Дата публікації: 16 січня 2019
Олена Омельченко, партнер, адвокат, керівник практики міжнародної торгівлі
Джерело: «Європейська правда»
Дуже неприємна новина для багатьох країн, включно з Україною: ЄС впроваджує захисні обмеження щодо імпорту окремих видів сталевої продукції незалежно від країни походження. Про ухвалення такого рішення Європейський Союз офіційно повідомив СОТ.
Захисні заходи введені у зв’язку зі зростанням імпорту і наявністю шкоди промисловості ЄС. Заходи застосовуватимуть протягом трьох років у вигляді тарифної квоти на 26 видів продукції з 5% рівнем лібералізації. Тарифна квота розподілена по групах товарів між основними країнами експорту та буде доступна з 2 лютого.
У своєму повідомленні ЄС зазначив, що відкритий до консультацій із зацікавленими членами СОТ.
Китай, Корея, РФ, Туреччина, Швейцарія і навіть Молдова моментально відреагували і направили запит на проведення консультацій з ЄС.
Відповідно до норм СОТ Європейський Союз до впровадження обмежень зобов’язаний надати адекватну можливість для проведення попередніх консультацій з тими країнами-членами організації, які мають істотний інтерес. Предмет консультацій полягає в обміні думками щодо застосування заходів, а також можливості надання рівноцінних поступок на інші товари або послуги.
Угода СОТ про захисні заходи свідчить, що країна, яка приймає захисні заходи, зобов’язана докласти зусиль для підтримки рівня поступок та інших зобов’язань, а зацікавлені члени можуть погодитися на адекватні заходи торгової компенсації через несприятливі наслідки застосування мит або квот.
У разі якщо протягом 30 днів не будуть досягнуті домовленості в результаті консультацій, то експортери – члени СОТ, які підпадають під дію таких обмежень, можуть в односторонньому порядку призупинити свої поступки. Але це правило працює за певних умов:
– по-перше, Рада з торгівлі СОТ не має бути проти, а вона і не буде, тому що зібрати консенсус голосів членів СОТ за такої кількості зацікавлених сторін – практично нереально;
– по-друге, припинення поступок не може застосовуватися перші три роки, якщо захисні заходи були прийняті в результаті абсолютного зростання імпорту.
Дана стаття Угоди про захисні заходи застосовується вкрай рідко. Востаннє це було у справі про впровадження Україною спеціальних мит на легкові автомобілі.
Нагадаємо, свого часу до України звернулися Туреччина, Корея, РФ і ЄС. Країни направили запит про консультації, і Україна не змогла надати поступку, після чого Туреччина ввела адекватні заходи у відповідь – в односторонньому порядку застосувала додаткові мита на українські волоські горіхи. Мито стягувалося доти, доки не було скасовано спеціальний захід щодо легковиків.
Але в цьому випадку Україна ухвалювала рішення на підставі тільки відносного імпорту, тому Туреччина мала право реагувати на ситуацію протягом 90 днів від дати введення спеціального мита.
У випадку з ЄС йдеться про абсолютне та відносне зростання імпорту, тому адекватні заходи в односторонньому порядку країни зможуть прийняти лише за три роки, що, можливо, буде неактуальним через зняття обмежень або рівень лібералізації квоти.
Втім, не варто забувати, що в подальшому захисний захід за результатами перегляду ЄС може продовжити загалом до 8 років (ще раз на 3 роки, а потім знову на 2 роки).
І в цьому випадку, якщо країни зарезервують право на впровадження адекватних заходів у відповідь, то через три роки у них буде гарний аргумент для торгу з ЄС.
Малоймовірно, що ЄС запропонує країнам-експортерам взаємовигідні поступки щодо інших товарів та країни знайдуть взаємовигідне рішення під час консультацій. Практика показує, що зазвичай ця норма не виконується, тому не виключено, що незабаром можлива нова суперечка в СОТ проти Європейського Союзу.
Адже статистика розглянутих справ у СОТ свідчить, що всі суперечки, в яких оскаржували захисні заходи, завершилися на користь позивача.
Що стало причиною таких дій ЄС?
Нагадаємо, що все почалося із застосування Сполученими Штатами Америки підвищених мит на імпорт алюмінію і сталі. Такі заходи спричинили необхідність, з одного боку, оскаржувати дії американської влади, щоб забезпечити доступ власного експорту, а з іншого – захистити внутрішній ринок від надмірного імпорту товару, який призначався для американського ринку.
аким чином, 2018 року ЄС, а також Китай, Канада, Мексика, Індія, Норвегія, Швейцарія, Туреччина, Росія ініціювали суперечку в СОТ проти США, щоб оскаржити американське мито на алюміній і сталь. Але розуміючи, що процедура розгляду спору в СОТ затягнеться надовго, ЄС почав власне розслідування з метою встановлення захисних заходів від надмірного імпорту товару.
Вже через чотири місяці від дати початку розслідування Єврокомісія застосувала тимчасові захисні заходи у вигляді тарифної квоти на імпорт деяких видів сталевих виробів незалежно від країни походження та імпорту, включно з Україною.
Ймовірно, для ЄС це був вимушений крок з урахуванням того факту, що раніше Комісія не вітала захисні заходи і вважала за краще захищатися шляхом антидемпінгових і компенсаційних заходів, спрямованих на боротьбу з нечесною конкуренцією конкретної країни.
Це підтверджує і повідомлення Євросоюзу про ухвалення остаточних заходів, в якому зазначено, що тенденція збільшення імпорту в ЄС частково обумовлена впливом заходів США і стане ще більш помітною в найближчому майбутньому, якщо не вжити відповідних заходів. Велика кількість американських виробників продукції, охоплених заходами, оголосили про важливі плани розширювати виробництво, а отже, ринок США більше не зможе поглинати імпортний товар в колишніх обсягах, тому експортерам доведеться шукати альтернативні ринки.
Слідом за Єврокомісією захисне розслідування почали Канада, Туреччина, РФ та інші країни.
Позиція України
Україна є однією з країн, яка має суттєвий інтерес в експорті товару, на який поширюються обмеження. Переважно це продукція промислово-виробничих груп, таких як “Метінвест”, “АрселорМіттал Кривий Ріг”, “Інтерпайп”.
Але попри це Україна не подавала запит на проведення консультацій, хоча в розслідуванні брала участь. Причину такого кроку зрозуміти непросто – швидше за все, в уряді не хочуть додатково ускладнювати відносини зі стратегічним партнером.
Поки можна очікувати лише те, що Україна приєднається до цієї суперечки як третя сторона, як вона це зробила у справі проти США.
Також Україна, швидше за все, не буде проводити спеціальне (захисне) розслідування для захисту внутрішнього ринку, обмежившись ухваленням антидемпінгових мит за розглядом скарги від конкретних виробників.
Втім, днями рішення про початок консультацій з ЄС ухвалила Молдова. І це породжує резонне запитання: чому Кишинів готовий відстоювати інтереси своїх виробників, а Київ – ні?
