Дата публікації: 2 квітня 2024
Олександр Фефелов, партнер, керівник практики антимонопольного та конкурентного права
Джерело: «Вибір клієнта 2023: ТОП-100 юристів України»
Задача здійснення антимонопольної реформи була формалізована ще в Угоді про асоціацію. Україна зобов’язалась наблизити конкуренційне законодавство та практику його застосування до acquis ЄС і якби не війна, то рухалась би в цьому напрямку упевнено та швидко. Тим не менш, парламенту вдалось ухвалити довгоочікувані зміни до законів, якими вдосконалюється діяльність в напрямку захисту та адвокатування конкуренції.
Фактично, з ухваленням багатостраждального та довгоочікуваного Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення діяльності Антимонопольного комітету України» і починається черговий етап реформи. Величезна заслуга в лобіюванні Закону належить Офісу реформ та самому Комітету. Після його ухвалення Антимонопольний комітет України (АМКУ) діяв швидко та продуктивно в напрямку деталізації правил та процедур, унормованих Законом. Комітет ухвалив низку розпоряджень, які, впевнений, ефективно запрацюють вже в цьому році. Це також значно підвищить інституціональну спроможність самого АМКУ.
Серед напрямків, регулювання яких зазнало змін та уточнень, хочу звернути увагу на такі:
- звільнення від відповідальності за вчинення порушення у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій;
- врегулювання у справах про антиконкурентні узгоджені дії суб’єктів господарювання та зловживання монопольним (домінуючим) становищем;
- проведення перевірок суб‘єктів господарювання;
- розгляд заяв і справ про порушення законодавства;
- проведення опитувань споживачів під час розгляду справ про ЗЕК (про захист від недобросовісної конкуренції), дослідження ринку;
- ведення і доступ до державного реєстру суб’єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів;
- дозволи АМКУ на концентрацію;
- визначення розмірів штрафів.
Надто важливим, на мою думку, є оновлений порядок розгляду АМКУ та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Серед іншого, він уточнює, які дії можуть здійснювати уповноважені працівники АМКУ з метою всебічного, повного й об’єктивного з’ясування дійсних обставин справи, наприклад: одержання від сторін, третіх осіб пояснень, проведення перевірок, вилучення чи накладення арешту майна, предметів, документів, носіїв інформації, проведення огляду приміщень та інших володінь суб’єктів, що перевіряються, і тому подібне. Також Порядок окреслює права та обов‘язки осіб, що беруть участь у справах; чітко визначає коло осіб, які мають право подавати заяви про порушення; деталізує форму та зміст заяв про порушення та строки і правила їх розгляду; а також, нарешті, підкреслює наше право на проведення усних слухань в справах.
Крім того, суттєвим є уточнення процедури розстрочення та відстрочення сплати штрафу, а також порядку перевірок та перегляду рішень органів АМКУ. На жаль, так і не добились права для сторін справ знайомитись з їх матеріалами до моменту вручення сторонам попередніх висновків, хоч всім зацікавленим зрозуміло, що 10 днів на підготовку аргументації щодо попередніх висновків явно недостатньо.
Нарешті поставлено крапку в питанні затвердження правил визначення розмірів штрафів, що накладаються за порушення законодавства про ЗЕК. Документ, розроблений АМКУ, був застований, тобто, набув статусу нормативного акту. В ньому деталізовано на кого може накладатись штраф і, головне, яким чином він підраховується (спочатку встановлюється базовий розмір штрафу, потім обтяжуючі, пом’якшуючі та інші обставини, згідно яких він зменшується або збільшується, з ясними формулами розрахунків).
Щодо звільнення від відповідальності за порушення законодавства, а також врегулювання у питанні відповідальності – невдовзі запрацюють відповідні механізми, які передбачають, що програма звільнення від відповідальності у випадку добровільного звернення до АМКУ («leniency») тепер застосовуватиметься не тільки для одного (першого) заявника, але також і для інших порушників, в залежності від черговості звернення до Комітету.
Привабливою для бізнесу стане і процедура врегулювання («settlement»), в результаті якої можливе зменшення потенційного штрафу, що накладається за вчинення антиконкурентних узгоджений дій та зловживання монопольним (домінуючим) становищем – на 15%. Не відключатиметься й застосування для учасника антиконкурентних узгоджених дій одночасно як lenience, так і settlement. Разом з тим, врегулювання неможливе у випадку встановленого спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Концентрації, точніше сказати, отримання дозволів на них, залишаються проблемою, яка є і була предметом постійної критики з боку спеціалістів, які надають послуги в цьому напрямку. Наразі, разом з уточненням випадків концентрацій, кола учасників, визначення порогових показників (за що ми дійсно вдячні Комітету), все ж хотілося б реального спрощення процедур, що унеможливлювало б суб‘єктивне ставлення спеціалістів АМКУ до наданих або відсутніх відомостей, більшої відкритості в комунікації з учасниками. Варто було би змінити підхід до концентрацій з точки зору зрозумілої і практичної, а не формальної цінності процедури отримання дозволів в певних випадках і загалом.
Також набрав чинності Порядок проведення перевірки суб’єктів господарювання, об’єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю АМКУ, його територіальними відділеннями. Пам‘ятаємо, які жорстокі спори точились навколо нього довгий час до ухвалення Закону. Зараз документ АМКУ чітко відображає передбачені в Законі норми. Перевірки проводитимуться на підставі судового рішення господарського суду та розпорядження органу Комітету або голови тервідділення. Вони проводитимуться на підставі судового рішення господарського суду про надання дозволу на проведення перевірки, доступу до приміщень, інших володінь, інших місць зберігання інформації, що перебуває у володінні та/або користуванні суб’єктів господарювання та/або на вчинення окремих процесуальних дій у вигляді проведення огляду приміщень, інших володінь, систем електронних комунікацій, місць зберігання інформації, майна, предметів чи інших носіїв інформації, документів, опломбовування (опечатування) приміщення, іншого володіння, системи електронних комунікацій чи місця зберігання інформації, накладення арешту на майно, предмети чи інші носії інформації, документи, у тому числі їх оригінали, що можуть свідчити про ознаки порушення чи бути доказами у справі, їх вилучення. Це – досягнення. Воно спростить життя як суб‘єктам, яких перевірятимуть, так і самому АМКУ.
АМКУ затвердив порядок ведення і доступу до державного реєстру суб’єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Документ цікавий хоча б тим, що усуває низку непорозумінь між АМКУ та суб‘єктами господарювання щодо включення (виключення) до так званого «чорного списку» тих, кого позбавлено на 3 роки права участі в публічних закупівлях. Відомості до реєстру вноситимуться на підставі рішення органу АМКУ про визнання вчинення порушення, а вилучатимуться у разі набрання законної сили рішення суду про визнання недійсним/скасування (повністю чи частково) рішення Комітету, а також в результаті позитивного для суб‘єкта перегляду та/або перевірки рішення. До речі, відомості про суб’єктів господарювання, повністю звільнених від відповідальності за порушення, не вноситимуться до реєстру.
Щодо порядку опитування споживачів під час розгляду справ про порушення законодавства, дослідження ринку, то затверджені новації виглядають для багатьох експертів досить контраверсійними. Порядок містить ряд неузгодженостей, які, сподіваюсь, будуть з часом усунуті. Питання непросте, оскільки багато в чому формування Комітетом доказової бази певних порушень в галузі недобросовісної конкуренції будуватиметься на результатах опитувань, а їх правова природа викликає питання.
Загалом, в галузі правового регулювання питань конкуренції 2023 рік виявився значно продуктивнішим ніж попередні п’ять. І все ж очікуємо від АМКУ загальної зміни підходів до комунікації з суб’єктами господарювання (не тільки в процесі розгляду заяв на концентрацію, а й в ході проведення досліджень та розслідувань), виявлення довіри до бізнесу, відходу від іміджу свого роду «бізнес-прокуратури», що, в свою чергу, збільшить довіру і до самого органу.
Крім того, сподіваємось на реальне застосування процедур перевірки та перегляду рішень органів АМКУ, інших можливостей для бізнесу відстоювати свої права та законні інтереси. Також сподіваємось, що значне покращення умов оплати праці, матеріально-побутового та іншого забезпечення працівників, передбачене новим Законом, дасть можливість спокійно та зважено виконувати свої службові обов‘язки на користь розвитку економічної конкуренції.
