Дата публікації: 10 жовтня 2025
Іван Маринюк, керівник практики податкового права
Джерело: Ліга:Закон
В Україні незабаром запрацює спеціальний правовий режим Defence City. Він стосується насамперед компаній оборонно-промислового комплексу, які виробляють озброєння, військову техніку, комплектуючі та технології подвійного призначення.
Що таке Defence City?
Defence City – це режим, який держава створює спеціально для підприємств оборонно-промислового комплексу. Спеціальний режим покликаний створити сприятливі умови для масштабування виробництва зброї і техніки, залучення інвестицій, а також зменшити податкове навантаження та полегшити доступ до міжнародних ринків і партнерств.
Режим діятиме до 1 січня 2036 року або до моменту вступу України до ЄС.
Які переваги отримає резидент Defence City?
Податкові аспекти
- звільнення від податку на прибуток (за умови, що прибуток реінвестується у виробництво чи R&D);
- звільнення від сплати земельного податку, податку на нерухомість та екологічного податку;
- зазначені звільнення можуть стати доповненням до діючих пільг з ПДВ для учасників операцій у сфері оборони.
Митні формальності
- спрощені митні процедури при імпорті та експорті оборонної продукції;
- полегшений режим експортного контролю для товарів військового призначення.
Покращена конфіденційність
- ведення Реєстру резидентів Defence City здійснюватиме Міноборони;
- вразлива інформація щодо резидентів буде прихована в публічних реєстрах (наразі вже запроваджено механізм обмеження доступу до інформації щодо підприємств, установ та організацій у сфері оборонно-промислового комплексу незалежно від наявності статусу резидента Defence City).
Хто може стати резидентом Defence City?
На отримання статусу можуть претендувати:
- вітчизняні підприємства – платники податку на прибуток, у яких не менше 75% (для авіабудування – 50 %) доходу генерується від операцій з оборонними товарами;
- підприємства без податкових боргів та незакритих судових претензій у сфері оборонних закупівель;
- підприємства з бездоганною діловою/фінансовою репутацією (мають прозору структуру власності, стабільне фінансове становище, не порушено справу про банкрутство, відсутність зв’язків з країною-агресором та застосування санкцій);
- підприємства, які не є резидентами Дія.Сіті.
Можливі податкові ризики режиму Defence City
Податкові заохочення дійсно важливі для розвитку бізнесу і можуть створити додатковий фінансовий поштовх для масштабування. Але є певні нюанси, які потребують уваги.
Нереінвестована частина прибутку, доходи контрольованих іноземних компаній та результати контрольованих операцій резидентів Defence City підлягають оподаткуванню на загальних підставах. Крім того, у разі виявлення факту невідповідності вимогам резидентності у Defence City у минулому, компанія має подати уточнюючі декларації за всі попередні періоди, а також нарахувати зобов’язання та сплатити пеню. А якщо це буде в примусовому порядку, то ще і штраф. Водночас загальні строки давності не застосовуються у розрізі податків, за якими надаються податкові пільги для резидентів.
По-друге, Defence City не для всіх. Молоді компанії/стартапи, на відміну від режиму Дія.Сіті, не зможуть одразу бути включені до переліку резидентів та користуватися перевагами останнього. Як мінімум треба пройти річне хрещення та напрацювати кваліфікаційні показники. Це водночас може гальмувати розвиток ОПК та суперечити основній ідеї, яка закладалась в новий закон.
Більше впевненості щодо входження в Defence City могли б додати гарантії від держави щодо захищеності від можливих зловживань правоохоронних органів. Так, випадки арешту та вилучення майна (продукції, обладнання, сировинних матеріалів) в межах недостатньо обґрунтованих кримінальних проваджень можуть впливати на хід виконання оборонних контрактів та, власне, на статус резидентності. Невиконання умов оборонного контракту, нарахування штрафних санкцій (а такі обов’язково нараховуються державою) і несплата останніх може призвести до втрати статусу резидента Defence City.
Закон регулює питання релокації бізнесу резидентів на більш безпечні території, але не до кінця є зрозумілим, чи є релокація обов’язковою, щоб отримати резидентний статус. Водночас, як показує досвід 3 років війни, безпечних місць в Україні немає, а будь-який переїзд – це додаткові витрати ресурсів, часу, затримки виробництва та потенційний негативний вплив на сім’ї працівників, адже не всі готові до переїзду та розриву соціальних зав’язків.
Запровадження податку на виведений капітал для Defence City (як для Дія.Сіті) могло стимулювати залучення більше інвестицій, в тому числі іноземних, у розвиток ОПК України. Адже «прозора» можливість отримання доходу від інвестицій є вагомою перспективою будь-якого бізнесу.
Висновки
Defence City – це не лише набір пільг, а нова модель взаємодії бізнесу з державою, в якій обидві сторони зацікавлені в стабільності та розвитку один одного.
Defence City може стати важливим поштовхом для українського оборонного сектору, проте для бізнесу новий режим не є «оазисом у пустелі», а може бути інструментом, який працюватиме лише за умови чіткості правил, гнучкості та мінімізації ризиків і зловживань з обох сторін.
