Залишити заявку

Огляд ключових змін, які впливатимуть на практику міжнародної торгівлі у 2024 році

Дата публікації: 2 квітня 2024

Олена Омельченко, партнер, керівник практики міжнародної торгівлі

Джерело: «Вибір клієнта 2023: ТОП-100 юристів України»

Після повномасштабного вторгнення росії в Україну практика міжнародної торгівлі у Україну зазнала змін. Акценти змістились на політичні рішення, а не правові. Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі з великими труднощами прийняла рішення щодо процесів, що були порушені задовго до 24 лютого 2022 року з порушенням строків, передбачених законом. Європейський Союз вкотре продовжив односторонні преференції Україні в торгівлі, що призвело до українсько-польського конфлікту на кордоні. Чого можна очікувати в 2024 році?

Українсько-польський конфлікт

Безперечно, урегулювання українсько-польського торгового конфлікту залишиться у фокусі практики міжнародної торгівлі в поточному році. Попри те, що проблема має політичний характер, вона повинна бути усунена в межах правових механізмів. Застосування заборони чи обмежень в торгівлі однозначно є порушенням положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, а також угод Світової організації торгівлі (СОТ).

Під час укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС українська сторона пропонувала передбачити в договорі статтю «Двосторонні захисні заходи», яка  б дозволила застосовувати тимчасові захисні заходи, у випадку, якщо двостороння лібералізація торгівлі призведе до непередбачуваного збільшення імпорту товарів та шкоди (чи загрози шкоди) національним виробникам від нього. В такому випадку одна із сторін могла б застосовувати квоту чи тимчасове захисне мито в двосторонній торгівлі до рівня, який застосовувався до укладення Угоди.  Однак Європейська комісія відхилила таку пропозицію, і наразі в Угоді містяться тільки положення щодо застосування глобальних захисних заходів, що застосовують до всіх країн (стаття, що відсилає до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі та Угоди СОТ про захисні заходи).

Отже, польські виробники, що страждають від зростаючого імпорту товарів з України, мають право ініціювати порушення захисного розслідування, в ході якого мають довести факти зростаючого масованого імпорту та шкоду від нього національній промисловості. Однак вони не пішли цим шляхом, бо це складний юридичний процес, який вимагає об’єднання галузі ЄС та достатніх доказів для застосування захисних обмежень щодо імпорту товару. Польські аграрії обрали політичний тиск на владу та Європейську комісію, щоб забезпечити захист власних інтересів, вимагаючи скасування односторонніх преференцій, а в подальшому матимуть вплив на позицію в переговорному процесі про умови вступу України до ЄС.

У відповідь Уряд України порушив три справи в Органі врегулювання суперечок СОТ проти Польщі, Угорщини та Словаччини. Ці справи знаходяться на стадії консультацій, і  Україна ще не скликала панель (групу арбітрів) для розгляду справи, хоча може зробити це в будь-який час.

Але останні заяви українських урядовців про те, що Україна у відповідь застосує дзеркальні обмеження щодо імпорту польських товарів означає, що українська сторона більше схильна до політичного врегулювання торгового конфлікту, аніж до юридичного процесу в рамках механізму СОТ.

У цьому контексті варто зазначити, що український Уряд не має повноважень, встановлених законом, застосовувати заборони чи обмеження як заходи у відповідь на недружні чи дискримінаційні дії Польщі. Уряд України має право застосовувати заходи у відповідь до країни-агресора та країн, що не є членами СОТ, а до членів СОТ застосовується механізм, передбачений угодами, укладеними в рамках цієї організації.

Водночас не виключаємо, що в поточному році Україна може обмежити імпорт товарів з Польщі іншими механізмами, не призначеними для такої ситуації, що буде радикальним та політичним, а не правовим рішенням.

Переговори з ЄС

Ситуація на українсько-польському кордоні яскраво демонструє, що Польща вже почала готуватись до переговорів про вступ України в ЄС.

Дуже важливо, що українська сторона має підтримку Європейської комісії. Ми маємо розуміти, що Україна отримала безпрецедентний доступ до ринку ЄС без офіційних переговорів, перехідних періодів та ратифікації таких положень державами-членами ЄС, включаючи Польщу. Так, це тимчасовий доступ, але він добровільний та односторонній. ЄС мають право його не продовжувати, скасувати або обмежити до рівня зобов’язань, що передбачені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС. Польща розуміє, що Україна може створити велику конкуренцію в майбутньому як на внутрішньому ринку ЄС, так і на зовнішніх ринках.

Не варто забувати, що відкриття ринку ЄС надало не лише економічну перевагу Україні у порівнянні з іншими членами, які вступали до ЄС, а також можливість достроково інтегруватись в цей великий ринок та значно посилило позицію України в переговорах про вступ до ЄС. Наразі Європейська комісія  формує позицію до переговорів з Україною, а Польща захищає власні інтереси, незважаючи на «дикунські» методи. Це, серед іншого, – боротьба за ринок товарів, послуг та праці.

У квітні цього року Уряд України очікує отримати від Європейської комісії рамку переговорів щодо вступу України в ЄС, після чого буде зрозумілим, за якими напрямками розпочнеться переговорний процес.

Антидемпінгові, антисубсидиційні та захисні заходи

Нещодавно відбулася презентація всеукраїнської економічної платформи «Зроблено в Україні», де Уряд фокусує увагу на тому, що державна політика будуватиметься на пріоритеті українських виробників для національної економіки.

Однак практика 2023 року та початку 2024 року свідчить інакше, принаймні в питаннях, що стосуються захисту національного товаровиробника від демпінгового, субсидованого чи зростаючого імпорту. Нагадаємо, що це єдиний механізм, який дозволений угодами СОТ, але після повномасштабного вторгнення росії в Україну Мінекономіки і Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (далі – Комісія) не порушила жодного нового розслідування.

Цілком зрозуміло, чому відсутня політична поля порушувати нові процеси проти імпорту товарів з ЄС, Великобританії і США. Це основні партнери, що надають воєнну допомогу Україні.

Однак залишається незрозумілим, чому держава не захищає українських виробників від демпінгового та субсидованого імпорту, зокрема, з Китаю, Індії, Пакистану, Малайзії, Узбекистану тощо.

На нашу думку, в цьому напрямі є багато проблем.

Перша і основна – відсутність політичної волі та практичного посилу голови Комісії, що держава готова захищати українських виробників шляхом застосування цього інструменту. Цю ситуацію ще ускладнюють внутрішньо міністерські процеси Мінекономіки, які негативно впливають на роботу і захист бізнесу, спостерігається постійне порушення строків, передбачених законом.

Друга – відсутність бажання розвивати практику в частині захисту від субсидій та обходу заходів.

Третя – законодавство, що потребує удосконалення.

Четверта – політична домовленість з ЄС щодо незастосування обмежувальних заходів у торгівлі, що спричинило блокування нових спеціальних розслідувань, за результатом яких застосовуються заходи до всіх країн, зокрема ЄС.

Отже, у 2024 році можна очікувати порушення нових антидемпінгових процесів, але за наявності політичної волі у керівництва Мінекономіки. І зовсім не  варто очікувати захисту від субсидованого та зростаючого імпорту.