Дата публікації: 5 січня 2026
Олена Омельченко, партнер, керівник практики міжнародної торгівлі
Джерело: «Юридична практика»
Антидемпінгові розслідування в Україні переживають один із найскладніших, але водночас найдинамічніших етапів свого розвитку. Після 2014 року інструменти торговельного захисту стали життєво необхідними для підтримки промисловості, а з початком повномасштабної війни 2022 року їхня роль перетворилася на критичний елемент економічної безпеки держави. На тлі розірваних ланцюгів постачання, суттєвого зростання собівартості виробництва та нестабільності ринків антидемпінг став чи не єдиним механізмом, здатним оперативно реагувати на недобросовісний імпорт і запобігати руйнуванню вітчизняних галузей.
Правове середовище та інституційна сталість у кризовий період
Попри війну, законодавча база у сфері торговельного захисту залишалася відносно стабільною. Норми Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» та положення Угоди СОТ про застосування ст. VI Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (Anti-Dumping Agreement) забезпечують формально достатню основу для проведення розслідувань, хоча професійна спільнота вже багато років очікує на глибшу реформу, яка б наблизила українські процедури до інструментів та стандартів ЄС, передусім у частині прозорості, строків, можливості застосування попередніх заходів та врегулювання механізму цінових зобов’язань. Відповідні законопроєкти продовжують залишатися у Парламенті, а темпи їх просування фактично залежать від політичної волі та динаміки євроінтеграційного процесу.
У цей період особливо важливою стала інституційна сталість. Міністерство економіки та Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі зуміли зберегти здатність ухвалювати рішення навіть за умов обмеженої роботи державних органів. Склад Комісії станом на середину 2025 року був представлений на вищому рівні, що підкреслює місце торговельного захисту в загальній системі економічної безпеки держави. Після зміни Уряду влітку 2025 року Комісія не була оновлена — це стало наслідком політичного рішення об’єднати функцію торгового представника України з посадою віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції. Наприкінці року у ВРУ був зареєстрований законопроєкт №14270, який передбачає посилення захисту суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності під час міжнародних торговельних розслідувань та представлення прав України уцих процесах, а також закріплення інституту торгового представника та передачу частини функцій розслідування уповноваженому органу. Проте проєкт ще не визначає конкретної моделі такого органу, що створює потенційну правову невизначеність і може ускладнити реалізацію розслідувань та безперервність процедур у перехідний період.
Пауза 2022 року та перезапуск системи
Після лютого 2022 року розслідування фактично зупинилися. Нові скарги здебільшого поверталися заявникам, а процеси, розпочаті до війни, розглядалися зі значним порушенням строків. Така пауза стала неминучою з огляду на масштаб державної дезорганізації у перші місяці вторгнення.
Однак у 2023 році механізм почав відновлюватися. Показово, що саме справи, підготовлені ЮФ «Ілляшев та Партнери», стали першими, за якими Комісія відновила ухвалення рішень після блокування інституційної роботи. Це не лише продемонструвало готовність держави повернутися до інструментів торговельного захисту, а й фактично перезапустило систему антидемпінгових процедур в умовах війни.
Як змінилася методологія: вплив війни і третіх факторів
З воєнним періодом пов’язана поява нового явища у розслідуваннях — підвищеної ролі «третіх факторів». Раніше встановити причинно-наслідковий зв’язок між демпінговим імпортом і шкодою було складно через ринкові чинники. Нині ж до цього додалися: руйнування виробничих потужностей, логістичні збої, втрати внутрішнього ринку, енергетичні кризи, релокація підприємств.
Це істотно ускладнює роботу органу розслідування (Мінекономіки) та ставить перед заявниками підвищені вимоги до доказової бази. Компанії мають доводити, що навіть за умов війни саме імпорт, а не форс-мажорні обставини, створив негативний вплив на національного виробника.
Тут особливо важливою стала робота юридичних радників: збір даних, моделювання ринку, аналіз витрат на логістику, відокремлення воєнних і ринкових ефектів, реконструкція бізнес-показників — усе це перетворилося на необхідні елементи сучасної антидемпінгової практики.
Процедури та строки: чи можливо пришвидшення?
Попри війну, базова структура процедури залишилася незмінною. Попередні заходи можуть застосовуватися через 60 днів, але через недосконалість закону майже не використовуються. Остаточні рішення ухвалюються приблизно за рік, хоча останні прецеденти показали, що процедура може бути скорочена до 9–10 місяців, якщо у справі немає складних верифікаційних питань або перешкод від іноземних сторін.
З боку Мінекономіки спостерігається чіткий тренд на підвищення якості економічного аналізу, розширення обґрунтувань, активнішу роботу з даними митної статистики. А Комісія демонструє стабільність рішень, що особливо важливо на тлі судових оскаржень.
Найгучніші справи: нові прецеденти воєнного часу
Антидемпінгова практика в Україні у 2023– 2025 роках була сформована передусім низкою справ, які стали дороговказами для всієї системи торговельного захисту у воєнний період. Вони продемонстрували, що навіть за умов обмежених ресурсів, воєнних ризиків та фрагментованих даних державні органи здатні приймати стратегічні рішення, а заявники — забезпечувати високоякісну доказову базу.
Ключові спори воєнного часу стали водночас і тестом на стійкість системи, і точками розвитку її методології.
Прокат плоский з вуглецевої сталі з покриттям: складне багаторічне розслідування в умовах війни
Одне з найтриваліших та методологічно складних антидемпінгових розслідувань останнього десятиріччя стосувалося імпорту в Україну плоского прокату з вуглецевої сталі з гальванічним або іншим покриттям походженням із Китайської Народної Республіки.
Процедура була порушена ще до початку повномасштабного вторгнення, але її завершення припало вже на 2023 рік, коли державні органи працювали в екстремальних умовах війни. Це зробило розслідування фактично тестом на стійкість української системи торговельного захисту. Обсяг даних, кількість учасників та необхідність коригування економічної моделі з урахуванням форс-мажорних умов суттєво ускладнили процес, перетворивши справу на одну з найбільш ресурсоємних для Мінекономіки.
Попри виклики, 13 липня 2023 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі ухвалила рішення №АД-546/2023/441–01 про запровадження остаточних антидемпінгових мит строком на п’ять років. Ставки були диференційовані залежно від виробників і сягали від 30,76% до 48,14%.
Запроваджені заходи мали відчутний вплив на ринок: демпінговий імпорт був суттєво обмежений, внутрішня конкуренція вирівнялася, а в Україні відкрилися два нові виробництва плоского прокату з покриттям, що стало безпрецедентним результатом у воєнний період. Саме завдяки застосованим митам галузь отримала можливість відновлювати інвестиційний потенціал, попри воєнні ризики.
Радіатори з Китаю і Туреччини: знаковий сигнал про відновлення системи
Одним із перших рішень, яке фактично означало перезапуск торговельного захисту після паузи 2022 року, стало порушення розслідування і застосування попередніх та остаточних антидемпінгових мит щодо радіаторів походженням із КНР і Туреччини.
МКМТ встановила значні демпінгові маржі та диференційовані ставки мита: КНР — від 34,59% до 74,26%, Туреччина — від 14,22% до 22,93%.
Це розслідування стало одним із найважливіших для промисловості, оскільки в умовах війни українські виробники опинилися під тиском одночасно воєнних руйнувань і різкого зростання імпорту за заниженими цінами, релокації підприємств. Рішення підтвердило, що держава здатна оперативно реагувати на загрози навіть у період критичних викликів.
Фітинги: рекордні ставки та визначення нових стандартів доказування
Не менш знаковим стало рішення у справі щодо імпорту фітингів з КНР і Туреччини. Це розслідування стало одним із найбільш технічно складних через фрагментацію даних, вплив логістичних факторів і високу чутливість ринку до демпінгових поставок.
У підсумку Комісія застосувала одні з найвищих мит воєнного часу: для КНР — понад 160%, для Туреччини — до 34,72%.
Справу вирізняє розширена аналітика Мінекономіки, що включала деталізоване моделювання ринку та аналіз загрози шкоди — підхід, який у подальшому став новим стандартом у розслідуваннях.
Кабельно-провідникова продукція: новий прецедент у технічно складній галузі
Порушення у 2025 році антидемпінгового розслідування щодо імпорту кабельно-провідникової продукції з Азербайджану, Узбекистану і Туреччини стало подією, яка суттєво вплинула на електротехнічний сектор.
Серед ключових висновків для порушення розслідування був факт, що імпорт демонстрував різке зростання обсягів та поставки за цінами, нижчими від собівартості, а українські виробники зазнали суттєвого тиску від демпінгового імпорту на тлі воєнних руйнувань енергетичної інфраструктури.
Комісія вперше системно застосувала розширений аналіз ринкової загрози при порушенні процесу розслідування.
Ця справа є важливою для інфраструктурної безпеки України, оскільки кабельно-провідникова продукція є критичним елементом для енергетики, оборони та відбудови.
Санкційний вимір
Із 2022 року імпорт із рф фактично заборонений, а імпорт із Білорусі паралізований через закриття кордону. Тому нові антидемпінгові розслідування щодо цих країн більше не порушуються, а чинні заходи автоматично продовжуються в межах переглядів.
Антиобхідні справи: прорив, що змінив правила гри
Однією з найбільших подій 2025 року стало порушення перших в історії України розслідувань щодо ухилення від сплати антидемпінгового мита при імпорті з Малайзії товарів, фактично вироблених у Китаї.
Справи охоплювали три товари: сталеві кріплення, дріт і плоский прокат із покриттям.
Ці розслідування стали революційними з кількох причин: вперше доведено обхід антидемпінгових заходів через третю країну; вперше застосовано депозитний механізм — імпортери мають сплачувати мито ще до завершення процедури розслідування; продемонстровано здатність держави реагувати на зміну торговельних потоків у режимі реального часу.
Антиобхідні справи де-факто відкрили для України новий рівень торговельного захисту — перехід від пасивної реакції до проактивного контролю. Це докорінно змінило практику та показало готовність держави реагувати на зміну торговельних потоків так само швидко, як це робить ЄС.
Куди рухається система: тенденції та передбачення
Українські антидемпінгові процедури перебувають у точці, де одночасно відбувається кілька важливих процесів — це посилення торговельного тиску з боку Китаю і Туреччини та формування нової практики з обходу заходів.
Антидемпінгові розслідування, які ще 10 років тому вважалися вузькоспеціалізованою сферою права, сьогодні перетворилися на ключовий елемент національної економічної оборони України. В умовах війни їхня значимість лише зросла. Україна не просто зберегла працездатність системи торговельного захисту, вона створила нові прецеденти, що формують сучасні підходи до регулювання ринку.
Для юридичних фірм, українських виробників та міжнародних компаній це означає одне: система працює, а її вплив на бізнес-клімат буде тільки посилюватися. І водночас це відкриває простір для професійної співпраці у складних спорах, які дедалі частіше мають не лише економічний, але й геополітичний вимір.
