Дата публікації: 27 жовтня 2016
Олена Омельченко, юрист
Джерело: «Європейська правда»
За даними Світової організації торгівлі, останнім часом значно зріс рівень застосування торговельних заходів. Це особливо помітно по сектору чорної металургії – сектору, найбільш вразливому від недобросовісної конкуренції.
Втручання урядів, масові субсидії та політика, які спотворюють ціни призвели до величезних надлишкових потужностей і в кінцевому результаті витіснення сумлінних національних виробників зі своїх й традиційних ринків.
Все більш гострою стає проблема недобросовісної торгової практики з боку третіх країн. Не є винятком і європейський ринок, який страждає від недобросовісної конкуренції в сталевій, алюмінієвій та інших галузях.
Останнім часом Єврокомісія була змушена прийняти рекордну кількість антидемпінгових і компенсаційних заходів.
В першу чергу – в чорній металургії, хімічній та суміжних галузях, кераміці та машинобудуванні.
Наприклад, за даними Єврокомісії в секторі чорної металургії ЄС застосовує 39 антидемпінгових і компенсаційних заходів. Переважно заходи спрямовані на товар з Китаю, де перевиробництво – це серйозна проблема, яка призводить до масового демпінговому імпорту.
З початку наступного року, згідно з правилами СОТ, Євросоюз повинен буде визнавати Китай країною з ринковою економікою в рамках розслідувань, що може викликати цілий ряд переглядів, ініційованих Китаєм з урахуванням нових обставин.
Це, безумовно, не могло не підштовхнути Єврокомісію до термінового здійснення реформи торговельного захисту.
Тристоронній підхід ЄС
Минулого тижня на шляху до надійної торгової політики в інтересах робочих місць і конкурентності Єврокомісія прийняла документ, в якому закликала держави-члени підтримати зусилля щодо зміцнення та створення більш надійних інструментів торговельного захисту.
Реформування ЄС умовно можна розділити на три напрямки.
По-перше, ЄС відмовиться від застосування методики розрахунків мит на підставі списків країн з неринковою економікою, щоб не порушувати норми СОТ.
Європейська комісія запропонує новий метод розрахунку демпінгової маржи на імпорт з країн, де існують ринкові викривлення, або там, де держава має глибокий вплив на економіку. У своїх розслідуваннях ЄС буде порівнювати ціни таких країн зі світовими цінами.
Реалізація цієї нової методології буде включати в себе перехідний період протягом якого всі існуючі антидемпінгові та компенсаційні заходи, а також вже ініційовані розслідування не будуть порушені.
Єврокомісія також зробить акцент на посиленні антисубсидійного законодавства.
По-друге, в основу змін, буде покладено пропозицію Комісії з модернізації інструментів торговельного захисту, розроблену в 2013 році, що підвищить прозорість та ефективність, а також забезпечить скорочення часу процедури розслідування на два місяці.
ЄС відмовиться від «правила меншою мита» в деяких випадках. На думку ЄС, систематичне застосування «правила меншою мита» виходить за рамки основних зобов’язань Антидемпінгової угоди СОТ.
Це дозволить ЄС збільшити розмір мит в рази і наблизитися до практики США, яка використовує заборонені мита, які іноземні виробники не можуть подолати десятки років.
По-третє, створена двостороння платформа ЄС-Китай для обговорення можливості недопущення шкоди у зв’язку з перевиробництвом китайської сталевої продукції.
Очікується, що в подальшому нові інструменти торговельного захисту ЄС захистять європейський ринок від дешевої продукції та недобросовісної торгівлі.
Відповідно, для інших країн існує загроза переорієнтації дешевої продукції, яка може безперешкодно імпортуватися, в тому числі й на ринок України.
Крім цього, нові методики розрахунків будуть застосовуватися до всіх країн, включаючи й Україну.
В подальшому оскаржити застосування заходів ЄС щодо української продукції шансів майже не буде, з огляду на слабку українську практику врегулювання суперечок у СОТ.
Як має реагувати Україна?
Україна повинна провести власну модернізацію інструментів торговельного захисту, використавши досвід і напрацювання ЄС для поліпшення законодавства і методик розрахунку маржі.
Варто відзначити, що Мінекономрозвитку працює над новими законами, однак до сьогоднішнього дня така модернізація не обговорюється з бізнесом. Тому прогнозувати їх результативність поки дуже складно, тим більше – прийняття законів може розтягнутися в часі.
Найважливіше – варто визнати – нинішнє українське законодавство у сфері торговельного захисту, розроблене до вступу в СОТ, не відповідає сьогоднішнім реаліям.
Існує необхідність прийняття підзаконних актів, включаючи порядок збереження конфіденційної інформації та оперативне отримання детальної статистики з ДФСУ.
Наприклад, у законі «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» не визначена процедура перегляду з ініціативи бізнесу, не встановлено список країн, які розвиваються і підлягають виключенню з-під дії спеціальних заходів.
Закон «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», не відповідає Угоді СОТ про субсидії та компенсаційні заходи, що істотно ускладнює прийняття компенсаційних заходів. У Законі «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» дуже багато неясностей і протиріч між статтями.
І це не вичерпний список зауважень.
Правозастосування законів також залишає бажати кращого. Наприклад, на практиці міністерство самостійно не може відслідковувати й ініціювати розслідування, оскільки не має можливості купувати дослідження зарубіжних ринків і не має ресурсів, щоб зібрати докази без відкритого процесу.
Крім цього, не працюють статті щодо ініціювання перегляду у зв’язку з обходом заходів, існують проблеми з поверненням попереднього мита в разі не застосування заходів за результами розслідування. Вимоги до клопотань національних виробників для ініціювання розслідувань завищені порівняно з іншими країнами.
Окрему увагу необхідно приділити інституційним змінам. Склад Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі часто змінюється, що збільшує ризик прийняття ситуативних рішень або політично мотивованих. Відсутній регламент роботи комісії…
Важливо поліпшити систему доступу до матеріалів розслідування, створити реєстр заходів і розслідувань з урахуванням нових технологій, як це існує у розвинутих країнах.
Таким чином, здійснення реформи інструментів торговельного захисту в Україні скоріше гостра необхідність, ніж побажання. Однак забезпечити цю реформу можливо лише з посиленням кадрового потенціалу та бюджетного фінансування.
