Залишити заявку

Справа в трубі

Дата публікації: 27 січня 2015

Олена Омельченко, юрист

Джерело: «Eкономічна правда»

На засіданні Ради з торгівлі послугами СОТ, яке відбулося 28 листопада 2014 року, Росія зробила заяву, пов’язану з реформуванням Єдиної газотранспортної системи України.

На думку Москви, закон України про реформування системи управління єдиною ГТС від 16 серпня 2014 року не відповідає нормам СОТ і його потрібно скасувати.

Про це також повідомлялося в інтернет-виданнях з посиланням на керівника департаменту торговельних переговорів Мінекономрозвитку РФ Максима Медведкова.

Ця заява Кремля означає, що Росія може подати запит на консультації з Україною в рамках процедури врегулювання спорів СОТ.

У зв’язку з цим можна припустити, що Москву турбують два аспекти.

Перший − можливе порушення Україною принципу недискримінації щодо доступу іноземних компаній до ринку послуг з транспортування і зберігання газу.

Другий − невідповідність міжнародним зобов’язанням, взятим Україною в рамках СОТ щодо визначених законом форми та обсягу участі іноземних компаній у створенні оператора Єдиної газотранспортної системи.

У разі формування запиту на консультації Росія, найімовірніше, буде посилатися на недотримання Україною норм Генеральної угоди про торгівлю послугами − GATS.

Україна може побудувати тактику захисту, ґрунтуючись на статті «Винятки з міркувань безпеки» GATS.

Також Київ може стверджувати, що закон України не створює дискримінаційних умов доступу до ринку послуг, пов’язаних з транспортуванням газу, оскільки не обмежує надання таких послуг іноземними суб’єктами господарювання за допомогою власних систем транспортування і зберігання газу в Україні.

Крім того, Україна може посилатися на звіт робочої групи з питань вступу України до СОТ від 25 січня 2008 року.

У ньому передбачено, що транспортування нафти і газу трубопроводами відноситься до сфери діяльності природних монополій і підлягає ліцензуванню. Ціни і тарифи на такі послуги підлягають державному регулюванню.

Направлення Росією запиту на консультації залежатиме від зацікавленості «Газпрому» і наявності фінансування юридичних радників для забезпечення розгляду справи по вирішенню спорів.

Важливу роль можуть відіграти результати ініційованих Росією консультацій, що тривають з квітня 2014 року по справі «Європейський союз і його держави-члени − деякі заходи, що стосуються енергетичної галузі», так званий «Енергетичний пакет»

Там обговорюються претензії до директив ЄС, на які йдуть прямі посилання в законі України. Україна не є третьою стороною в консультаціях між РФ і ЄС, проте їх результати можуть створити прецедент для подальшого розвитку справи в рамках української ГТС.

Якщо справа дійде до створення групи експертів у СОТ для вирішення спору по «Енергетичному пакету», то Україна матиме можливість взяти участь у справі третьою стороною, чим вона, швидше за все, скористається.

Якщо Росія виграє справу по ГТС України в СОТ, то Києву доведеться привести свій закон у відповідність з нормами СОТ.

Таке рішення можна буде отримати не раніше, ніж через два роки. Вирішення спору в СОТ має свої процедури і ділиться на чотири етапи: консультації, створення групи експертів, розгляд справи апеляційним органом, контроль за виконанням рекомендацій і рішень.

У рекомендаціях і рішеннях органу з вирішення спорів не може бути й мови про компенсації або відшкодування збитків РФ у цій справі.

Виконання рекомендацій є кращим завершенням процесу в рамках домовленості СОТ за правилами і процедурам вирішення спорів.

На засіданні органу з вирішення спорів, яке проводиться через 30 днів після прийняття рекомендацій групи експертів або апеляційного органу, сторона, на яку подано скаргу, повинна викласти план виконання порад.

Якщо негайне виконання рекомендацій неможливе, це повинно бути зроблено в «розумний строк», який визначається сторонами. Виконання повною мірою не повинно відкладатися більше ніж на 15 місяців з дати прийняття доповіді.

Тільки в разі невиконання у встановлені строки рішення органу з вирішення спорів можливе застосування принципу анулювання поступок, що може бути використаний як крайній захід для виконання зобов’язань.

Заходи у відповідь тимчасові і повинні застосовуватися до виконання рекомендацій або досягнення взаємоприйнятного рішення. Одностороннє застосування заходів у відповідь не допускається.

Таким чином, Україна має сильну позицію. Якщо навіть будуть відкриті консультації в рамках СОТ, це зовсім не означає, що справа дійде до скликання групи експертів для врегулювання спору та повернення ситуації з українською ГТС до статусу-кво.