Дата публікації: 23 липня 2024
Іван Маринюк, керівник практики податкового права
Джерело: The Page
Текст закону про «Клуб білого бізнесу», який наробив галасу, направлений на підпис Президенту України. Тим часом бізнес оцінює свої перспективи отримання клубного квитка та систему «батога й пряника» від податківців.
Що пропонує закон про «Клуб білого бізнесу»?
Фактично, закон встановлює набір з 12 критеріїв (фінансово-економічних, юридичних та репутаційних), за якими платники податків будуть оцінюватися на відповідність статусу платника податків з «високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства». Водночас він містить набір стимулів, які зможуть отримати члени «Клубу».
І на цьому етапі виникають питання. Наприклад, якщо неплатник не зміг виконати встановлені критерії, то його рівень дотримання податкового законодавства є незадовільним? Тобто він потенційний порушник і потребує державного примусу? Чи з такими краще не мати справу? А що буде з тими, хто не пройшов відбір до «Клубу»?
Як буде формуватися «Клуб»?
Формування та перегляд членства у «Клубі» здійснюватиметься ДПС України щоквартально, в результаті чого буде публікуватися перелік «щасливчиків» на офіційному веб-сайті податкової. Новостворені платники зможуть пройти кваліфікацію лише після річного «випробувального» терміну. Критерії відбору жорсткі, і в умовах економічного спаду економіки виконати їх буде складно, а «клубний» статус втратити, навпаки, легко.
Наприклад, ФОП-єдинник ІІІ групи, який не заробляє 5 млн грн на рік, не пройде кваліфікацію і не матиме «високого рівня дотримання податкового законодавства». Або якщо Ваш бухгалтер несвоєчасно подав податкову звітність чи були фінансові складнощі і сформувався податковий борг більше 51 000 грн (а його можна отримати і через затримку відкриття провадження у судовій справі про оскарження ППР), або є заборгованість з ЄСВ чи ви змінили основний вид діяльності – ви не зможете отримати членський квиток чи пролонгувати участь у «Клубі».
Що отримає бізнес?
Бізнес, якому вдасться потрапити до «Клубу» та утриматися в ньому, може отримати наступні привілеї:
- мораторій на проведення деяких видів перевірок (проте виключення в законі дають можливість податківцям проводити основні перевірки за найпоширенішими підставами, тобто суттєво нічого не змінюється);
- скорочені строки проведення перевірок з питань бюджетного відшкодування ПДВ (але це не означає, що результат перевірки буде позитивний, членство в «Клубі» ≠ беззаперечному праву на бюджетне відшкодування ПДВ, а також не мінімізує ризик проведення упередженої податкової перевірки);
- скорочені строки отримання індивідуальної податкової консультації (ІПК) з 25 до 15 к. д. (скорочення строку – це добре, але головне – якість змісту ІПК, яка зазвичай страждає, а скорочення строків навряд чи позитивно вплине на їх якість);
- індивідуального комплаєнс-менеджера (ідея хороша, але вона потребує збільшення штату працівників податкової та додаткових бюджетних витрат. Призначений компалаєнс-менеджер не зможе самостійно покрити всі питання платника податків, оскільки податкові інспектори спеціалізуються за напрямками оподаткування, що може призвести до надання неякісних консультацій чи шкідливих порад. До того ж закон належним чином не врегульовує відповідальність компалаєнс-менеджерів за непрофесійні поради. Також під питанням залишається правовий статус консультацій від комплаєнс-менеджерів і чи вдасться взагалі зв’язатися з ними. Той, хто хоч раз телефонував у податкову, розуміє складність телефонної комунікації).
Негативні норми закону про «Клуб білого бізнесу»
Як бачимо, закріплені законом переваги членства у «Клубі» є умовними. Натомість сам закон або майбутні нормативні акти з прив’язкою до цього закону (до статусу платника з «високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства») можуть створювати додаткові корупційні ризики для тих, кому потрібно бути у «Клубі». В іншому разі проблем може бути більше. Також закон може сприяти збільшенню навантаження на адміністративний апарат податкової та державний бюджет через збільшення витрат.
Бентежить загалом спроба унормувати принцип винуватості платника податків. Тобто якщо ви не «білий» бізнес з високим рівнем дотримання податкового законодавства, тоді автоматично перетворюєтесь «чорний» чи «сірий»? Та ще й, мабуть, порушуєте податкове законодавство?
Подібні ініціативи можуть негативно впливати на бізнес, якому не пощастило потрапити в «Клуб». Наприклад, наступним кроком стане обмеження доступу до участі у тендерах чи держзакупівлях або збільшення ризиків блокування податкових накладних. Також можуть виникати складнощі налагодження договірних відносин з іноземними контрагентами та партнерами. Як пояснити європейській або американській компанії, що працювати з вами можна і це безпечно, незважаючи на те, що ви не є учасником цього «клубу»?
Тобто, питань наразі більше ніж відповідей, і саме тому ці нововведення насторожують. Відкритим залишається ключове питання: «Що буде, якщо моя компанія чи мій ФОП не зможе виконати встановлені критерії?». Судячи з усього, відповідь на нього ми отримаємо вже згодом, коли бізнес почне стикатись з новими викликами.
