Дата публікації: 3 квітня 2015
Олена Омельченко, партнер, адвокат, керівник практики міжнародної торгівлі
Джерело: «Економічна правда»
25 лютого 2015 року набув чинності закон «Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до статті ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року».
Цим законом тимчасово, на рік, введено додатковий імпортний збір у розмірі 10% на сільськогосподарські товари і 5% − на товари промислової групи, крім життєво необхідних товарів.
Імпортний збір стягується незалежно від країни походження цих товарів і укладених Україною угод про вільну торгівлю.
Міжнародні правовідносини України в частині застосування подібних заходів регулюються правилами СОТ та договором про зону вільної торгівлі (СНД) від 18 жовтня 2011 року, якими не заборонено введення обмежень для стабілізації платіжного балансу країни за певних умов.
Це один з рідко застосовуваних, але ефективних інструментів підтримки національної економіки.
На практиці такі обмеження вводять за результатами ґрунтовного економічного аналізу стану платіжного балансу та розміру золотовалютних резервів країни. Обмеження повинні носити «загальний характер» і мати позитивний вплив на ВВП.
При цьому важливо визначити найбільш вразливі товарні позиції, які відносять до «життєво необхідних товарів» і виводять з-під дії заходів. Наприклад, основні засоби виробництва або сировинні матеріали, необхідні для виробництва.
Україна дотримується «загального» підходу до визначення переліку товарів, імпорт яких став предметом стягнення ввізного мита. Однак багато сировинних матеріалів, необхідних для виробництва, не увійшли до переліку винятків, що може вплинути на підвищення цін на внутрішньому ринку.
Не варто забувати про високу імпортозалежність української економіки. У сільському господарстві цей показник становить до 15% в проміжному споживанні, у промисловості − понад 40%. За деякими прогнозами введення додаткового імпортного мита може призвести до скорочення реального ВВП на 0,63%.
Саме тому слід подумати про подальшу лібералізацію заходів шляхом розширення списку винятків так званого критичного імпорту.
Відповідно до домовленості щодо положень про платіжний баланс ГАТТ Україна повідомила СОТ про вжиті заходи нотифікацією WT/BOP/N/78 від 21 січня 2015 року та повідомила про готовність почати консультації з відповідним комітетом. Його засідання заплановане на 28 квітня.
Для представлення своєї позиції на комітеті з обмежень у зв’язку з платіжним балансом Україна повинна до консультацій підготувати основний документ − Basic Document − і надати його секретаріату СОТ, а також направити чергову додаткову нотифікацію про набрання законом чинності.
В основному документі повинен бути викладений аналіз розвитку ситуації з платіжним балансом та її перспективи, огляд заходів внутрішньої політики, що застосовуються для відновлення рівноваги на довготривалій основі.
Також необхідно надати повний опис прийнятих обмежень, їх правову базу, кроки, що вживаються для скорочення побічних наслідків протекціоністського характеру, план усунення та поступового ослаблення обмежень.
Якщо в рамках роботи комітету Україна не зможе переконати зацікавлені країни в доцільності та правомірності прийняття обмежень, то варто чекати дострокової відміни додаткового імпортного мита.
Про це раніше згадувалося в пресі з посиланням на меморандум про економічну і фінансову політику, укладений між Кабміном і МВФ.
Участь у комітеті відкрита для всіх членів СОТ, зокрема і для основних торговельних партнерів − ЄС і РФ. Після завершення консультацій комітет представить звіт Генеральної ради СОТ, в якому можуть бути зазначені пропозиції та рекомендації, а також позиції сторін, висловлені на комітеті.
Україна також повинна провести консультації зі сторонами договору про зону вільної торгівлі від 18 жовтня 2011 року, чиї інтереси можуть бути порушені.
Як відомо, Росія ініціює обговорення введеного Україною додаткового збору на імпортні товари в рамках СНД.
У консультаціях буде зацікавлена Білорусь, яка не має можливості взяти участь в обговоренні на майданчику СОТ, оскільки не є її членом, але для якої Україна − один з основних торговельних партнерів.
Якщо одна зі сторін договору вважатиме, що Україна не виконує свої зобов’язання, чим завдає шкоди її економічним інтересам, то вона має право провести додаткові консультації і скликати комісію експертів для врегулювання спору.
Однак механізм вирішення спорів у рамках СНД не працює у зв’язку з неврегульованими технічними питаннями, включаючи відсутність порядку оплати винагород експертам. Таким чином, варто очікувати, що на рівні країн СНД далі консультацій справа не піде.
