Як уникнути податкових та регуляторних ризиків під час реалізації гуманітарних проєктів в Україні?

Іван Маринюк, керівник практики податкового права

Джерело: The Legal 500

В умовах війни та залучення міжнародної допомоги податковий та регуляторний комплаєнс стає критично важливим елементом успішної реалізації гуманітарних і розвиткових проєктів в Україні. Це не лише вимоги законодавства, а й важливі інструменти для забезпечення прозорості, підзвітності та ефективного використання коштів.

Податкове та регуляторне законодавство динамічно змінюється в залежності від викликів, що постають перед державою та її громадянами в умовах збройної агресії. Часто змінюються правила застосування податкових пільг та звільнень від оподаткування для постачання/імпорту гуманітарних та критично важливих для інфраструктури товарів, а також реєстраційні правила, правила фінансового моніторингу, посилюється контроль за цільовим використанням допомоги в межах гуманітарних проєктів.

У таких умовах роль місцевого юридичного радника стає стратегічною. Він допомагає надавачам допомоги і виконавцям не лише дотримуватися законодавства, але й планувати операції так, щоб уникнути затримок, мінімізувати податкові зобов’язання та забезпечити безперервність постачання допомоги. Це дозволяє проєктам досягати поставлених гуманітарних цілей швидше, безпечніше та з максимальним ефектом.

Податкові виклики для міжнародних організацій

Звільнення від ПДВ у межах МТД-проєктів

Міжнародна технічна допомога (МТД) є одним із головних інструментів залучення ресурсів для відновлення та підтримки України. Для надавачів допомоги та виконавців вона відкриває можливість працювати в режимі податкових пільг, що безпосередньо впливає на обсяг реалізації проєктів.

Відповідно до податкового законодавства та міжнародних договорів України постачання/імпорт товарів і послуг в рамках проєктів МТД звільняється від оподаткування ПДВ та митних зборів.

Таким особливим податковим режимом можуть скористатися міжнародні організації та донорські інституції, які фінансують зареєстровані проєкти МТД, виконавців, які працюють у межах таких проєктів і використовують товари та послуги виключно для їх реалізації, а також постачальників товарів і послуг, якщо їхня продукція постачається безпосередньо для потреб проєкту та фінансується за кошти МТД.

Важливим аспектом для реалізації права на податкові пільги є належна реєстрація проєкту в Секретаріаті Кабінету Міністрів України (Секретаріат КМУ) та внесення відомостей до Реєстру проєктів (програм) МТД.

Слід зазначити, що всі операції мають підтверджуватися реєстраційною карткою проєкту МТД та відповідними договорами, в яких чітко зазначено джерело фінансування та призначення витрат.

Навіть незначна формальна неточність у документах може призвести до відмови в пільгах або донарахування податків. Так, відсутність або прострочення реєстраційної картки означає автоматичну втрату права на звільнення від ПДВ, а неправильна чи неповна інформація у договорах та звітних документах може призвести до трактування митницею чи податковою постачання як звичайну господарську діяльність.

Тому втрата права на податкові пільги означає не лише додаткові витрати з бюджету проєкту, а й можливе зменшення обсягів допомоги або затримку її постачання.

Інші податкові пільги

Окрім пільг, що діють для міжнародної технічної допомоги, українське законодавство передбачає низку податкових звільнень і спеціальних режимів для організацій, які реалізують гуманітарні та благодійні ініціативи.

Благодійні та гуманітарні організації, визнані отримувачами гуманітарної допомоги, можуть ввозити обладнання, транспортні засоби, будівельні матеріали, медичне устаткування та інші товари без сплати ввізного мита та ПДВ.

Як правило, для цього необхідно, щоб:

• вантаж був офіційно визнаний гуманітарною допомогою відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу»;
• перелік товарів та їх використання відповідали заявленій меті та отриманому рішенню уповноваженого органу;
• митне оформлення здійснювалося із залученням митного брокера з обов’язковим зазначенням номера рішення про визнання вантажу гуманітарним.

На період дії режиму воєнного стану Кабінетом Міністрів України встановлено спрощений порядок визнання допомоги гуманітарною за декларативним принципом.

У разі співпраці з локальними благодійними та громадськими організаціями і надання останнім цільового фінансування, пожертв, грантів на благодійні та гуманітарні цілі, така допомога не оподатковується податком на прибуток, якщо такі організації внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, а також виконуються вимоги неприбутковості. Такими вимогами є: використання коштів виключно на цілі, передбачені статутом; всі витрати мають бути документально підтверджені; відсутні операції, що підпадають під визначення розподілу прибутку між засновниками чи пов’язаними особами.

Недотримання зазначених вимог неприбутковою організацію може призвести до втрати останньою неприбуткового статусу та оподатковування отриманих надходжень.

Найтиповішими помилками в операціях з гуманітарною та благодійною допомогою є недотримання правил цільового використання коштів та помилки в первинних та звітних документах.

Регуляторний супровід. Реєстрація проєктів МТП

Реєстраційний процес проєктів МТП можна розділити на такі етапи:

Підготовчий. На даному етапі укладається угода (меморандум, технічне завдання, план діяльності тощо), яка підтверджує узгодження цілей, завдань, діяльності за проєктом (програмою) між надавачем допомоги та реципієнтом (бенефіціаром), а також контракт між надавачем допомоги та виконавцем про реалізацію проєкту (цей документ є основним під час реалізації проєкту).

Між надавачем допомоги та виконавцем узгоджується план закупівлі товарів та послуг за кошти МТП, а також визначаються субпідрядники (субпостачальники) виконавця.

Виконавець проєкту та реципієнт МТП готують клопотання про державну реєстрацію МТП-проєктів, а також додають документи, що підтверджують інформацію в клопотаннях. Зі своєї сторони бенефіціар проєкту (орган виконавчої влади або інший державний орган) має підготувати лист про підтримку та зацікавленість у результатах проєкту (програми) та згоду на провадження діяльності, зазначеної в контракті між надавачем допомоги та виконавцем.

Усі документи, які подаються до Секретаріату КМУ, мають бути викладені українською мовою, а копії документів належним чином засвідчені.

У своїй практиці юридична фірма «Ілляшев та Партнери» застосовує комплексний підхід і виступає координатором усіх учасників проєкту МТП (надавача допомоги, виконавця проєкту, бенефіціара та реципієнта МТП) в реєстраційному процесі, що дозволяє підготувати відповідний пакет документів та пришвидшити реєстраційний процес.

Погоджувальний. Цей етап передбачає аналіз документів на відповідність законодавству та стратегічним пріоритетам України, перевірку узгодженості з державними та галузевими програмами та підготовку реєстраційної картки проєкту (програми). Розгляд документів Секретаріатом КМУ та прийняття відповідного рішення триває впродовж 10 робочих днів.

Реєстраційний. У разі відповідності документів про проєкт МТП встановленим вимогам відбувається державна реєстрація проєкту (програми), що підтверджується реєстраційною карткою проєкту (програми) та внесенням відповідної інформації до Реєстру проектів МТП.

Варто зазначити, що план закупівель є визначальним документом в реєстраційному процесі для застосування податкових та митних пільг. Зміни в переліку товарів та послуг чи їх вартості після реєстрації можуть вимагати повторного погодження або внесення змін до проєкту. Розбіжності між планом закупівлі та проєктною документацією можуть спричинити затримки на митниці.

Таким чином, правильно проведена реєстрація з урахуванням усіх логістичних і фінансових планів забезпечує не лише пільговий режим, а й безперервність реалізації проєкту.

Контракти та комерційне право

У міжнародних гуманітарних і розвиткових проєктах контракти з підрядниками є не лише інструментом регулювання взаємних зобов’язань, а й важливим елементом податкової безпеки. Від того, наскільки чітко в договорі прописані податкові положення та врегульовано питання застосовного права, залежить стабільність реалізації проєкту.

Щоб уникнути непередбачених податкових нарахувань і штрафів, у договорах варто чітко зазначати:

• джерело фінансування робіт або послуг (наприклад, кошти міжнародної технічної допомоги чи гуманітарної програми);
• податковий статус операцій із посиланням на норми Податкового кодексу або міжнародних угод;
• розподіл податкових зобов’язань між сторонами (хто відповідає за утримання та сплату податків, зокрема при роботі з нерезидентами).

Такі положення знижують ризик перекладання податкового тягаря з підрядника на проєкт і допомагають зберегти бюджет.

Вирішення податкових та митних спорів

Навіть за умови ретельного планування й правильного оформлення документів гуманітарні та розвиткові проєкти можуть зіштовхуватися з податковими та митними конфліктами. Їх причинами можуть бути: різне трактування законодавства, зміни нормативної бази чи формальні помилки в документації.

Типовими спірними ситуаціями є відмова в застосуванні пільги або донарахування ПДВ. Так, податкові чи митні органи не визнають право на звільнення від ПДВ або ввізного мита, посилаючись на відсутність належних документів або невідповідність товарів заявленому призначенню, або трактують операцію як таку, що не підпадає під пільговий режим. Також виникають спори з митницею щодо класифікації товарів, визначення митної вартості, країни походження або відповідності вантажу статусу гуманітарної допомоги.

Такі спори можуть бути вирішені за допомогою:

• адміністративних процедур – проведення попередніх консультацій, надання заперечень до актів перевірки, оскарження рішень до вищих органів Державної податкової служби або Державної митної служби України;
• судових інструментів захисту – судових проваджень для захисту прав та пільг.

Рекомендації для міжнародних донорів і підрядників

Міжнародні гуманітарні та розвиткові проєкти в Україні потребують не лише фінансування і чіткої організації, а й професійного управління податковими та регуляторними ризиками. Дотримання кількох ключових принципів на етапі планування значно підвищує шанси на успішну і безперебійну реалізацію.

• Попередня податкова перевірка. Перед запуском варто провести комплексну оцінку податкових ризиків: перевірити застосовність пільг до конкретних операцій, узгодити митні процедури з митним брокером, визначити потенційні «вузькі місця» в логістиці та контрактній базі.
• Залучення місцевих радників на етапі планування. Найбільша помилка надавачів допомоги і підрядників – це звернення за юридичною підтримкою вже після виникнення проблеми. Місцеві радники, залучені на старті, дозволяють врахувати нюанси українського податкового та митного законодавства, адаптувати плани закупівель і логістики до вимог місцевих регуляторів, мінімізувати ризики відмови в пільгах або затримках на митниці.
• Належне документування. Повний та належно оформлений пакет документів – це ключ до застосування податкових пільг. Тому будь-які документи, що встановлюють зобов’язання сторін, мають бути чіткими та містити посилання на джерела фінансування, правові підстави для митних і податкових звільнень, а будь-які зміни до проєктної документації мають своєчасно реєструватися.

Вплив юридичної експертизи в податкових та регуляторних питаннях

Системний підхід до комплаєнсу гуманітарних та розвиткових проєктів дозволяє надавачам допомоги та іншим учасникам уникнути непотрібних витрат часу та коштів, зберегти репутацію надійного партнера та зосередитися на головному – досягненні гуманітарних і розвиткових цілей.

Своєчасне залучення досвідчених місцевих радників на етапі планування дає змогу оптимально використати податкові та митні пільги, вибудувати контрактну й документальну базу, що відповідає вимогам законодавства та умовам надання допомоги, швидко і результативно реагувати на будь-які конфлікти з податковими чи митними органами.

Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» відкрита до співпраці з міжнародними організаціями та донорами, які реалізують або планують реалізовувати гуманітарні та інші програми розвитку в Україні. Досвід юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» у сфері юридичного супроводу гуманітарних та благодійних проєктів, а також установ  та організацій, з урахуванням податкового, корпоративного, трудового та регуляторного законодавства дозволяє забезпечити прозорість, законність і максимальну ефективність використання ресурсів на підтримку України.