Дата публікації: 16 вересня 2016
Олена Омельченко, юрист
Джерело: «Європейська правда»
Як і очікувалося, минулої п’ятниці на сайті СОТ був опублікований звіт Групи арбітрів в рамках процедури врегулювання спору Світової організації торгівлі (СОТ) про запроваджену Росією заборону на імпорт свинини з Європейського Союзу.
Група арбітрів визнала, що російська заборона не відповідає правилам СОТ.
І це рішення має всі шанси стати знаковим і навіть історичним також для Києва.
Суть спору
Спір DS475 «Російська Федерація – заходи щодо імпорту живих свиней, свинини та інших продуктів з Європейського Союзу» стосується застосованих Россільгоспнаглядом на початку 2014 року заходів заборони через обмежену кількості випадків спалаху африканської чуми свиней, виявлених у Литві та Польщі поблизу кордону з Білоруссю.
Важливий момент: дещо пізніше такі ж випадки були зафіксовані в Україні та Білорусі.
Брюссель вимагав обмежити периметр заборони територією держав, де була виявлена епізоотія, але незважаючи на це, Москва включила в нього всі країни-члени ЄС. В цілому заборона оцінюється збитками в розмірі близько $1,6 млрд на рік.
8 квітня 2014 року Європейський Союз офіційно запросив консультації з Російською Федерацією з цього питання відповідно до процедури врегулювання спорів у СОТ.
Європейський Союз стверджував, що заходи суперечать положенням Угоди СОТ по санітарним і фітосанітарним заходам, а також Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1994 року. Під час консультацій сторони не змогли знайти взаємоприйнятне рішення і вже 27 червня 2014 року ЄС звернувся з проханням про створення Групи арбітрів у СОТ.
Право на участь в якості третьої сторони зарезервували десять країн: Австралія, Бразилія, Китай, Індія, Японія, Республіка Корея, Норвегія, Південна Африка, Китайський Тайбей і Сполучені Штати.
Спір цікавий своєю прецедентністю і підставами. Серед іншого, він торкнувся ряду питань, пов’язаних з вимогою провести оцінку ризиків на основі наукових даних, з регіоналізацією, обґрунтованістю імпортних обмежень і прихованістю обмежувальних заходів.
Цікавий поворот у справі мав той факт, що, на думку ЄС, заборона імпорту з Польщі та Литви була не обґрунтована, оскільки в той же час здійснювався імпорт з Білорусі, на території якої також були зафіксовані неодноразові випадки спалаху цього захворювання.
Спір був досить складний і тривав два роки. В результаті Група арбітрів зробила висновок, що Росія діяла не відповідно до її зобов’язань в СОТ, і рекомендувала Москві привести свої заходи у відповідність до Угоди про санітарні та фітосанітарні заходи.
Група арбітрів визнала, що відмова Росії прийняти імпорт з ЄС і адаптувати імпортні сертифікати ЄС-РФ є забороною, яка не відповідає міжнародним стандартам.
Єврокомісія в свою чергу вважає рішення Групи арбітрів «серйозним сигналом для Росії і всіх членів СОТ в частині їх зобов’язань по дотриманню міжнародних стандартів».
Однак протягом 60 днів звіт Групи арбітрів може бути оскаржений в апеляції однієї зі сторін. Якщо цього не відбудеться, то звіт буде прийнятий і Росія буде змушена виконати рекомендації.
У Мінекономрозвитку РФ вже повідомили, що російська сторона не згодна з деякими висновками Групи арбітрів і що доцільність звернення до Апеляційного органу СОТ є вельми високою. Відповідне рішення буде прийняте у встановлені процедурою СОТ строки – протягом найближчих тижнів.
Найімовірніше, Москва буде оскаржувати рішення Групи арбітрів в апеляції.
По-перше, тому що підсумки вирішення цього спору будуть мати прецедентне значення для всієї торгівлі продукцією тваринного походження (зокрема, і української), а по-друге, з метою затягнути остаточне прийняття рішення.
Як відомо, Россільгоспнагляд застосовує заходи до широкого спектру продукції тваринного походження, обмежуючи її імпорт з третіх країн, і Україна – не виняток.
Тільки за два перших роки членства в СОТ РФ нотифікувала більше 40 актів про застосування санітарних та фітосанітарних заходів.
Після остаточного затвердження СОТ нинішнього рішення Росія буде змушена привести свою практику застосування санітарних заборон у відповідність з міжнародними вимогами.
Якщо, звичайно, в Росії хочуть зберегти свою репутацію в СОТ.
Висновки в рамках СОТ мають системне значення, будуть нагадувати про необхідність виконання міжнародних зобов’язань і про те, що вони не можуть бути проігноровані.
Все це показує: незважаючи на всі заяви про складність вирішення спорів у СОТ, а головне – довгострокову тривалість процедур, застосування процедур вирішення спорів у СОТ, як і раніше, залишається найсильнішим міжнародним правовим механізмом, що здатний усунути торговельні бар’єри і підвищити правову визначеність і передбачуваність у торгівлі.
Проблема «політичного» ембарго
Однак навіть після остаточного вирішення спору в СОТ на користь Брюсселя російський ринок не буде відкритий для свинини з ЄС.
Адже крім заборони 2014 року, в Росії діє торгове ембарго, яке застосовується незалежно від оспорюваних санітарних і фітосанітарних заходів та має політичний підтекст.
Якщо в рамках СОТ можна було домогтися зняття санітарної заборони в силу виняткової юрисдикції питання в рамках міжнародних торгових правил, то зняття ембарго, введеного Москвою у відповідь на санкції, виходить за рамки міжнародного торгового права.
Крім того, нормативні акти, якими вводиться продуктове ембарго на імпорт товарів з ЄС та інших країн, класифікують його як застосування окремих спеціальних економічних заходів з метою забезпечення безпеки Російської Федерації. Це дає можливість Росії посилатися на статтю XXI ГАТТ-1994, що передбачає винятки з міркувань безпеки, прийняті під час надзвичайних обставин у міжнародних відносинах.
Практика застосування винятків з безпеки в СОТ вкрай обмежена, складно прогнозована і вимагає особливого зваженого підходу.
Саме тому постраждалі країни не поспішають оскаржувати російське продуктове ембарго в СОТ, щоб не створити складний прецедент, який може негативно вплинути на міжнародну торгівлю в цілому.
Проте спір по свинині може дати ЄС додаткову можливість оцінити і спрогнозувати ймовірність оскарження продуктового ембарго в СОТ.
Відповідно, успіх цього спору може стимулювати ЄС оскаржити і політичне ембарго РФ.
Значення спору для України
На жаль, Україна не брала участі у справі щодо заборони по свинині як третя сторона.
Це дало б додаткову можливість вивчити всі тонкощі справи для покращення власної практики підготовки аргументації в самостійних процесах при оскарженні російських заходів.
Для нашої країни це дуже важливо з огляду на відсутність досвіду в спорах СОТ в якості позивача. До того ж за останні кілька років Україна частіше за інші країни страждала від заборон Россільгоспнагляду і Росспоживнагляду.
Прийняте рішення Групи арбітрів підтверджує, що прийняті Росією заходи мають мало спільного з будь-якими реальними санітарними ризиками і підтверджують необґрунтованість введених обмежень на імпорт. Крім того, такі заходи були визначені як «приховані заходи обмеження торгівлі».
Це дуже хороший і явний сигнал для України про необхідність якомога швидше починати в СОТ раніше анонсовану справу щодо заходів, пов’язаних із забороною українського сільгоспекспорту в РФ.
Крім того, є всі можливості довести зв’язок цих заборон з агресією Росії.
Ініційовані Україною спори, найімовірніше, будуть підтримані ЄС, США та іншими впливовими країнами. Саме тому настав час починати грати за власними правилами.