укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

Банкрутство по-новому: «свої» ліквідатори і розбазарювання держмайна

11.02.2013

Джерело Finance.ua

Проблеми фінансово неспроможних підприємств відтепер будуть вирішувати по-новому.
З 19 січня набула чинності остання редакція Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка дозволить ефективно захистити права кредиторів і перешкоджати фіктивним банкрутствам.
Саме так вважають юристи, але, як виявляється, не все так безхмарно. Адже лобісти залишили в законі чимало щілин для маніпулювання.
Що позитивного?
Отже, наведемо основні новели Закону.
По-перше, справа про банкрутство компанії тепер буде заводитися тільки після того, як суд у підготовчому судовому засіданні перевірить обгрунтованість вимог заявника. Це нововведення повинне перешкодити компаніям-боржникам організовувати своє штучне банкрутство з метою виведення активів.
Причому на цій стадії суд зобов’язаний долучити до матеріалів справи заяви про банкрутство, представлені іншими кредиторами до дня проведення підготовчого судового засідання. Якщо заяву первинного кредитора буде визнано необґрунтованою, суд зобов’язаний приступити до розгляду заяв інших кредиторів.

«Це дозволить виключити ситуації, коли після порушення справи про банкрутство боржник розраховувався з ініціюючим кредитором, який або відкликав заяву, або не публікував оголошення про порушення справи про банкрутство», – говорить старший юрист «Губенко та Партнери» Максим Левкін.
У такій ситуації боржник міг спокійно переписати свої активи на споріднену структуру, щоб вони не дісталися іншим кредиторам.
По-друге, з 19 січня 2014 року всі рішення про порушення справ про банкрутство будуть публікуватися на сайті Вищого господарського суду. Зараз такі рішення публікуються в друкованих засобах інформації органів ЗМІ, які майже ніхто не читає.
Така новація дозволить кредиторам завчасно дізнатися про можливе банкрутство боржника.
По-третє, змінено процедуру накладення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Тепер такий мораторій буде накладатися судом на стадії підготовчого засідання, а не на стадії розгляду справи, як це було раніше.

«Раніше для початку процедури банкрутства було достатньо подання заяви від кредитора або самого боржника. Суд перевіряв, що заява складена належним чином, приймав рішення про початок процедури банкрутства і вводив мораторій, який дозволяв боржникові не виконувати грошові зобов’язання перед конкурсними кредиторами», – пояснює юрист ЮФ «Ілляшев та Партнери» Вадим Кізленко.
Ще одним позитивним моментом у законі є виключення можливості визнати підприємство банкрутом на підставі відсутності за місцем реєстрації, що було вельми популярним інструментом для ліквідації підприємств.
Однак на цьому позитивні зміни закінчуються.
Привілейовані кредитори
Так, нова редакція закону «Про банкрутство» ставить у нерівні умови кредиторів.
Тепер вони будуть ділитися на три групи: забезпечені кредитори (кредитори, які позичили гроші під заставу майна), конкурсні (їх кредити не забезпечені заставами) і поточні (кредитори, які не встигли в тридцятиденний строк заявити про свої вимоги до боржника).
Найбільше прав отримали забезпечені кредитори. По-перше, їх вимоги будуть задовольнятися позачергово.
По-друге, вони будуть затверджувати чи накладати вето на план санації або ліквідації підприємства.
Раніше у них такої можливості не було, і це призводило до того, що забезпечені кредитори – переважно банки – роками не могли оскаржити план санації підприємства, затверджений радою кредиторів на користь зацікавленої особи з метою ухилення від боргів.
Конкурсні кредитори зможуть тільки брати участь в комітеті кредиторів, який буде розробляти план санації або ліквідації боржника.
Поточні кредитори не матимуть таких прав, але зможуть заявити про свої вимоги до боржника після 30-денного строку з моменту порушення справи про банкрутство.
Раніше вимоги кредиторів, які не встигли заявити свої вимоги, не включалися в реєстр вимог і вважалися погашеними. Тепер вимоги таких кредиторів будуть включатися в шосту чергу, тобто в останню.
«Найчастіше грошей вистачає тільки на задоволення вимог кредиторів першої, другої, третьої і четвертої черги. Відсоток задоволення вимог кредиторів п’ятої та шостої черги дуже невисокий. Безумовно, вимоги таких кредиторів будуть визнані, але навряд чи такі кредитори зможуть повернути свої гроші», – підкреслює Кізленко.
Лазівка ​​для «своїх»
Найбільш суперечливі зміни стосуються арбітражних керуючих.
З моменту вступу в силу нової редакції Закону «Про банкрутство» арбітражні керуючі більше не є суб’єктами підприємницької діяльності, як це було раніше. Тепер їм присвоєно статус суб’єкта незалежної професійної діяльності.
Крім того, арбітражних керуючих віднесли до суб’єктів корупційної діяльності. Тобто, у разі заподіяння шкоди, при виконанні своїх службових обов’язків, арбітражний керуючий може бути притягнутий до цивільно-правової, адміністративної та кримінальної відповідальності.
Вибір арбітражного керуючого буде здійснюватися автоматично з єдиного реєстру. Юристи вважають, що таке нововведення дозволить уникнути залучення до банкрутства зацікавлених осіб. Однак це не зовсім так.
Якщо від обраного керуючого не надійшла згода про його призначення, суд має право призначити іншого розпорядника майна з реєстру арбітражних керуючих. Саме на цій стадії будуть формуватися передумови відбору «свого» арбітражного керуючого.
Чому? По-перше, переконати автоматично обраного керуючого в тому, що йому необхідно відмовитися від цієї справи, не становитиме проблеми, якщо мова піде про привабливі активи, якими зацікавилися наближені до влади особи.

По-друге, при кожному господарському суді є списки «вірних» арбітражних керуючих.
Якщо ж переконати не братися за справу «автоматично обраного» арбітражного керуючого не вийде, то в такому випадку законодавство дозволяє судді за власною ініціативою його звільнити.
«Якщо раніше ініціатором звільнення керуючого санацією міг бути (крім самого керуючого) комітет кредиторів, то тепер і сам господарський суд може звільнити його за власною ініціативою. Додатковою підставою для звільнення згідно зі змінами є анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого», – резюмує партнер юридичної компанії «Закон Перемоги», адвокат Марина Саєнко.
Крім того, у нову редакцію Закону «Про банкрутство» парламентарії заклали ще один механізм селекції «правильних» арбітражних керуючих.
Зокрема, це обов’язок кожного арбітражного керуючого щорічно страхувати професійні ризики на суму не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, встановленої на початок року. З цієї суми мають відшкодовуватися збитки, завдані в результаті ненавмисних дій або помилки арбітражного керуючого.
Тобто, щороку всім арбітражним керуючим доведеться страхувати свою діяльність на значну суму, навіть якщо вони жодного разу не були залучені до процедури банкрутства протягом року.
Такий розмір страхової суми дозволить залишитися на ринку тільки «кишеньковим» арбітражним керуючим, у яких є кому заплатити страхову премію.
Державу збанкрутять
У новому Законі не обійшлося без ложки дьогтю і в питанні реалізації державного майна.
Банкрутство держпідприємств було можливим і при старій редакції Закону «Про банкрутство», але раніше діяв мораторій на реалізацію майна держкомпаній і підприємств.
Тому кредитори не могли звернути стягнення на майно держпідприємства-боржника. У ході процедури банкрутства держпідприємства наштовхувалися на так звану проблему «замкнутого кола»: щоб ліквідувати підприємства, потрібно продати майно і погасити борги перед кредиторами, але при цьому закон забороняє продавати активи підприємства-банкрута.
Нова редакція нібито знімає цю проблему. Зокрема, змінами відміняється мораторій на примусову реалізацію майна держпідприємств і компаній, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%.
Тепер такий мораторій діятиме лише відносно держпідприємств, включених до списку стратегічних активів. З одного боку це дозволить держкомпаніям залучати активи під заставу свого майна, але з іншого – може спровокувати ряд технічних банкрутств з метою заволодіння держмайном.
«Це вельми довготривалі та складні схеми банкрутства, які не обходяться без лобіювання на найвищому рівні, а також використання адміністративного ресурсу», – зазначає юрист Astapov Lawers Артем Кузьменко.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія