Дата публікації: 22 листопада 2015
Олександр Денисенко, адвокат
Джерело: Forbes
Нова законодавча ініціатива ризикує остаточно вивести за межі правового поля мито й податки на півострові.
4 листопада у Верховній Раді було зареєстровано законопроект народного депутата України від партії «Блок Петра Порошенка» Олексія Гончаренка під №3402 «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України». Зміст законопроекту включає в себе лише два пункти: перший – визнати таким, що втратив чинність, Закон про ВЕЗ «Крим», і другий – цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пояснювальною запискою, метою законопроекту є припинення постачання товарів, робіт і послуг на пільгових умовах на користь окупаційного режиму, а також зловживань, що виникають внаслідок постачання товарів до тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, зокрема, незаконне переміщення таких товарів до території Російської Федерації з уникненням від сплати необхідних платежів до Державного бюджету України.
Виходячи з формулювань мети законопроекту, можна констатувати, що в українському парламенті нарешті визнали наявність певних «проблем» із застосуванням Закону про ВЕЗ «Крим». Проте доводиться визнати, що простим скасуванням цього закону питання економічних взаємовідносин з окупованими територіями не вирішити.
Вся річ у тому, що в статті 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі – «Закон про правовий режим») прямо передбачено, що особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території визначається законом. Таким законом і є Закон про ВЕЗ «Крим». Саме тому у випадку скасування цього Закону сфера економічних відносин з окупованими територіями залишиться взагалі неврегульованою. А це аж ніяк не вирішить питання постачання товарів, робіт і послуг на пільгових умовах на користь окупаційного режиму.
Нині діючий Закон про ВЕЗ «Крим», окрім безпосередньо створення вільної економічної зони на території півострова та введення пільг з оподаткування, передбачає ряд важливих норм. Так, підпунктом 5 пункту 12.4 статті 12 Закону про ВЕЗ «Крим» передбачено, що поставка товарів з території ВЕЗ «Крим» на іншу територію України з метою їх вільного обігу здійснюється у митному режимі імпорту, з урахуванням положень статті 6 цього Закону. Поставка товарів, що мають митний статус українських товарів, з іншої території України на територію ВЕЗ «Крим» прирівнюється до митного режиму експорту.
Таким чином, Законом про ВЕЗ «Крим» установлено важливе правило, згідно з яким перетин кордонів між материковою частиною України та АРК є перетином митної території України з усіма відповідними наслідками.
Закон про правовий режим не містить будь-яких заборон економічних відносин з окупованими територіями. Більше того, у випадку скасування Закону про ВЕЗ «Крим» операції з ввезення/вивезення товарів із Криму не будуть вважатися експортно-імпортними, адже стаття 1 Закону про правовий режим чітко встановлює, що тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Відсутність митного кордону з АРК означатиме, що ввезення та вивезення товарів з території окупованого півострова буде здійснюватися без будь-яких обмежень та без стягнення мита та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством України. При цьому Російська федерація, звісно ж, продовжить наповнювати свій бюджет митними та іншими платежами внаслідок перетину товарів кордону з півостровом.
Зважаючи на цілі блокади півострову, що були вже не раз озвучені кримськотатарськими активістами, таке скасування ВЕЗ «Крим» не призведе до припинення постачання товарів на пільгових умовах на користь окупаційного режиму, а відтак, з великою долею вірогідності можна стверджувати, що блокада півострову триватиме.
Необхідно зазначити, що скасування ВЕЗ «Крим» навряд чи щось змінить для України в геополітичному аспекті. Факт відсутності контролю Києва над окупованими територіями не залежить від того, як в столиці називають таку територію – вільна економічна зона чи якось по-іншому. Зважаючи на те, що згаданий законопроект жодним чином не обмежує торгівлю з півостровом, запитання наших західних партнерів до України «так ви воюєте з Росією чи торгуєте?» нікуди не дінуться.
Вплив скасування ВЕЗ «Крим» на середній та крупний бізнес буде залежати від зняття блокади півострову. Якщо блокада буде знята, то можна говорити про спрощення торгівлі з Кримом, оскільки бізнесмени повинні будуть перейматися лише податками до російського бюджету, і не вигадувати як отримати звільнення від оподаткування торгівлі з ВЕЗ за українськими законами. А український бюджет як не отримував, так і не отримуватиме податків та митних платежів внаслідок постачання товарів на окуповані території.
Між тим, закон про ВЕЗ «Крим» регулює не тільки митні питання у стосунках із Кримом, але й податкові. Як нам відомо, зараз на території Криму відсутні діючі податкові органи України. Скасування ВЕЗ «Крим» певним чином призведе до необхідності створення для суб’єктів кримського бізнесу нових умов оподаткування та звітності. Раніше, під час прийняття Закону про створення ВЕЗ «Крим» одна з його авторів, Ксенія Ляпіна, пояснювала: «Сенс ВЕЗ у тому, що ми розуміємо: територія зараз непідконтрольна Україні, і Росія буде збирати там податки на свою користь. Тому ми повинні легалізувати ситуацію, коли вони (підприємства – ред.) тимчасово не сплачують податки».
Як ми бачимо, фактичні умови відтоді не змінилися, і Росія дійсно збирає податки на свою користь із вищезазначених підприємств, а, відповідно, побоювання, яких намагались уникнути шляхом прийняття закону про створення ВЕЗ «Крим», з його скасуванням можуть втілитися в реальність, що призведе до тотальної переоцінки економічної моделі ведення бізнесу в Криму і з кримськими контрагентами. Наслідками скасування ВЕЗ «Крим» для підприємств у Криму може стати з одного боку можливість вільного ведення бізнесу, а з іншого – ipso-jure подвійне оподаткування їхньої діяльності.