Дата публікації: 16 жовтня 2024
Євген Соловйов, партнер, адвокат
Джерело: «Юридична Газета»
3 вересня 2024 року відбулися довгоочікувані зміни у законодавстві, яке регулює питання державної реєстрації в Україні відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб (далі — ВПІЮО) у зв’язку із введенням у дію Закону України №3257-IX від 14 липня 2023 року.
Такі зміни назріли давно, оскільки питання державної реєстрації різних ВПІЮО регулювалися по-різному і в більшості аспектів були врегульовані недостатньо, були дуже застарілими й такими, що не відповідають сучасним реаліям. Основні, на мій погляд, зміни стисло та простими словами наведені у таблиці нижче.
1. Зміна суб’єктів реєстрації. Впевнений, що серед тих юристів, хто на практиці неодноразово мав справу з реєстраційними процедурами щодо ВПІЮО (причому незалежно від того, яким із зазначених у таблиці міністерств вони реєструвались, а також від того, коли це відбувалося — зараз, один, три, п’ять чи навіть 20 років тому), важко буде знайти когось, хто не зрадіє цьому. Мабуть, порівняно з іншими змінами ця є самою основною, важливою і дуже довгоочікуваною. І навіть якщо б усі інші позитивні зміни не відбулися, тільки завдяки одній такій новелі це все одно була би «потужна перемога». Вважаю, що тепер практично до нуля будуть зведені випадки, коли юристам доведеться якось пояснювати іноземним клієнтам те, від чого інколи вони самі бувають в шоці, навіть маючи багаторічний досвід і розуміння українських реалій.
2. Неврегульованість процедур. Реєстрація переважної більшості представництв здійснювалася Міністерством економіки на підставі інструкції, яка складалася з 16 пунктів, була затверджена ще у січні 1996-го і за 28 років зазнала аж одну зміну у 2007-му. Тому навіть питання державної реєстрації створення представництв, які там врегульовані, не відповідали наявним реаліям, не говорячи вже про відсутність врегулювання процедур реєстрації змін і припинення. Зокрема, це призводило до ініціативи на місцях, коли співробітники Мінекономіки могли вимагати на власний розсуд ті чи інші документи для тієї чи іншої процедури, перелік і строки розгляду яких могли змінюватися час від часу залежно від зміни співробітника, його настрою та інших чинників. По-справжньому це зможуть оцінити ті, хто на практиці мав справу з цими питаннями. Наприклад, отримував повторно свідоцтво про реєстрацію чи займався ліквідацією представництва із застосуванням такого архаїзму 20-річної давнини, як «обов’язкова необхідність» публікації відповідного оголошення в газеті (та не у звичайній, а у «Голосі України» чи «Урядовому кур’єрі») тощо. Звісно, при детальному вивченні змін і їх практичному застосуванні, найімовірніше, ще знайдеться те, що необхідно доопрацювати, але у будь-якому разі навіть в такому вигляді це також «перемога».
3. Внесення відомостей до ЄДР. До цих змін внесення до ЄДР (Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань) відомостей про представництва, які реєструвались у Міністерстві економіки, не було передбачено законодавством. Що стосується відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій і благодійних фондів, які реєстрував Мін’юст, то внесення відомостей про них до ЄДР вже багато років було передбачено, причому не підзаконним нормативно-правовим актом, а законом. Проте, як це, на жаль, часто буває в Україні, на практиці ця норма не працювала. З огляду на це відомості про відокремлені підрозділи вносились тільки до ЄДРПОУ (Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України) органами статистики. Це ускладнювало як реєстраційні процедури (оскільки щодо відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб не працював принцип «єдиного вікна» і необхідно було додатково відвідувати органи статистики та податкової служби), так і прозорість діяльності та пошук інформації про такі відокремлені підрозділи, тому що в загальнодоступному ЄДР вони були відсутні, а в базах на кшталт YouControl, які здійснюють діяльність за своїми алгоритмами, була наявна інформація лише про частину з них, і то з дуже обмеженим переліком відомостей. Мабуть, у зв’язку з цим скоро і назва ЄДР зазнає змін.
При цьому станом на 13 вересня 2024 року нотаріуси або державні реєстратори ЦНАПів за замовчуванням не зможуть вчинити реєстраційні дії щодо вже наявних ВПІЮО (наприклад, внести зміни), оскільки відомості про ВПІЮО відсутні в ЄДР.
У повідомленні, розміщеному на своєму сайті 3 вересня 2024 року, Мін’юст зазначає, що процес перенесення відомостей про ВПІЮО до ЄДР триватиме «певний період часу», який завбачливо не обмежений будь-якими строками.
На практиці це може тривати роками, особливо з огляду на те, що за багато років так і не внесли до ЄДР відомості про відокремлені підрозділи іноземних неурядових організацій і благодійних фондів, хоча, як вже було зазначено вище, це було передбачено на рівні закону. Для цього необхідно було доопрацьовувати програмне забезпечення ЄДР, але зроблено цього не було.
Постановою Кабінету Міністрів України №1004 від 3 вересня 2024 року передбачено, що до доопрацювання програмного забезпечення ЄДР перенесення до нього відомостей про ВПІЮО буде здійснюватися виключно за заявами, поданими їхніми представниками. Незрозуміло при цьому таке: якщо є технічна можливість перенести відомості про ВПІЮО до ЄДР за заявою представника ВПІЮО, чому це неможливо здійснити самостійно без такої заяви. І що заважало доопрацювати ЄДР до 3 вересня 2024 року, невідомо. Як і незрозуміло те, скільки це займе часу і коли нарешті відбудеться. Хотів би помилятися, але з огляду на те, що програмне забезпечення ЄДР багато років не приводили у відповідність до законодавства для реєстрації в ЄДР відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій і благодійних фондів, то, мабуть, нескоро.
У запровадженій Мін’юстом для ВПІЮО новій реєстраційній заяві за формою 11 передбачено такий вид реєстраційної дії, як перенесення відомостей про відокремлений підрозділ. Згідно з наведеним вище повідомленням для можливості, наприклад, зареєструвати зміни спочатку вам необхідно звернутися до Мін’юсту та подати форму 11 для перенесення відомостей про відокремлений підрозділ до ЄДР, а вже потім, коли такі відомості будуть перенесені, йти до нотаріуса або ЦНАПу та подавати документи для відповідної реєстраційної дії. Строк для перенесення відомостей за заявою представника становить три робочих дні. А якщо необхідність внести зміни у вас виникне через три роки, цілком не виключено, що весь цей час ваш ВПІЮО може залишатися не включеним до ЄДР.
4. Строки реєстрації. Зменшення строків реєстрації з 20 до п’яти робочих днів є також дуже позитивною зміною. Дуже складно було пояснювати не тільки іноземцям, а й собі, чому для реєстрації юридичної особи достатньо одного робочого дня, а для реєстрації відокремленого підрозділу необхідно в 20 разів більше часу (при тому, що там немає нічого складнішого). Особливо з огляду на те, що наші державні органи слова «протягом 20 робочих днів» часто трактують саме як «через 20 робочих днів». І якщо через два-три тижні після подачі документів ви вирішите зателефонувати і запитати, як там справи з вашими документами, у відповідь у більшості випадків ви почуєте щире здивування, а інколи навіть обурення, мовляв, «так там же ще строки не пройшли, що ви дзвоните так рано». При цьому залишається незрозумілим, чому цей строк не зменшили до одного робочого дня. Дотримання такого строку при реєстрації звичайних юридичних осіб не викликає будь-яких складнощів ані у нотаріусів, ані у державних реєстраторів у ЦНАПах (які, до речі, здійснюють наразі дуже незначну кількість реєстраційних дій порівняно з нотаріусами). Але і п’ять робочих днів — це в чотири рази менше, ніж 20, дякуємо і за це, буде що вдосконалювати надалі.
5. Подання структури власності та інформації про КБВ. Цій новелі представництва, які реєструвалися в Мінекономіки, навряд чи зрадіють. Але вона цілком логічна з огляду на вже давно наявні аналогічні вимоги до звичайних юридичних осіб і відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій і благодійних фондів. А якщо запропонувати два варіанти — залишити необхідність подавати документи в Мінекономіки, яке їх буде розглядати місяць з невідомою перспективою, але без структури власності та відомостей про КБВ, або запровадити можливість подати їх нотаріусу, який розгляне їх за декілька днів і зі значно більш прогнозованим позитивним результатом, але при цьому зі структурою та КБВ, думаю, що переважна більшість, у кого немає проблеми з розкриттям структури власності та/або КБВ, обере саме другий варіант.
6. Зміна заявника. Звісно ж, яка бочка меду може бути без великої ложки дьогтю? Насамперед слід зазначити, що подібних обмежень немає щодо жодних інших суб’єктів. Тобто подавати документи для створення українських компаній, громадських і благодійних організацій, в яких учасниками є іноземні фізичні та юридичні особи, може будь-хто без проблем. А ось саме щодо створення ВПІЮО — ні, це чомусь відтепер достойний зробити тільки спеціально визначений суб’єкт первинного фінансового моніторингу. І при цьому не будь-який, а той, що провадить свою діяльність одноособово. А для, наприклад, внесення змін або припинення ВПІЮО, як і раніше, подавати документи може будь-який представник.
До спеціально визначених суб’єктів первинного фінансового моніторингу (крім осіб, які надають послуги в межах трудових правовідносин) закон відносить, зокрема, адвокатські бюро, адвокатські об’єднання та адвокатів, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально, суб’єктів господарювання, що надають юридичні послуги, а також осіб, які надають послуги щодо створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, трастами та іншими утвореннями без статусу юридичної особи. У цьому аспекті важливо зазначити, що в більшості випадків іноземні юридичні особи звертаються за наданням юридичних послуг, зокрема щодо створення ВПІЮО, саме до українських юридичних фірм, а не до адвокатів чи інших осіб, які здійснюють свою діяльність індивідуально/одноособово. Відповідно юристи й адвокати в юридичних фірмах надають послуги в межах трудових відносин.
Отже, питання навіть не стільки в тому, чому законодавці визначили, що відтепер подати документи для створення ВПІЮО під силу тільки спеціально визначеному суб’єкту первинного фінансового моніторингу (хоча це само собою вже велике питання). Цікавіше, чому це мають бути лише ті суб’єкти, які провадять свою діяльність одноособово?
З метою формування єдиної практики у своєму листі №125957/8.4.3/32–24 від 11 вересня 2024 року Мін’юст зазначив, як нотаріусам і державним реєстраторам необхідно здійснювати перевірку статусу заявника.
Якщо заявником є адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально — за допомогою ЄРАУ, а якщо ФОП, основним видом діяльності якого є надання юридичних послуг — за відомостями ЄДР. Згідно з листом нотаріуси та державні реєстратори будуть відмовляти:
а) заявникам-адвокатам, які відповідно до ЄРАУ здійснюють адвокатську діяльність не індивідуально, а у складі адвокатських бюро або об’єднань;
б) іншим заявникам (зокрема спеціально визначеним суб’єктам первинного фінансового моніторингу, які здійснюють діяльність одноособово), які не є ФОПом, або ж є ФОПом, але основним видом діяльності якого не є надання юридичних послуг (думаю, що мається на увазі КВЕД 69.10 — діяльність у сфері права). Отже, абсолютно незрозуміло, чим адвокат, який працює в адвокатському об’єднанні, відрізняється від адвоката, що працює індивідуально/одноособово, і чому обсяг його прав вирішили у такий спосіб зменшити. А також чому будь-хто, хто вчора зареєструвався ФОПом з основним видом діяльності надання юридичних послуг, навіть якщо не обов’язково є при цьому юристом, може це зробити, а адвокат, який працює в адвокатському об’єднанні, але при цьому не зареєстрований як вказаний вище ФОП, ні.
Висновки
Слід також розуміти, що, крім очевидних незручностей і обмежень можливостей для іноземних юросіб та українських юристів (представників), зміни, описані в п. 6, створили на рівному місці потенційну підставу для оскарження в майбутньому державної реєстрації створення ВПІЮО.
Незрозуміло, як, чому і навіщо (як мінімум у такому вигляді) це потрапило до законопроєкту, пройшло всі стадії і залишилося у ньому вже у статусі закону, але дуже сподіваюся, що це непорозуміння найближчим часом виправлять.
В цілому ж зміни позитивні. Сподіваюсь, що далі буде — є ще над чим працювати і що передавати до компетенції нотаріусів, тож будемо вважати це великим початком доброї справи.
