Дата публікації: 1 березня 2024
Алла Цимановська, адвокат
Джерело: «NV Бізнес»
Чим довше триває війна, тим більше обмежуються працівники компанії чоловічої статі у пересуванні країною та за її межі. Чи можуть заброньовані працівники зараз виїжджати у відрядження за кордон і що потрібно враховувати?
За період повномасштабного вторгнення український бізнес зазнав багато змін, але при цьому продовжує працювати та сплачувати податки, забезпечуючи економічний тил України. Тем не менш, майже за два роки повномасштабної війни в Україні досі не врегульоване питання щодо бізнес-відряджень за кордон для чоловіків, які є ключовими співробітниками на окремих підприємствах та організаціях.
ідрядження — це важлива складова успішного бізнесу. Вони дають змогу перейняти іноземний досвід, побудувати міжнародні партнерства і розширити мережі контактів для встановлення довгострокових партнерських відносин.
Проте війна триває. Чим далі, тим більше заборон щодо вільного пересування чоловіків навіть в межах країни. Ще влітку 2022 року було анонсовано впровадження механізму «єВідрядження», за яким чоловікам можна було виїхати в робочу поїздку терміном до семи днів, за умови подачі податкової звітності та внесення гарантованого платежу у розмірі 200 тисяч гривень, який би пішов на користь держави у разі неповернення людини із-за кордону. Але зараз ця програма не працює і перспективи щодо її запуску поки відсутні. Як виїхати за кордон у бізнес-відрядження під час воєнного стану?
Бронювання співробітників
Одним із способів перетинання кордону для осіб чоловічої статі є бронювання працівників на підприємстві, в якому вони працюють. Це питання регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 76 від 27 січня 2023 року «Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану». Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов’язаних, які працюють:
- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
- на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
- на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
- на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Бронювання військовозобов’язаних здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов’язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час. Списки мають бути погодженими Генеральним штабом Збройних Сил. Заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації строком не більше шести місяців.
У травні 2023 року Федерація роботодавців України звернулась до Державної прикордонної служби України (ДПСУ) за офіційним роз’ясненням щодо підстав перетину кордону чоловіків з метою бізнес-відрядження. Відповідно от отриманої відповіді ДПСУ від 26.05.2023 року, відрядження через державний кордон громадян України в умовах дії на території України правового режиму воєнного стану можливе лише для тих чоловіків, що належним чином заброньовані. Такі працівники мають право на виїзд з України за наявності:
- діючого закордонного паспорта,
- документів, що підтверджують службове відрядження,
- витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного.
Виключення з військового обліку
Виключення з військового обліку означає, що чоловік перестає бути військовозобов’язаним чи резервістом. Це зняття з військового обліку чоловіка на підставі рішення військово-лікарської комісії (ВЛК) про непридатність особи до військової служби. Тобто, коли особа самостійно оформила медичні документи, пройшла ВЛК й отримала підтверджуючі документи для виключення з обліку на підставі хвороби або інвалідності.
В такому разі, у чоловіків призивного віку є всі законні підстави для перетину кордону в особистих або робочих цілях. Для такої поїздки не потрібно спеціально оформлювати ані накази про відрядження, ані отримувати витяги з Мінекономіки про бронювання. Але це стосується тільки тих осіб, які дійсно мають медичні показники, на підставі яких лікарі відповідної комісії прийняли рішення про повну непридатність особи до військової служби, а Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки зняв такого чоловіка з військового обліку.
Постійне проживання, робота або договірні зобов’язання за кордоном
Громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які постійно проживають за кордоном, можуть виїжджати за наявності відповідних відміток в паспортному документі, згідно ст. 4 ЗУ «Про порядок виїзду з України і в’їзду громадян України», а саме:
- для осіб які виїжджають вперше – штамп про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання;
- для осіб, які постійно проживають за кордоном – штамп про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання та відмітка (штамп) про взяття на постійний консульський облік у закордонній дипломатичній установі України або перебування такого громадянина на постійному консульському обліку підтверджується довідкою про перебування на консульському обліку, яка формується з використанням засобів відомчої інформаційної системи Міністерства закордонних справу України.
Отже, під час перетинання державного кордону України такі чоловіки мають надати відповідний паспортний документ з відмітками Державної міграційної служби України «Оформлено виїзд на постійне проживання» та дипломатичної установи України «Прийнятий на консульський облік». При цьому дозвіл від Державної міграційної служби України має бути погоджений із Територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.
Важливо зауважити, що згідно із роз’ясненнями ДПСУ від 23.05.2022 року, якщо людина фактично проживала за кордоном, але не оформила своє вибуття за офіційною процедурою та не знялася з обліку у військкоматі, вона не може виїхати з України.
В будь-якому випадку, рішення про надання дозволу чи заборону громадянину про перетин кордону України буде прийматися безпосередньо в пункті пропуску з урахуванням вимог ЗУ «Про прикордонний контроль», ЗУ «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», «Правил перетинання державного кордону громадянами України», затверджених Постановою КМУ № 57 від 27.01.1995 року, а також інших нормативно-правових актів, які регулюють кожний окремий випадок. Окрім цього, офіцер перевіряє документи, які надаються чоловіком, і з’ясовує, чи є підстава для перетину кордону.
На мій погляд, на сьогоднішній день процедура перетину кордону чоловіками для бізнес-відряджень не є достатньо врегульованою. На практиці виникає багато проблем і питань з боку працівників пропускних пунктів. Деякі чоловіки, знаючи про непрозору систему та отримавши заборону в перетині кордону на одному пункті пропуску, їдуть до іншого, намагаючись виїхати з країни з тим пакетом документів, який є на руках.
Багато асоціацій, федерацій та представників різних напрямків бізнесу неодноразово звертались до уряду з проханням розробити єдину і прозору систему, де швидко та в онлайн-режимі було би можливо оформити дозвіл на виїзд для працівників підприємств, які не зупиняються в підтримці економіки України, не припиняють сплачувати податки, формувати робочі місця, а також продовжують жертвувати кошти на потреби ЗСУ. З огляду на це, уряд мав би прислухатись до бізнесу, оскільки без приватного сектора неможливо в повній мірі здобути жадану перемогу.