Реєстрація міжнародної неурядової організації в Україні: юридичні моделі, податки та практика

Євген Соловйов, адвокат, партнер

Джерело: «Юридична Газета»

Повномасштабна війна та масштабні програми гуманітарної допомоги, відновлення й розвитку України істотно підвищили зацікавленість міжнародних неурядових організацій  у створенні постійної присутності в Україні. Іноземні організації, які планують реалізовувати гуманітарні, благодійні, освітні, правозахисні та інші суспільно корисні проєкти, постають перед вибором оптимальної юридичної моделі для здійснення своєї діяльності.

Команда ЮФ «Ілляшев та Партнери» супроводжує проєкти виходу міжнародних структур на український ринок та допомагає обрати таку правову конструкцію, яка мінімізує податкові ризики й забезпечує ефективне управління.

Українське законодавство пропонує кілька механізмів організації такої діяльності, серед яких найбільш поширеними є:

1. Створення іноземною неурядовою організацією в Україні відокремленого підрозділу.
2. Заснування в Україні благодійної організації у формі благодійного фонду.
3. Створення громадської організації зі статусом юридичної особи.

Попри спільну неприбуткову спрямованість, зазначені моделі істотно відрізняються за правовою природою, можливостями здійснення контролю з боку іноземної організації, реєстраційними процедурами, податковим режимом та особливостями управління. Вибір конкретної моделі насамперед залежить від того, чи має міжнародна організація намір здійснювати діяльність в Україні безпосередньо від власного імені, чи планує створити окрему українську юридичну особу.

Благодійні та громадські організації в Україні: вибір юридичної моделі

• Відокремлений підрозділ іноземної неурядової організації в Україні

Закон України «Про громадські об’єднання» передбачає можливість здійснення діяльності в Україні неурядовими організаціями інших держав і міжнародними неурядовими організаціями, зокрема через створені ними філії та представництва. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Принципова особливість цієї моделі полягає в тому, що відокремлений підрозділ не набуває статусу окремої юридичної особи. Він наділяється майном юридичної особи, що його утворила, і діє на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено іноземну неурядову організацію, є організаційною частиною іноземної неурядової організації, діє в межах наданих йому повноважень, а його діяльність юридично пов’язана з іноземною організацією.

Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

Така модель дозволяє іноземній неурядовій організації забезпечити централізоване управління українськими програмами, безпосередньо визначати повноваження керівника підрозділу, затверджувати бюджет та контролювати використання ресурсів. Водночас відсутність самостійної правосуб’єктності означає, що питання договірних зобов’язань, майнової відповідальності та представництва необхідно оцінювати через правовий статус іноземної організації, положення про підрозділ і надані повноваження.

Реєстрація відокремленого підрозділу НГО в Україні

З 3 вересня 2024 року (набрання чинності Законом № 3257-IX) процедуру акредитації підрозділів іноземних НГО було спрощено та завдяки змінам Закон № 755-IV зміг запрацювати повноцінно стосовно їх реєстрації. Скоротилися строки реєстрації – тепер вона здійснюється в ЄДР протягом 5 робочих днів. Крім цього, нарешті питання реєстрації перейшло від Мінюсту до компетенції нотаріусів/державних реєстраторів в центрах надання адміністративних послуг, а також додалася можливість автоматичного взяття на облік у податковій та органах статистики, як це вже давно відбувалось з юридичними особами.

Окремої уваги потребують повноваження особи, яка подає документи. Закон № 755-IV передбачає спеціальні вимоги до представника іноземної юридичної особи під час державної реєстрації створення її відокремленого підрозділу. Зокрема, таким представником може бути виключно особа з числа спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу, які провадять діяльність одноособово. З якою метою такі вимоги законодавець встановив саме для реєстрації відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб, і при цьому аналогічних вимог немає до реєстрації будь-яких інших суб`єктів – незрозуміло.

• Створення благодійного фонду в Україні

Відповідно до ст. 13 Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації» благодійна організація може створюватися у формі благодійного товариства, благодійної установи або благодійного фонду. Для міжнародних неурядових організацій особливий інтерес становить саме благодійний фонд.

Благодійний фонд може бути створений одним засновником, яким може виступати іноземна юридична особа приватного права, зокрема іноземна неурядова або благодійна організація. Водночас закон виключає можливість заснування благодійної організації органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими юридичними особами публічного права. Таким чином, міжнародна неурядова організація, яка має статус юридичної особи приватного права за законодавством держави свого створення, може самостійно виступити засновником українського благодійного фонду без необхідності залучення українських співзасновників.

Благодійний фонд є самостійною українською юридичною особою. Він може від власного імені укладати договори, набувати майно, відкривати банківські рахунки, приймати благодійні внески, залучати грантове фінансування та реалізовувати благодійні програми. При цьому належним чином сформована система органів управління дозволяє іноземному засновнику забезпечувати стратегічний контроль за діяльністю фонду в межах українського законодавства. При цьому управлінський контроль іноземного засновника не слід ототожнювати з правом власності на активи фонду: майно належить самій благодійній організації та має використовуватися відповідно до її статутних цілей.

Важливе обмеження: адміністративні витрати благодійного фонду не можуть перевищувати 20% його доходу в поточному році. Цю вимогу необхідно враховувати при плануванні бюджету фонду, особливо якщо міжнародна організація передбачає значні витрати на персонал, управління проєктами та забезпечення офісної діяльності.

Реєстрація благодійного фонду в Україні

Строк державної реєстрації становить 24 години. Зареєстрований благодійний фонд має право на включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за умови відповідності вимогам пункту 133.4 Податкового кодексу України.

• Створення громадської організації в Україні

Громадська організація є громадським об’єднанням, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Іноземна неурядова організація як юридична особа не може бути безпосереднім засновником української громадської організації. Засновниками громадської організації можуть бути громадяни України, а також іноземці й особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах та відповідають установленим законом віковим вимогам.

Кількість засновників не може бути меншою ніж дві особи. Саме ці особи, а не іноземна організація, матимуть відповідний правовий статус у новоствореному громадському об’єднанні. Це істотно впливає на можливості міжнародної неурядової організації забезпечувати корпоративний контроль над українською організацією.

Водночас іноземна неурядова організація може здійснювати співпрацю з українською громадською організацією на підставі грантових, партнерських та інших договорів, які відповідають законодавству.

Закон «Про громадські об’єднання» передбачає й іншу організаційно-правову форму –  громадську спілку, засновниками якої можуть бути юридичні особи приватного права. За певних обставин вона може розглядатися як додаткова модель міжнародного партнерства.

Реєстрація ГО в Україні

Державна реєстрація громадських організацій здійснюється територіальними органами Міністерства юстиції України.  Документи необхідно подати протягом 60 днів із дня  утворення ГО. Строк державної реєстрації – не пізніше трьох робочих днів із дня подання документів. При цьому зазначений строк розгляду документів може бути продовжений, але не більш як на 15 робочих днів.

На практиці державні реєстратори територіальних органів Міністерства юстиції досить часто користуються можливістю продовження строку розгляду документів, і при цьому шанси отримати від них відмову в реєстрації значно вищі, ніж у нотаріусів та державних реєстраторів у центрах надання адміністративних послуг.

Податковий та митний режим для міжнародних НГО в Україні

Податкове планування діяльності міжнародних НГО в Україні залежить від правильності оформлення неприбуткового статусу та митних пільг. Для українських благодійних фондів і громадських організацій отримання неприбуткового статусу є важливим елементом правового та податкового структурування їхньої діяльності.

Неприбуткова організація повинна одночасно відповідати встановленим законодавством вимогам:

1. Бути створеною та зареєстрованою в порядку, визначеному законом, який регулює діяльність відповідної організації.
2. Мати установчі документи, що містять заборону розподілу доходів або їх частини серед засновників, учасників, членів, працівників, членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб, крім дозволених законом виплат.
3. Передбачати в установчих документах належний порядок передачі активів у разі припинення юридичної особи – одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або до бюджету, з урахуванням установлених законом винятків.
4. Бути включеною до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Отримані доходи мають використовуватися виключно для фінансування видатків на утримання організації, реалізації її мети, цілей, завдань і напрямів діяльності, визначених установчими документами. Невідповідність цим вимогам може бути підставою для відмови у включенні організації до Реєстру або подальшого виключення з нього.

• Оподаткування відокремленого підрозділу НГО в Україні

Ключова особливість: відокремлений підрозділ не є юридичною особою та не може отримати «неприбутковий» код за ст. 133 Податкового кодексу України (ПКУ), що вимагає окремого аналізу податкових ризиків нерезидента. Тобто, йдеться не про отримання українського неприбуткового статусу, а про визначення належного режиму оподаткування діяльності іноземної організації.

У цьому випадку принципове значення мають характер фактичної діяльності іноземної організації та наявність або відсутність підстав для її кваліфікації як такої, що має комерційний характер та відповідно підлягає оподаткуванню в Україні. Разом із тим, необхідно окремо оцінювати інші податкові зобов’язання, зокрема щодо доходів працівників, єдиного соціального внеску, ПДВ, здійснення операцій з нерезидентами та інших операцій в Україні.

• Оподаткування благодійного фонду в Україні

Зареєстрований благодійний фонд має право на включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій за умови відповідності вимогам пункту 133.4 Податкового кодексу України. Важливо розмежовувати державну реєстрацію благодійного фонду та його включення до зазначеного Реєстру – набуття статусу юридичної особи саме по собі не означає автоматичного набуття неприбуткового статусу для цілей оподаткування.

• Оподаткування ГО в Україні

Громадська організація, зареєстрована як юридична особа, може бути включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій на загальних підставах. ГО можуть отримувати гранти, благодійні внески, пожертви та інші надходження, що використовуються для забезпечення їх статутної діяльності. Саме по собі отримання доходів не позбавляє громадську організацію неприбуткового статусу, якщо дотримано вимог щодо цільового використання коштів та відсутності забороненого розподілу доходів.

На відміну від благодійних організацій, на громадські організації не поширюється загальне обмеження адміністративних витрат у розмірі 20%, передбачене статтею 16 Закону «Про благодійну діяльність та благодійні організації». Водночас використання доходів громадської організації має відповідати вимогам Податкового кодексу України, її статуту та умовам відповідних договорів фінансування.

• Митне оформлення вантажів НГО в Україні

Ввезення товарів як гуманітарної допомоги звільняється від сплати ввізного мита та ПДВ за умови дотримання процедури декларування та наявності підтверджувальних документів від донора та отримувача.

Грантове та донорське фінансування НГО в Україні

При плануванні грантових програм важливо заздалегідь аналізувати вимоги конкретного донора до правового статусу заявника та наявності включення до Реєстру неприбуткових установ.

Вибір моделі присутності міжнародної НГО в Україні: практичні поради

1. Рівень контролю з боку міжнародної організації. Якщо міжнародна неурядова організація прагне здійснювати діяльність в Україні безпосередньо як частину власної організаційної структури, модель відокремленого підрозділу відповідає такій меті. Якщо натомість необхідна українська юридична особа, яка водночас перебуватиме під стратегічним контролем іноземної організації, доцільно розглядати створення благодійного фонду.
2. Характер запланованої діяльності. Для системного надання благодійної чи гуманітарної допомоги, фінансування соціальних програм та залучення пожертв благодійний фонд має спеціально передбачену законодавством правову конструкцію. Для реалізації правозахисних, адвокаційних, просвітницьких і громадських ініціатив може бути прийнятною модель громадської організації.
3. Фінансування та грантова діяльність. Перед створенням структури необхідно перевірити вимоги конкретних донорів до правового статусу отримувачів грантів, наявності української юридичної особи та включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Не всі донорські програми передбачають однакові вимоги до заявників.
4. Податкова передбачуваність. Створення української юридичної особи з підтвердженим неприбутковим статусом забезпечує чіткіший механізм застосування правил пункту 133.4 Податкового кодексу України. Для відокремленого підрозділу питання оподаткування діяльності нерезидента потребує окремого аналізу.
5. Регуляторні та операційні вимоги. Незалежно від обраної організаційної моделі можуть виникати додаткові вимоги щодо фінансового моніторингу, оформлення трудових відносин, працевлаштування іноземців, валютних операцій, отримання гуманітарної допомоги та звітування перед донорами.

Кадрові питання та працевлаштування персоналу міжнародних НГО в Україні

Організація роботи штату в Україні вимагає дотримання українського трудового законодавства з урахуванням положень Закону України «Про міжнародне приватне право», яким визначена певна специфіка праці іноземних громадян.

Наприклад, за змістом ст. 54 Закону України «Про міжнародне приватне право» трудові відносини іноземців, які працюють в Україні, не регулюються правом України в разі, якщо вони працюють у складі представництв міжнародних організацій в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України. Також трудове законодавство України не розповсюджується на іноземців, які за межами України уклали з іноземними роботодавцями трудові договори про виконання роботи в Україні, якщо інше не передбачено договорами чи міжнародним договором України.

В інших випадках діє загальне правило – до трудових відносин застосовується право держави, у якій виконується робота. За правом України перед прийняттям на роботу  іноземних працівників – експертів, керівників проектів чи директорів та інших фахівців – необхідно отримати дозвіл на застосування праці іноземців та осіб без громадянства, який видається Державною службою зайнятості.

Висновки

Універсальної організаційно-правової форми для всіх міжнародних неурядових організацій не існує.

Якщо ключовою метою є безпосередня присутність іноземної організації в Україні зі збереженням єдиної юридичної структури, доцільно насамперед оцінювати модель відокремленого підрозділу.

Якщо пріоритетами є створення самостійної української юридичної особи, можливість отримання неприбуткового статусу та здійснення масштабної благодійної діяльності за участю іноземного засновника, значні практичні переваги може мати благодійний фонд.

Громадська організація може бути прийнятною для реалізації громадських, освітніх, правозахисних та інших суспільно корисних ініціатив. Водночас вона має специфічні вимоги до складу засновників, які унеможливлюють її безпосереднє створення іноземною неурядовою організацією як юридичною особою; більш складною та тривалою є процедура державної реєстрації.

Оптимальний вибір має ґрунтуватися не лише на швидкості та вартості державної реєстрації, а й на оцінці фактичної діяльності міжнародної неурядової організації, її системи управління, джерел фінансування та довгострокових податкових і регуляторних наслідків.