Дата публікації: 26 лютого 2013
Максим Копейчиков, партнер, адвокат
Леонід Гілевич, юрист
Джерело: The Lawyer
Україна починає 2013 рік з новими правилами реєстрації прав на нерухоме майно. 1 січня 2013 року набув чинності новий порядок реєстрації речових прав на нерухоме майно, а також обтяження цих прав, затверджений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Заявлена ціль законодавчих змін полягає в тому, щоб зробити українські закони та інші формальні процедури більш послідовними, привабливими і відкритими для бізнесу, а також більш простими і зрозумілими для окремих осіб, та усунути негативні наслідки, пов’язані з високим ступенем бюрократизації процедури реєстрації прав на нерухоме майно.
Нові правила покликані полегшити життя покупцям і продавцям нерухомості на вторинному ринку, а також спростити процес обробки документів на первинному ринку. З 1 січня 2013 року право власності на нерухомість буде оформлятися (шляхом видачі сертифіката) і одночасно реєструватися органами Державної реєстраційної служби. Це означає, що власникові не доведеться оббивати пороги різних органів влади, щоб зареєструвати право власності та отримати необхідні документи.
До 31 грудня 2012 року особі, яка продає майно, необхідно було зібрати великий комплект документів перш, ніж прийти до нотаріуса, щоб укласти договір купівлі-продажу. Коли договір був укладений і нотаріально завірений, він мав бути зареєстрований нотаріусом у Державному реєстрі актів. Після цього покупцю необхідно було зареєструвати право власності в бюро технічної інвентаризації. Мабуть, Україна була єдиною країною в Європі, в якій існувала така складна процедура подвійної реєстрації.
Зміни дійсно є суттєвими. Перш за все, державна реєстрація прав на нерухоме майно тепер буде здійснюватися не бюро технічної інвентаризації та Державним агентством з земельних ресурсів, а органами Міністерства юстиції (Державна реєстраційна служба) і нотаріусами, що, як передбачається, буде сприяти підвищенню рівня комфорту і зручності стосовно процедури реєстрації. Державна реєстраційна служба буде реєструвати первинні права, а нотаріуси будуть реєструвати ці права та обтяження, що виникають у результаті вчинення нотаріальних дій, пов’язаних з нерухомістю.
По-друге, з цього моменту буде існувати єдина процедура реєстрації прав на земельні ділянки та об’єкти нерухомості, розміщені на таких земельних ділянках. По-третє, вся інформація про реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяження повинна бути об’єднана в єдиний Державний реєстр прав на нерухоме майно, включаючи всі права та обтяження щодо земельних ділянок, будівель, споруд та їх частин.
