поповнено п’ятьма фізичними особами, причетними до організації президентських виборів РФ на території анексованого Криму, та у липні шістьма компаніями – через їхню участь у будівництві Керченського мосту.

Окрім того, 18 червня Рада ЄС ще на рік продовжила дію санкцій, пов’язаних із анексією Кримського півострову. Дія цих санкцій фактично обмежена лише територією Криму і включає в себе заборони на імпорт товарів, походженням з Криму, на купівлю європейськими компаніями нерухомості та суб’єктів господарювання у Криму, на їх фінансування чи надання їм пов’язаних послуг, на захід круїзних лайнерів до кримських портів та поставку товарів і технологій кримським компаніям.

Щодо секторальних санкцій ЄС, які обмежують доступ основних російських державних фінансових установ до ринків капіталу ЄС, забороняють імпортно-експортні операції зі зброєю та товарами подвійного призначення та скорочується доступ до технологій, які можуть бути використані у розвідці і добуванні нафти, то їх також було продовжено до 31 січня 2019 року.

Як було зазначено вище, санкційна активність ЄС у 2018 році зосередилась на пролонгації дії вже раніше прийнятих обмежень. Зокрема, 25 жовтня окремими рішеннями Ради ЄС на рік було продовжено дію санкцій стосовно Бурунді , Гвінеї та частини Молдавської Республіки – т.з. Придністровської Молдавської Республіки . Трохи згодом, у листопаді, ЄС продовжив дію санкцій проти Венесуели ще на рік.

Зазначене розкриває одну із особливостей функціонування санкційного інституту ЄС та його відмінність від аналога США. Зокрема, санкції США у своїй більшості діють до моменту прийняття спеціального рішення про їх скасування, в той час, як обмежувальні заходи ЄС мають тимчасовий характер і автоматично припиняють свою дію у випадку непоновлення протягом строку їх дії. Саме тому, щороку можна спостерігати ситуації, як точаться ті чи інші дискусіє в середині ЄС щодо подальшої долі тих чи інших спеціальних обмежень. Вказане характеризує санкції ЄС як більш гнучкі і такі, що більш точно відповідають актуальній ситуації на міжнародній арені.

САНКЦІЇ РФ

Значний ажіотаж викликало введення 1 листопада персональних санкцій Російською Федерацією на підставі постанови Уряду РФ № 1300. Затверджений Урядом РФ список налічує 322 фізичних особи і 68 компаній, які переважно є резидентами України, та щодо яких застосовані спеціальні обмеження у вигляді блокування безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів та майна на території РФ, а також заборони на виведення капіталу за межі території РФ.

Вказані санкції підлягають застосуванню не лише до осіб, які безпосередньо вказані у постанові № 1300, але і до юридичних осіб, що знаходяться під контролем підсанкційних суб’єктів.

Заслуговує на увагу той факт, що введені санкції побудовані на положеннях прийнятого в цьому році Закону «Про заходи випливу (протидії) на недружні дії Сполучених Штатів Америки та інших іноземних держав», який передбачає можливість введення доволі широкого переліку обмежувальних заходів. Той факт, що санкції проти України були прийняті у тому вигляді, який мається на сьогоднішній день, свідчить про те, що їх введення не ставило перед собою мету у вигляді повного припинення будь-яких господарських операцій між суб’єктами господарювання держав.

Аналізуючи прийняту Урядом РФ постанову № 1300 можна сказати, що в цілому персональні санкції РФ є доволі схожими на українські, оскільки носять цільовий вузьконаправлений характер, на відміну від санкцій США. Більш того, прийняті в чинному вигляді санкції фактично не перешкоджають проведенню господарських операцій через посередників. Втім, з урахуванням незначного проміжку часу, що сплинув з дати введення персональних санкцій РФ, наразі говорити про їх ефективність зарано.

САНКЦІЇ УКРАЇНИ

Подальшого розвитку зазнає й український санкційний інститут. Вже, можна сказати, традиційним з 2015 року стало щорічне введення нових персональних економічних та інших обмежувальних заходів щодо окремих осіб, пов’язаних зі збройною агресією РФ. Цього року відбулося досить значне його зростання – до 1759 фізичних та 768 юридичних осіб, тоді як, для порівняння, у 2017 році ці цифри складали 1228 та 468 відповідно.

Не обійшлося і без певних нововведень. Зокрема, специфічний вид санкцій було застосовано на підставі Рішення РНБО від 1 березня до чотирьох українських банків, які є дочірніми до російських банків (Сбербанк, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, ВТБ Банк, БМ Банк), у вигляді запобігання виведенню капіталів за межі України на користь пов’язаних осіб. Специфічність цього виду санкцій полягає в тому, що він, поряд ще з кількома виключеннями, підлягає застосуванню до ширшого кола осіб, аніж інші подібні заходи, оскільки його дія фактично не обмежується переліками фізичних і юридичних осіб, затвердженими рішеннями РНБО України.

У подальшому, Національним банком України, шляхом внесення змін до своєї Постанови № 654 «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів», було роз’яснено який вид банківських операцій підпадає під дію зазначеної санкції.

Серед іншого, варто зазначити, що не закінчуються спроби судового захисту від введених санкцій (прецеденти задоволення подібних вимог наразі в українській судовій практиці відсутні). Так, на сьогоднішній день у провадженні Касаційного адміністративного суду перебувають кілька справ, які знаходяться на стадії дослідження матеріалів, що стали підставою для застосування санкцій. Особливість розгляду подібних справ обумовлена тим, що вказані відомості можуть представляти собою державну таємницю, а тому потребують від учасників процесу дозволу на доступ до інформації відповідного ступеня секретності.

Також варто виокремити специфіку введення українських та російських санкцій на відміну від США та ЄС, що полягає у захисті внутрішнього ринку шляхом використання цього інструментарію. Так, наприклад, застосування Росією ембарго щодо імпорту продуктових товарів із деяких країн, а також застосування Урядом України заборони щодо ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації.

ВИСНОВКИ

В цілому у 2018 році збереглась тенденція щодо розширення санкційних, особливо персональних, списків. Це свідчить про те, що зазначений вид обмежувальних заходів набуває все більшої актуальності і все частіше є альтернативою таким засобам широкої дії, як ембарго, оскільки дозволяє здійснити максимальний вплив на осіб, які безпосередньо відповідальні за події, що стають підставою для їх вжиття.

Не менш насиченим обіцяє бути і рік наступний, серед іншого, вихід Великої Британії з ЄС призведе до формування окремої самостійної санкційної політики, яка, очевидно, матиме доволі серйозний вплив на ситуацію, що склалася на міжнародній арені. Не менший вплив мають персональні санкції і на приватноправову сферу. В умовах сьогодення, необачна ділова практика може коштувати компанії втрати не тільки значних сум, але і можливості виходу на ринки окремих світових регіонів, тобто втрати всіх або значної кількості діючих і потенційних клієнтів та/або доступу до джерел кредитування. У зв’язку з цим звичайною діловою практикою не тільки за кордоном, але і в Україні, стає звернення до спеціалістів для аналізу ризиків, які супроводжують ту чи іншу господарську операцію.

 
© 2019 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія