Дата публікації: 17 липня 2023
Олена Омельченко, партнер, керівник практики міжнародної торгівлі
Джерело: GMK Center
МКМТ планує завершити розслідування щодо прокату з покриттям, дроту та труб з КНР, а також прутків з Білорусі
Війна внесла свої корективи у торговельну політику як України, так і щодо нашої країни. Низка міжнародних партнерів частково відкрила свої ринки для української продукції. Одночасно з початком війни Україна фактично призупинила розпочаті до війни антидемпінгові розслідування проти металургійної продукції з низки країн. Бізнес із цікавістю стежить за поновленням роботи Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі (МКМТ).
Торговельна політика в умовах війни
В умовах повномасштабного вторгнення Україна змінила торговельну політику. Повна заборона на імпорт чи санкції стосувалася всіх товарів із Росії. Вся російська продукція тією чи іншою мірою була заміщена українськими чи імпортними товарами, переважно з ЄС.
На імпорт продукції з Білорусі формальної заборони немає, але через війну та перекриття кордонів цей імпорт безпосередньо не здійснюється. Багато компаній самі вирішили відмовитися від імпорту продукції з Білорусі, хоча він частково присутній на українському ринку – продукція перенаправляється транзитом через країни Євросоюзу.
Зрозуміло, що на тлі рішення Євросоюзу про відміну мит на українські товари наша країна не може застосовувати жодних торговельних обмежень для європейської продукції. У нинішніх умовах європейський ринок для нас є експортним ринком №1, тож і Україна має забезпечити європейській продукції пріоритетний доступ.
Робота МКМТ
Після початку повномасштабної війни робота МКМТ не вважалася пріоритетною. Засідання МКМТ, де мали б розглянути та застосувати низку антидемпінгових мит та розпочати низку розслідувань, було заплановано на 24 лютого 2022 року, у день, коли почалося вторгнення Росії. Зі зрозумілих причин воно не відбулося. Надалі Мінекономіки переглянуло свої рішення та відхилило всі заяви та запити українських виробників щодо початку розслідувань.
У 2022-2023 pp. МКМТ не розпочала жодного нового розслідування. Тим часом, за цей період комісія кілька разів засідала та завершила всі спеціальні (захисні) розслідування без застосування будь-яких заходів. Ймовірно, це пов’язано з тим, що спеціальні заходи застосовуються до всіх країн без винятку, включаючи ЄС, США та інших торговельних партнерів, які надають суттєву військову допомогу Україні.
В антидемпінгових розслідуваннях не ухвалювалося суттєвих рішень, попри закінчення термінів, передбачених законом. Це створює невизначеність для бізнесу і він очікує, коли МКМТ відновить свою повноцінну роботу з антидемпінгових розслідувань, розпочатих ще до початку війни. За заявою низки компаній, важливі розслідування досі не завершені, а антидемпінгові мита є єдиним інструментом захисту українських виробників від недобросовісної торгівлі.
Напрями розслідувань
Наразі має сенс вживати обмежувальних заходів проти товарів з Білорусі, Китаю, Індії, які завдають шкоди національним виробникам. Для українських виробників залишається актуальним питання захисту від експансії продукції із Туреччини. Зокрема, недобросовісні імпортери часто використовують Малайзію для обходу чинних обмежувальних заходів в основному щодо китайської продукції.
Китай продовжує безперешкодно постачати продукцію в Україну, від чого страждають наші виробники. Вони не можуть за ціною конкурувати із китайською продукцією, яка виробляється для українського ринку. Більше того, в умовах війни погіршилася фінансово-економічна ситуація та умови роботи вітчизняних виробників – перебої зі світлом, регулярні обстріли та втрата людського ресурсу знижують їхні можливості для конкуренції з китайською продукцією.
Певні складнощі українських виробників виникають при конкуренції з продукцією з Туреччини. Введення торгових обмежень проти турецької продукції стикається з політичним чинником. На мою думку, ініціювати розслідування проти продукції з Туреччини можна, але ухвалення потрібних рішень буде набагато складнішим, ніж, наприклад, проти китайських товарів.
«Металеві» розслідування
В даний час МКМТ проводить розслідування щодо імпорту прокату з покриттям та дроту з Китаю. Українські виробники з нетерпінням чекають на рішення щодо цих процесів, оскільки розслідування мали бути завершені ще рік тому, а наші підприємства могли б зберегти свою частку на внутрішньому ринку і не бути витісненими китайським товаром.
Нещодавно Мінекономіки надало результати розслідування з прокату з покриттям. Можна спрогнозувати, що рішення можуть ухвалити найближчим часом. Міністерство прийняло позицію національних виробників, яким за поточних складних умов важливо захистити свій ринок від дешевого імпорту з Китаю. У документі йдеться про те, що планується застосувати мито в діапазоні від 30,76% до 48,14% митної вартості залежно від іноземного виробника.
Це рішення дозволить створити в Україні цілу галузь. Сьогодні цей ринок дуже розбалансований і непередбачуваний, оскільки китайську продукцію імпортують за демпінговими цінами. Усі сусідні країни мають торговельні обмеження для китайського прокату з покриттям, і лише в Україні такого мита немає.
Сам факт початку розслідування та надія на можливість застосування мита вже дали поштовх для відкриття нових виробництв, зокрема у Білій Церкві. Українські переробники очікують на появу української продукції.
В частині розслідування щодо дроту можна відзначити, що внутрішній ринок цього товару не такий великий. Але українські виробники понад рік очікують на рішення за результатами розслідування. Ухвалення антидемпінгового мита проти імпорту з Китаю є критично необхідним для українських виробників. В очікуванні обмежувальних заходів вони роблять товар собі у збиток, компенсуючи фінансові втрати за рахунок випуску іншої продукції. Введення мита необхідно, щоб остаточно не втратити внутрішній ринок до ухвалення рішення МКМТ.
В умовах війни імпорт аналогічної китайської продукції зріс на 40%, а внутрішнє виробництво скоротилося до 45% від рівня 2020 року. Своєчасне рішення щодо застосування антидемпінгових заходів щодо китайського дроту не допустило б погіршення становища українських виробників на внутрішньому ринку.
Щодо розслідування по трубах (сталеві безшовні холоднотягнуті та холоднокатані труби) з Китаю, воно так само залишається «простроченим», оскільки його мали завершити до вересня 2022 року. Примітно, що антидемпінгові заходи щодо холоднокатаних безшовних труб з КНР уже діють (з червня 2020 року до червня 2025 року). Розслідування щодо китайських холоднотягнутих і холоднокатаних труб ще не завершено, тому можна очікувати будь-яких результатів.
Також, є підозра, що можуть змінити рішення МКМТ від 02.09.2020 №АД-444/2020/4411-03 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну сталевих безшовних гарячедеформованих труб походженням з КНР». У разі мова може йти про перегляд цінових зобов’язань, які раніше були прийняті китайськими виробниками.
Щодо перегляду антидемпінгових заходів щодо імпорту прутків вуглецевої та інших легованих сталей з Білорусі (перегляд розпочато за рішенням Комісії від 24.09.21 №АД-509/2021/4411-03) слід очікувати зміни розміру антидемпінгового мита з метою захисту українського виробника.
Україна завжди славилася своєю ліберальною позицією у торгівлі. З початком війни всі заборони та заходи сконцентрувалися на російській продукції. Відновлення роботи МКМТ та низка антидемпінгових розслідувань щодо металургійної продукції (хоч і із запізненням у 1-2 роки) можу почати змінювати цей тренд. Імпорт металургійної продукції в Україну вже досягнув довоєнного рівня, насамперед за рахунок втрат українських виробників. Можливо, Міністерство економіки вже починає проводити виважену торговельну політику захисту внутрішнього ринку.
