Дата публікації: 28 вересня 2018
Ірина Кириченко, Патентний повірений України
Джерело: ZN.ua
Це все об’єкти патентної охорони — наша інтелектуальна власність. Якби мене попросили назвати головну її ознаку наприкінці другого десятиліття XXI століття, то це відсутність інновацій.
Фактично патент сьогодні став зброєю конкурентної боротьби, що дозволяє «прихватизувати» добре забуте старе, не вносячи жодних інвестицій у «свічковий заводик», що дістався з радянських часів.
Розвиваючи національне законодавство у сфері інтелектуальної власності, ми настільки спростили отримання патентної охорони будь-якого побутового об’єкту, що навіть дивно, як це досі ніхто не запатентував звичайне колесо і склад повітря, отримуючи монополію на життя і рух в країні на найближчі 20 років.
І ось сталося: 1 лютого в Парламенті під №7538 зареєстрований проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів і корисних моделей». Проект документа покликаний привести українське законодавство у сфері інтелектуальної власності у відповідність з директивами і регламентами Європейського Союзу та імплементувати відповідні положення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у частині правової охорони винаходів і корисних моделей.
Зокрема, законопроект пропонує встановити, що об’єктом корисної моделі може бути лише пристрій в будь-якій сфері технологій. Сьогодні ж таким об’єктом може бути будь-який продукт (пристрій, речовина тощо) або процес.
Так, у своїй практиці мені не раз доводилося стикатися з запатентованими в ролі корисних моделей відомими з Держфармакопеї СРСР ліками, причому, як їхнім складом (диклофенак плюс тальк), так і хімічними формулами лікарських засобів (промедол, морфін і ін.).
Склалася парадоксальна ситуація: давно зареєстровані в Україні ліки з розряду генериків (ліків, які давно втратили патентну охорону) під час ввезення в Україну виявляються у списку контрафактних товарів, вийти з якого можна лише «вбивши» доморощений патент у судовому порядку.
На тлі таких прикладів, як патент на формулу морфіну, проблема «вічнозелених» патентів (способи лікування, діагностики тощо) здається не такою вже й серйозною.
Згідно із законопроектом №7538 правова охорона корисних моделей не поширюватиметься на такі об’єкти:
— нові форми відомого за рівнем технології лікарського засобу, в тому числі солі, складні ефіри, прості ефіри, композиції, комбінації та інші похідні, поліморфи, метаболіти, чисті форми, розміри частинок, ізомери, нові дозування або будь-яка нова властивість або нове використання відомого лікарського засобу;
— хірургічні або терапевтичні способи лікування людини або тварини;
— способи діагностики організму людини або тварини;
— процеси клонування людей;
— процеси змінювання через зародкову лінію генетичної ідентичності людей;
— використання людських ембріонів для промислових або комерційних цілей;
— людський організм на різних стадіях його формування та розвитку, а також просте виявлення одного з його елементів, зокрема послідовності або частини послідовності гена.
Також законопроект пропонує виключити положення про декларативний патент (на корисні моделі), відповідно до якого патент видавався за результатами формальної експертизи заявки.
Нововведення не торкнуться справжніх інновацій: для винаходів, об’єктом яких є діюча речовина лікарського засобу, процес отримання препарату або його застосування, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин, введення в обіг якого в Україні дозволене, законопроект пропонує надання додаткової охорони. Так, власник такого патенту має право на продовження строку дії майнових прав інтелектуальної власності на такий винахід (додаткова охорона), яке засвідчуватиметься сертифікатом додаткової охорони за його клопотанням. За таке клопотання власник повинен буде сплатити збір. Крім цього, за підтримку сертифіката додаткової охорони його власник повинен буде платити збір за кожний повний або неповний рік його дії.
Клопотання про надання додаткової охорони розглядатиметься закладом експертизи в порядку, визначеному Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Строк додаткової охорони не перевищуватиме п’ять років.
Таким чином, патент на новий лікарський засіб діятиме максимум 25 років, як і зараз.
Серед суттєвих положень законопроекту:
— не визнаватиметься порушенням патентних прав на винаходи (корисні моделі) використання винаходу (корисної моделі) в дослідженнях, проведених з метою підготовки та подання інформації для реєстрації лікарського засобу, засобу захисту тварин;
— будь-яка особа може подати до Апеляційної палати обґрунтовану заяву про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними повністю або частково на підставі невідповідності винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності. Так, заява про визнання прав на винахід недійсними може подаватися до Апеляційної палати протягом дев’яти місяців з дати публікації відомостей про державну реєстрацію винаходу, а заяву про визнання прав на корисну модель недійсними можна подавати протягом усього строку дії майнових прав на корисну модель.
Це положення істотно знизить частку недобросовісних реєстрацій і зменшить витрати на звернення до суду: заява про визнання прав на винахід (корисну модель) недійсними повинна розглядатися протягом чотирьох місяців з дати одержання Апеляційною палатою заяви за умови наявності сплаченого збору за її подачу. Однак строк може бути продовжений на два місяці за заявою сторони розгляду заяви та за умови сплати збору.
За результатами розгляду заяви Апеляційна палата ухвалить вмотивоване рішення, яке обидві зацікавлені сторони можуть оскаржити в судовому порядку протягом двох місяців з дати його отримання.
Як наголошується у супровідних документах до проекту документа, процес оскарження через Апеляційну палату дозволить знизити активність недобросовісних власників так званих тролінгових патентів, коли права інтелектуальної власності на корисну модель купуються за спрощеною процедурою, що надає недобросовісним власникам можливість забороняти третім особам використовувати очевидні технічні рішення, тобто фактично дозволяє монополізувати суспільне надбання у різних сферах технологій, отримуючи від цього істотні конкурентні переваги.
«Не можу не віддати хвалу тому, хто перший витягнув з макових головок морфій», — писав Михайло Булгаков у 1927 році (розповідь «Морфій»). Через 90 років (у кінці 2017 року) його хімічна формула була запатентована в Україні.