Дата публікації: 23 квітня 2026
Олександр Фефелов, партнер, адвокат, керівник практики антимонопольного та конкурентного права
Джерело: «Вибір клієнта 2026: ТОП-100 юристів України»
Сфера публічних закупівель у критичних секторах — енергетиці, обороні та логістиці — сьогодні працює за принципом «швидкість, безпека, прозорість». Класичні процедури конкуренції доповнені спеціальними механізмами, що дають змогу оперативно реагувати на потреби держави та громад. Основне завдання — забезпечити надійні постачання та захист чутливої інформації, не втрачаючи контролю над використанням коштів і зменшуючи ризики зловживань.
Зміна підходів до проведення публічних закупівель
На початку повномасштабного вторгнення рф левову частку закупівель для ЗСУ та інфраструктури просто вивели з-під дії Закону «Про публічні закупівлі». Більшість таких закупівель здійснювалася за прямими договорами (на підставі Постанови КМУ №169), що забезпечило блискавичну швидкість, але створило високі ризики для прозорості (всі добре пам’ятають скандали, що виникали у зв’язку з тими чи іншими товарами для війська).
З кінця 2022 року завдяки прийняттю Постанови №1178 (яка замінила Постанову КМУ №1275, що діяла деякий час) розпочався етап «контрольованої прозорості», більшість несекретних закупівель на суми вище встановлених порогів (наприклад, товарів/послуг від 200 000 грн) були повернені в систему ProZorro через процедуру відкритих торгів з особливостями.
Нові стандарти контролю наразі базуються на тріаді «швидкість — безпека — прозорість/підзвітність».
Крім Закону «Про публічні закупівлі», який діє з особливостями, передбаченими Постановою КМУ №1178, спеціальні закупівлі регулюються Законом «Про оборонні закупівлі». Він визначив поняття «оборонні закупівлі» — товари, роботи і послуги, призначені для виконання державних програм у сферах національної безпеки й оборони, а також інших для гарантованого забезпечення потреб безпеки та оборони. Закон передбачив можливість здійснення відповідних закупівель шляхом неконкурентної процедури, що має винятковий характер через специфіку та умови предметів закупівлі, які не дають змоги проводити їх через будь-яку іншу конкурентну закупівлю.
Основним документом, що регулює публічні закупівлі в критичних секторах (крім секретної оборонки), продовжує бути Постанова КМУ №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель…», яка передбачає, що замовники, визначені п. 1–3 ч. 1 ст. 2 Закону, здійснюють публічні закупівлі шляхом проведення відкритих торгів або використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до згаданої постанови.
Регулювання публічних закупівель у секторі оборони
Сфера оборонних закупівель стала об’єктом найбільш радикальних змін і пильної уваги. Було встановлено два режими закупівель:
- секретні оборонні закупівлі (закупівлі озброєння, військової техніки та послуг, що становлять державну таємницю); такі оборонні закупівлі, що становлять державну таємницю, проводяться в порядку, передбаченому КМУ, без застосування електронної системи закупівель;
- несекретні закупівлі (нелетальне забезпечення — харчування, паливо, одяг, ремонти) здійснюються через систему ProZorro (відкриті торги з особливостями за правилами Постанови №1178), що дає змогу значно прискорити всі процеси.
Через скандали із завищенням цін було посилене регулювання вартості «небойових» товарів.
Якщо основне регулювання закупівель в оборонці здійснюється спеціальним Законом «Про оборонні закупівлі», то контроль прибутку — змінами, внесеними до нього. Законом №3633-IX було запроваджено жорстке регулювання граничної норми прибутку. У закритих оборонних закупівлях, де конкуренції немає, держава встановила нові правила.
Було чітко встановлено, що прибуток постачальника не може перевищувати граничний рівень, визначений Кабміном. Це і стало відповіддю на безліч випадків необґрунтованих завищень цін. Тепер постачальник зобов’язується надавати детальну калькуляцію, де враховуються прямі матеріальні витрати, витрати на заробітну плату, загальні та адміністративні витрати та інші (мита, логістика).
При цьому держава встановила стелю обмеження величини прибутку для імпортованих товарів і товарів місцевого виробництва, а ДАСУ та МОУ перевіряють економічне обґрунтування ціни.
При завищенні величини прибутку замовник має право вимагати зниження ціни контракту. Якщо вже заплатили, необґрунтовано отриманий прибуток повертається державі. Порушення цього порядку ціноутворення може призвести до фінансової відповідальності за контрактом, а якщо є умисел і шкода, то й до кримінальної (за розтрату чи шахрайство).
Окремо слід зважати і на міжнародний аудит: якщо гроші на закупівлі надійшли від іноземних партнерів, то вони залучають своїх аудиторів. Для уникнення ризиків зриву поставки або низької якості товару також вимагається й обґрунтування аномально низької ціни.
Енергетичний сектор: відновлення, будівництво, захист
Енергетика (тепло-, електростанції, мережі, електро- та газопостачання) наразі є особливо чутливою сферою. Постійні удари ворога вимагають термінового відновлення постачання та реконструкції об’єктів енергетики.
Основні енергозакупівлі здійснюються за правилами, передбаченими «особливостями» (Постанова КМУ №1178). Замовникам товарів і послуг дозволено здійснювати закупівлі без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару в разі, коли вони здійснюють закупівлі:
- для будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури, вартість яких становить або перевищує 100 000 грн;
- послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 000 грн;
- робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн грн.
Для сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури дозволено здійснювати закупівлі за договорами, які укладаються до 1 березня 2026 року, без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу. Це забезпечує значне прискорення процедури: є можливість використовувати і спрощені відкриті торги, і прямі договори, якщо треба терміново ліквідувати наслідки атак. Водночас вимагається забезпечення енергоефективності обладнання (генераторів, трансформаторів тощо), навіть коли закупівля здійснюється у так званому пожежному режимі.
Водночас у цій галузі дозволено проводити закупівлі без проведення тендерів, якщо подався лише один постачальник, а також укладати прямі договори для швидкого відновлення пошкоджених обстрілами об’єктів інфраструктури.
Щодо газо- та електропостачання, то їх закупівля через електронний каталог ProZorro Market стала обов’язковим інструментом. Це дає змогу скоротити строк закупівлі до одного тижня, при цьому забезпечується реальна конкуренція, але без здійснення тендерних процедур.
Також зважаємо на вимоги до сервісу та щодо локалізації (обов’язкова 20% частка української складової).
Зверну увагу на питання ціноутворення та можливості перегляду цін, наприклад, коригування ціни на електроенергію «на добу наперед». Оскільки енергетичне обладнання надзвичайно коштовне, запроваджено правила та механізми, що вимагають обґрунтування запропонованої ціни. Для перевірок залучаються сторонні незалежні експерти, які мають можливість оцінювати вартість відповідних, зокрема й імпортованих, матеріалів, комплектуючих тощо. Також фіксується обмінний курс, ціна має прив’язуватися до гривневого еквіваленту зі зрозумілими правилами перегляду.
Логістика та інфраструктура: особливості проведення публічних закупівель
Залізниця, порти, автотранспорт, складська інфраструктура є «улюбленими» цілями ворога. Забезпечення швидкості ремонтів та відновлень станцій, колій, мостів, складів та негайну ліквідацію наслідків здійснюють за прискореними процедурами, передбаченими Кабінетом Міністрів (без застосування відкритих торгів та/або за допомогою електронного каталогу для закупівлі товару).
Тут час відіграє більш значущу роль, ніж дотримання процедури. Водночас навіть швидкі процедури (наприклад, роботи, вартість яких перевищує 1,5 млн грн) проходять через систему ProZorro.
При закупівлі важкої спеціальної техніки важливо зважати на вимоги закону щодо локалізації.
Також наразі діє обов’язкова вимога щодо страхування вантажів при логістичних закупівлях, особливо у прифронтових зонах.
Водночас замовники заохочуються співпрацювати з різними постачальниками, диверсифікуючи поставки для уникнення ризиків того, що щось може бути не поставлено через дії ворога.
Варто зазначити, що у сфері проєктування та будівництва замовники все частіше пропонують виконавцям поєднувати обидва напрями, а для уникнення певних інфляційних ризиків використовується можливість застосування динамічних цін у кошторисах.
Щодо логістики, то перехід від разових договорів до рамкових угод дає можливість замовникам не проводити тендери щоразу, коли виникає потреба.
Замовникам також варто пам’ятати про верифікацію постачальників і товарів та повну заборону на закупівлі у постачальників, пов’язаних із РФ або Білоруссю. Замовник має відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель, якщо учасник процедури закупівлі є громадянином РФ/РБ (крім того, що проживає на території України на законних підставах) або юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства РФ/РБ.
Висновок
Публічні закупівлі в енергетиці, обороні та логістиці функціонують у режимі підвищеного ризику, де класична конкуренція поступається вимогам безпеки й оперативності. Держава фактично вибудувала модель «контрольованої гнучкості»: спрощені або закриті процедури поєднуються із жорстким фінансовим і ціновим контролем, обмеженням прибутку та обов’язковим економічним обґрунтуванням.
Такий підхід дає змогу одночасно забезпечувати швидкість постачань, захист чутливої інформації та підзвітність використання публічних коштів, мінімізуючи простір для зловживань навіть в умовах воєнного часу.
