Дата публікації: 27 квітня 2026
Яна Триньова, адвокат, д.ю.н., професор
Джерело: The Legal 500
Повномасштабна війна кардинально змінила роль оборонно-промислового комплексу України. Із закритого та переважно державного сектору він перетворився на одну з найдинамічніших галузей економіки, що активно залучає приватний бізнес та іноземні інвестиції.
Сьогодні оборонна індустрія – це не лише про виробництво озброєння. Це про технології, міжнародну кооперацію, інновації та швидке масштабування бізнесу.
Втім, разом із можливостями з’являється і нова реальність: працювати в цій сфері – означає щодня балансувати між розвитком і підвищеними юридичними ризиками.
Контракти з державою: можливість і водночас джерело ризиків
Для більшості компаній в ОПК співпраця з державою є ключовою. Але саме тут зосереджена значна частина юридичних викликів. Державні оборонні контракти передбачають жорсткі строки виконання, складні механізми ціноутворення та підвищену увагу з боку контролюючих і правоохоронних органів. На практиці навіть технічні відхилення або затримки можуть призводити до штрафів, спорів або перевірок.
Наприклад, деталь для БПЛА виготовлена з іншого сплаву, ніж передбачено Технічними умовами або наявне відхилення по допусках чи наявна невідповідність продукції сертифікатам, або відсутні випробування (повністю чи в належній кількості) і вже виробник може отримати Акт невідповідності, штрафні санкції за контрактом, відмову замовника в прийманні продукції.
Або відбулось виробництво деталі для зброї/боєприпасів не з належного матеріалу, наслідком чого при використанні цього виробу можуть бути завдані непередбачені тяжкі наслідки (виріб може невчасно детонувати, не детонувати за потреби). Для виробника/постачальника це означає ймовірну зупинку виробництва, перевірку або навіть відкликання всієї партії товару, матеріальні збитки та в деяких випадках настання кримінальної відповідальності (можлива кваліфікація за статтями 364/366/358/367 КК).
Для уникнення подібних ситуацій потрібно дотримуватись встановлених регламентів, виконувати умови договорів та не скупитись на введенні в штат не формальних, а реальних висококваліфікованих контролюючих органів на підприємстві: юристів, нормоконтролерів тощо.
Експорт і міжнародна кооперація: складніше, ніж здається
Окремий блок ризиків пов’язаний із зовнішньоекономічною діяльністю.
Компанії, що працюють із продукцією військового або подвійного призначення, мають враховувати вимоги експортного контролю, необхідність отримання дозволів і ліцензій, санкційні обмеження та регуляції країн-партнерів. Будь-яка помилка у цих процесах може коштувати не лише контракту, а й репутації бізнесу.
Наприклад підприємство експортує електроніку для БПЛА як товари цивільного призначення, хоча в такому випадку така електроніка є товаром військового призначення, для торгівлі яким потрібна відповідна ліцензія; або в ліцензії не правильно зазначили клас товару («цивільний» замість «військовий»). Наслідком такого діяння може бути накладення штрафу, анулювання ліцензії або, навіть, кримінальна відповідальність (можлива кваліфікація за статтями 333/358/364/366/367 КК альтернативно чи у сукупності).
Деякі договори про спільну діяльність укладені до 2014 року чинні і зараз, якщо їх вчасно не розірвали сторони. Однак на сьогодні, подібна господарська діяльність з країною-агресором є злочином за який передбачене покарання до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна (можлива кваліфікація за статтями 111 /ч.4 ст.111-1/ 111-2 КК альтернативно).
Вихід України на європейський ринок вимагає грати за правилами цього ринку, зокрема поважати інтелектуальну власність, авторські права розробників. Це означає, що кожна новація в інженерії, має бути належним чином оформлена (авторське право, патент) і отриманий дозвіл на використання цієї технології, моделі, виробу тощо. Продаж такої технології без належним чином оформленого авторського дозволу є порушенням авторського права, а значить є незаконним предметом контракту, що в свою чергу може призвести до анулювання контракту та компенсації завданої шкоди.
Продаж товарів третій країні без дозволу первинного постачальника може тягнути не тільки міжнародні санкції, розрив контрактів, але і кримінальну відповідальність, якщо така продукція була перепродана, прикладом, в рф (можлива кваліфікація за ч.4 ст.111-1 або/та статтями 111-2/364/366/367/333 тощо КК).
Використання товарів подвійного призначення – особливо небезпечна зона в підприємницькій діяльності ОПК. Особливо важливо в такій ситуації правильно вказати призначення товару (військовий, не цивільний), отримати ліцензію, дозвіл Державної служби експертного контролю, інакше така діяльність тягне арешт товару, кримінальні провадження, обшуки на підприємстві, репутаційні втрати.
Наведені приклади демонструють необхідність кваліфікованого юридичного супроводу, який здатний попередити виникнення подібних ризиків.
Кримінальні ризики: нова реальність для бізнесу
Оборонна галузь перебуває під постійною увагою правоохоронних органів. За останні роки значно зросла кількість кримінальних проваджень, пов’язаних із закупівлями, постачанням продукції, якістю виробів, дотриманням регуляторних вимог, звинуваченням у колабораціії з рф. При цьому складність законодавства і швидкість змін створюють ситуації, коли ризики виникають навіть без умислу (наявність необережності: ст. 367 КК – службова недбалість; 196 КК – необережне знищення, пошкодження чужого майна) з боку бізнесу.
Типовими кримінальними правопорушеннями в сфері ОПК є так звані службові: стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем; стаття 366. Службове підроблення; стаття 367. Службова недбалість; та додатково – стаття 333 КК – Порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю. Наприклад, внаслідок зловживання своїм службовим становищем в супереч інтересам служби, службова особа українського підприємства підробила дозвільні документи (ліцензії, дозволи, сертифікати, інвойси) та уклала договір про експорт таких товарів і передала товари з порушенням порядку міжнародних передач. Можна ще продовжити фабулу і відповідну кваліфікацію: цей товар отримало підприємство, що належить рф (додатково ще ч.4 ст. 111-1 чи ст. 111-2 КК в залежності від обставин). Якщо при цьому буде встановлено, що українське підприємство ухилялось від сплати податків, то додатково в цій формулі кваліфікації виникає стаття 212 КК (Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
Враховуючи, що йдеться про військовий продукт, кваліфікація діянь може бути також за ст.111 КК – Державна зрада (покарання: до довічного позбавлення волі з конфіскацією майна); 114-1 КК – Перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань (покарання: до 12 років позбавлення волі).
Отже господарська діяльність в сфері ОПК – це хода по лезу бритви і без належного юридичного супроводу, ця хода є вкрай небезпечною. Фізична особа може поплатитись 12 роками позбавлення волі і конфіскацією всього свого майна, яке було набуто в тому числі законно. Юридична особа може бути ліквідована.
Інвестиції в оборонку: можливість із високим порогом входу
Попри всі ризики, український ОПК залишається одним із найбільш перспективних секторів для інвесторів. Його розвиток підтримують сильна інженерна школа, виробнича база, інтеграція з міжнародними партнерами і зростаючий попит на defence-технології. Однак цей ринок вимагає глибокого розуміння локальної специфіки – без цього навіть сильний інвестор може зіткнутися з критичними бар’єрами.
Серед крупних інвесторів сьогодення можна відмітити іноземних юросіб, що вкладаються в ремонтні центри бронетехніки, заводи з виробництва боєприпасів; також наявний формат інтеграції українських підприємств у ланцюги постачання військової продукції; фінансування оборонних стартапів (виготовлення дронів, АІ, кібербезпека); вкладання в інфраструктуру для оборонних підприємств, їх логістику, енергетику. Однак в усіх перелічених форматах взаємодії потрібні чіткий, налагоджений юридичний супровід експортного контролю, санкційна перевірка і перевірка прихованих бенефіціарів для уникнення кримінальних ризиків; складання персоніфікованих договорів; при цьому проведення due diligence обов’язкове.
Що насправді працює: досвід з практики
Наша практика показує: у defence-секторі виграють не ті, хто реагує на проблеми, а ті, хто їх попереджає.
Ефективна модель юридичного супроводу підприємства ОПК, яку надає ЮФ «Ілляшев та Партнери» включає:
- системний комплаєнс (структурування контрактів (міжнародні/оборонні), періодичний аудит контрактів, технічної документації (відповідність ТУ/ДСТУ), сертифікатів, ліцензій, контроль наявності та якості протоколів випробувань; проведення антикорупційних заходів; контроль за дотриманням прав інтелектуальної власності; страхування майна від військових ризиків; супровід релокації бізнесу, за необхідності; супровід експертиз тощо);
- правильне структурування відносин із державою (співпраця з Державною службою експортного контролю України, Міністерством оборони, органами місцевого самоврядування тощо);
- контроль зовнішньоекономічних операцій (перевірка/отримання ліцензій, аналіз контрагентів, санкційних ризиків, правильна кваліфікація товарів (військового/цивільного/подвійного призначення), контроль кінцевого споживача та призначення товару: end-user/end-use тощо);
- управління кримінально-правовими ризиками (періодичний юридичний аудит діяльності підприємства щодо дотримання положень кримінального законодавства; повний захист в кримінальних провадженнях);
- юридичний супровід роботи з персоналом (аналіз біографій потенційних та наявних працівників ОПК, проведення правової просвітницької діяльності персоналу; підготовка до допитів, за необхідності; створення служби власної безпеки для виявлення суб’єктів лояльних режиму держави-агресора; правовий захист не тільки юридичної особи та її посадових осіб, але і пересічних працівників, які складають основну економічну базу підприємства (бронювання, надання їм соціального пакету, юридичної допомоги з побутових питань, психологічна реабілітація, за необхідності) тощо.
По суті, юридична функція в таких компаніях перетворюється на елемент бізнес-стратегії, внутрішню політику підприємства. В кожному випадку така бізнес-стратегія створюється персоніфіковано під клієнта – підприємство ОПК. І в разі налагодження тісної, довірливої співпраці між суб’єктом господарювання та юридичною службою описані ризики майже відсутні.
Висновок
Оборонна індустрія України сьогодні – це поєднання високого потенціалу і високих ризиків. Для бізнесу це означає просту річ: успіх у цій сфері залежить не лише від технологій чи фінансування, а й від здатності правильно працювати в складному правовому середовищі. І саме це стає ключовою конкурентною перевагою.
