Дата публікації: 11 грудня 2017
Про специфіку роботи на українському юридичному ринку, важливість довіри між юристом і клієнтом, професійний розвиток та шаблони у професії «Юридична Газета» поговорила з адвокатом, керуючим партнером ЮФ «Ілляшев та Партнери» Михайлом Ілляшевим.
– Цього року Ваша компанія відзначила 20-ту річницю. Для порівняно молодого українського юридичного ринку це значний термін. На Вашу думку, що допомагає «Ілляшев та Партнери» зберігати передові позиції протягом багатьох років?
– Щоб розвиватися, потрібно постійно дивитись у завтрашній день і невпинно працювати. Бізнес можна порівняти з ескалатором у метро, який їде вниз, а ти по ньому рухаєшся вгору. Як тільки зупинишся – одразу поїдеш назад. Якщо ти рухаєшся повільно, то фактично залишаєшся на місці. Якщо ти хочеш рухатись угору, то потрібно не просто йти, а бігти. Чим швидше ти біжиш, тим скоріше підіймаєшся. Таким чином, які б лідерські позиції не займала компанія в будь-який момент, якщо вона зупиниться і вирішить, що знаходиться на вершині ринку, одразу розпочнеться рух у зворотному напрямку. Щоб зберегти лідерські позиції, потрібно завжди думати про розвиток.
– Колись Ви сказали: «Щоб називатися «провідною», ЮФ повинна вести «провідні» справи». Які провідні справи зараз у провадженні фірми?
– Фірма працює над надскладними проектами: «Ілляшев та Партнери» захищає інтереси компаній не тільки в українських судах, а й ЄСПЛ, міжнародних арбітражах, в російських судах. Наша компанія залучена до 25% топових справ, що розглядаються в Україні. Зокрема, «Ілляшев та Партнери» супроводжує судові спори в Україні та за кордоном про відшкодування збитків на суму понад 10 млрд доларів США, завданих в результаті шахрайських дій, скоєних в ряді країн колишнім Головою Правління БТА Банку Мухтаром Аблязовим. Фірма представляє інтереси ДП «Укрінтеренерго» в російських судах у справі проти ПАТ «Інтер РАО ЄЕС» щодо стягнення оплати за електроенергію. У році, що минає, ми представляли українських кондитерів в антидемпінговому розслідуванні щодо імпорту в Україну шоколаду з Російської Федерації, супроводжували національну мережу будівельних гіпермаркетів «Епіцентр К» у перегляді спеціальних заходів щодо імпорту в Україну посуду та столових приборів з порцеляни, консультували ДП «Антонов» щодо реструктуризації заборгованості перед державою за облігаціями заводу «Авіант», захищали права інтелектуальної власності фармацевтичних компаній на цілий ряд відомих препаратів. Подали позов до ЄСПЛ в інтересах Феодосійської суднобудівної компанії «Море» щодо захисту прав компанії, порушених незаконним націоналізацією її активів на території Криму. Виграли багаторічний спір ДП «Антонов з Головним управлінням державних аеропортів Туреччини і його страховиками про компенсацію збитків, завданих в результаті авіа інциденту в аеропорту Анкари.
Однак для юридичної компанії не лише судові справи є мірилом успішності. Багато про компанію говорять її клієнти. По суті, рівень клієнтів віддзеркалює рівень компанії. Клієнти, з якими ми працюємо 10-15 років, увесь цей час зростали та розвивалися разом з нами. Тому можна скільки завгодно розповідати про успіх, потужність та лідерські позиції, але все це має спиратись на те, хто твої клієнти і скільки вони з тобою.
– Чим Ваша ЮФ відрізняється від інших ЮФ-«старожилів» на нинішньому етапі?
– По-перше, головна відмінність, на мою думку, полягає у тому, що наша компанія має сталий кадровий склад саме серед юристів та адвокатів, які працюють у нас хто з кінця 90-х років, а хто з початку двотисячних. Якщо порівняти з нашими конкурентами, то у них досить активна зміна кадрів. Згідно з міжнародними стандартами, нормальною вважається зміна кадрів до 25% на рік. У нас немає навіть 2%.
По-друге, ми ніколи не боялися братись за резонансні справи. Наша робота – захищати та боротись за інтереси клієнта. У нас досить часто ототожнюють клієнта та його адвоката чи юриста. Це особливості України, які не є нормою для світових практик. В більшості країн інша правова культура: існує розуміння, що захищаючи клієнта адвокат виконує свою роботу, а не несе разом з ним відповідальності за його вчинки.
– Чи впливає імідж клієнта на репутацію компанії? Допомагає чи заважає у роботі?
– В Україні погана репутація клієнта, на жаль, погано впливає на імідж юркомпанії. Якщо ти займаєшся компаніями з неоднозначною репутацією або захищаєш чиновників, яких звинувачують у корупції, спрямований на них негатив переходить на тебе як на представника. Хоча насправді це і є робота адвоката – захищати. Адвокат лише допомагає, наприклад, у судовому процесі показати інший бік медалі. Якщо ж говорити не про судові справи, а про проекти, звісно, тут ризиків і негативного впливу менше.
– Чи важливо, щоб у таких ситуаціях компанія не мала подвійних стандартів? Наприклад, позиціонуючи себе правильною та високоморальною, при цьому захищати корупціонерів?
– Ще раз наголошую, що робота адвоката іноді й полягає в тому, щоб захищати людей, яких підозрюють у злочині. При цьому адвокат не має вішати ярлики на такого клієнта. У вашому питанні закладено помилкове сприйняття ситуації, що загалом характерно для України. Кожна людина має почати з себе. Взяти, що погано лежить на робочому місці, давати хабарі, розповідаючи про ненависть до корупції, – це і є подвійні стандарти.
Дуже важливо не плутати правозахисників та адвокатів. Адже адвокат чесно говорить, що він захищає людей і бере за це гроші. Водночас адвокат може паралельно займатися pro bono правозахисною діяльністю. Адвокат – він за клієнта, а правозахисник – він за справедливість.
– Повернімося до кадрового питання. Чи змінилися з роками Ваші ключові критерії у доборі нових кадрів?
– Ми не сповідуємо ідеологію, за якою всередині компанії потрібно розвивати конкуренцію. Ми єдина команда, тому кожен у колективі повинен посилювати свої власні позиції на ринку, а не демонструвати свої конкурентні переваги колегам у колективі. Конкурувати потрібно у зовнішньому світі.
В нашій компанії насправді достатньо консервативний підхід до відбору кадрів, навіть до питань звільнення. Клієнтам приємніше бачити одного адвоката, з яким він спілкується протягом багатьох років, ніж кожного разу нового. На мою думку, стабільність усередині компанії свідчить про її силу. А якщо компанія сильна, то клієнту спокійніше.
– Що саме превалює: професіоналізм чи людські риси характеру? Як віднайти золоту середину?
– Певен, що не потрібно йти на компроміс із професійністю. Професіоналізм не можна ставити на чашу терезів. При цьому компанія повинна підбирати не просто фахівців, а тих людей, які підходять їй ментально. Колись я спілкувався з керуючим партнером однієї провідної міжнародної компанії в Англії, ми обговорювали питання кадрової політики. З’ясувалося, що у них взагалі не існує такої проблеми як компетентність. Майже всі кандидати компетентні, всі мають хорошу освіту. На жаль, у нас дуже важко знайти професіонала. Тому спочатку ти змушений дивитись на професійні характеристики, а вже потім на все інше.
У кожної компанії своя ідеологія. Десь заведено сидіти від дзвоника до дзвоника. Для когось важливіший результат, ніж наявність співробітника на робочому місці. Існують компанії, в яких професійна ієрархія відіграє важливу роль, а трапляються такі, для яких це не має принципового значення. Тому компанія має знайти «свою» людину, а людина – «свою» компанію, щоб не доводилося нікого ламати через коліно. Однак професіоналізм кандидата має бути беззаперечним.
– Якщо говорити про Вашу компанію, вона належить до більш лояльних чи жорстких?
– Ми шукаємо ініціативних, динамічних юристів. У нас є багато бонусів, але у нас є й багато вимог. Наприклад, юрист завжди повинен приходити на роботу в діловому одязі. Водночас у нас відсутня вертикальна структура, тобто ми не маємо складної ієрархічної градації посад від помічника юриста до партнера.
– Протягом останніх 3-х років Ви відкрили 3 нових офіси. Яким чином Ви приймали рішення про розширення?
– Будь-яка юридична фірма у світі не йде попереду клієнта, а йде поруч з клієнтом або за ним. Коли ти бачиш напрямки, в яких ти знадобишся своїм клієнтам, тоді можна розвиватися в певних регіонах спочатку для клієнтів, а далі – на внутрішньому ринку тієї чи іншої країни. Якщо подивитися на світову практику, то багато юридичних компаній розширили свою географію завдяки тому, що спочатку йшли за своїми клієнтами. Ще однією конкурентною перевагою в цьому питанні є мова, яка може бути спільною для певних людей, що проживають у різних країнах (наприклад, іспанська, французька, англійська, російська).
– Рік тому Ваша компанія відкрила офіс в Естонії. Які результати першого року роботи фірми в цій країні?
– Перший рік – найважчий: відповідно до статистики, приблизно 70% компаній на старті не доживають навіть до року. Ми його подолали, і динаміка позитивна. Обсяги роботи зростають, колектив сформовано, люди працюють стабільно. В нас є всі підстави сподіватись на успіх.
– Як налагоджена автоматизація бізнес-процесів у Вашій фірмі? Як комунікують між собою офіси в Україні, Росії та Естонії?
– Всі наші офіси у трьох країнах об’єднано внутрішньою платформою на базі платформи LegalSvit, якою користуються у своїй щоденній діяльності юристи, фінансовий відділ та адміністративний персонал. Всі процеси – від білінгу до документообігу, управління проектом – повністю автоматизовані.
– За 2 роки Ваша нова практика міжнародної торгівлі стала однією з найуспішніших на українському ринку. У чому секрет успіху?
– Ми проаналізували ситуацію і зрозуміли, що ця практика і дана галузь загалом розвиватиметься в Україні. Ми прогнозували, що через втрату певної частини внутрішнього ринку компанії намагатимуться зберегти свою частку на ринку шляхом боротьби з імпортом, а отже зросте кількість антидемпінгових розслідувань з метою збереження на ринку тих обсягів, які існували до кризи. Власне, саме під ці тенденції ми створювали зазначену практику та формували команду. Вже зараз можна сказати, що керівник цієї практики Олена Омельченко дуже успішно впоралась з завданням зайняти провідні позиції в цій галузі.
– Які стратегічні цілі сьогодні стоять перед компанією?
– Стратегічна ціль – бути №1. Насамперед, для цього потрібні задоволені клієнти, від яких залежить добробут юридичної компанії.
Нині на ринку зменшується кількість операцій, а отже, зменшується кількість спорів та судових процесів. Така тенденція зберігатиметься надалі.
Для юридичних компаній це, звісно, погано. Останнім часом чимало банків пішли з ринку. Потрібно розуміти, що один банк працював з однією чи кількома юридичним компаніями.
Зараз ситуація склалася таким чином, що начебто цей обсяг роботи зник, але він не зник, а трансформувався в іншу роботу (супроводження клієнтів-банкірів у кримінальному провадженні, супроводження процесів банкрутства тощо). Однак все це відбувається за інерцією, яка рано чи пізно зупиниться.
Треба шукати нові можливості для подальшого розвитку. Пошук таких можливостей і є завданням номер 1.
– Чи не може зменшення кількості судових спорів бути пов’язане з розвитком досудових процедур врегулювання спорів або із судовою реформою?
– Не думаю. Якщо були якісь зрушення в цьому питанні, їх результат ми побачимо за кілька років. Я ще не зустрічав жодної людини, яка б сказала, що вона не довіряє судам, а тому не хоче судитися. Це в інших країнах в суд йдуть за справедливістю. Український клієнт йде в суд вигравати. Йому потрібен абсолютно конкретний результат, а не розуміння правий він чи ні. Це ставить юристів під великий пресинг.
Власне, саме через це у нас дуже багато апеляційних та касаційних скарг. В Англії, приміром, їх кількість значно менша. Це принципова різниця у підходах: якщо англійські юристи скажуть, що правової позиції немає і не потрібно подавати до суду, то клієнт не скаже, що юристи погані, а лише подякує їм. Вони навіть інколи виступають «процесуальним фільтром» від безпідставних позовів та зловживань процесуальними правами.
У деяких країнах заборонено success fee (форма оплати адвокатських послуг, коли адвокат отримує гонорар лише у разі перемоги у справі, – прим. ред.), оскільки вважається, що це провокує корупцію, адже юрист має отримати свій гонорар за якісно виконану роботу, а не за виграш судового процесу.
В Україні все частіше клієнти намагаються залучити юриста на умовах success fee. Як це впливатиме на поведінку юристів – не важко спрогнозувати. Для нас такі умови є неприйнятними і ми сподіваємось, що наші основні конкуренти будуть дотримуватись такої ж позиції.
– Які правила та непорушні принципи Ви сповідуєте у своїй роботі?
– Головний принцип у тому, що юрист не повинен забувати, що він діє в інтересах клієнта, а не у своїх власних. Звичайно, юристи також роблять бізнес, вони теж мають заробляти. Однак заробляння грошей не може бути на першому місці. Там, де можна підготувати документи за 10 годин, ти не повинен готувати їх 25 годин. Там, де в судовому засіданні можна обійтись одним юристом, не потрібно відправляти до суду трьох. Клієнту важко оцінити такі моменти, тому не можна зловживати його довірою. Я впевнений, що бути порядним вигідніше.