Дата публікації: 30 вересня 2015
Максим Копейчиков, адвокат, партнер
Джерело: «Ліга»
Нещодавно Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку». Актуальність додаткового правового регулювання у цій галузі очевидна. За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд), рішення про введення тимчасової адміністрації або ліквідацію були прийняті щодо 57 банків.
Актуальність – не означає кропіткої роботи Народні депутати перед початком виборчої кампанії до місцевих рад вирішили показати, як вони «піклуються» про вкладників банків. У результаті був прийнятий популістський закон, що нівелює дію ряду норм цивільного права та процесуального законодавства в банківській сфері. До того ж він суперечить реальним інтересам мільйонів громадян і тисяч юридичних осіб.
При цьому вже можна спостерігати спроби представити прийняття закону як «крок на шляху до Європи», «дієву міру для забезпечення захисту вкладників». Насправді, закон можна охарактеризувати, швидше, як нормативний акт, який потенційно може істотно збільшити корупційну складову в банківській сфері.
Що важливо:
- Нацбанк (через Фонд) отримує додаткову можливість впливати на власників банків через загрозу введення тимчасової адміністрації, при проведенні якої може бути здійснена ревізія і фактичне скасування укладених банком договорів;
- На законодавчому рівні великі кредитори фактично позбавлені можливості отримати вкладені в банк грошові кошти;
- Фонд, який навіть не є державним органом, на власний розсуд визначає порядок визнання угод нікчемними. Формалізація такого порядку суттєво ускладнить оскарження в суді навіть не цілком законних дій уповноважених осіб Фонду.
Широкі повноваження
Зараз абсолютно всі власники банків (крім, мабуть, одного-двох, та ще банків з іноземним, але не російським капіталом), напевно, сплять не надто міцно. Тимчасова адміністрація може бути введена навіть у платоспроможний банк, який дотримується всіх нормативів. Приклад – Банк Національний кредит, коли під приводом наявності незначних порушень в банк була введена тимчасова адміністрація. З набранням чинності закону, НБУ отримав додатковий, більш ефективний інструмент тиску на акціонерів банків, який може бути використаний особами Фонду до нелояльних власників фінустанов.
Крім того, з прийняттям цього закону не стало легше великим вкладникам та іншим VIP-клієнтам, які, по суті, надають банкам основний ресурс для роботи. З набранням чинності закону вони фактично позбавлені можливості придбання активів банку, який може стати проблемним. Так само вони вже не можуть виконати зобов’язання за третіх осіб своїми коштами, що знаходяться на рахунках у фінустанові. У нових умовах Фонд, який навіть не є державним органом, стає одноосібним розпорядником активів банківської установи. Певним аналогом «царя і бога» для всіх кредиторів, що вершить долі і вирішує, кого пробачати, а кого карати. Такі повноваження, як Фонд, має небагато державних органів. Мабуть, тільки повноваження Антимонопольного комітету виписані настільки ж скрупульозно і з явним домінуванням інтересів держоргану над суб’єктами господарювання.
Вбиваючи довіру
Закон дійсно можна назвати революційним, як і багато інших ініціатив Нацбанку за останні кілька місяців, оскільки «правила гри» змінюються кардинальним чином. Також, природно, як переважна більшість революцій, негайну вигоду вона приносить тільки тим, хто цю революцію очолив або ініціював. Серед іншого, істотно обмежується дія ст.124 Конституції України в частині поширення юрисдикції судів на всі правовідносини в державі. Народні депутати чомусь вирішили, що Фонд заслуговує більшої довіри, ніж українські суди, і обмежили застосовність заходів забезпечення позовів до Фонду і його активів. Тобто накласти арешт на грошові кошти Фонду в рамках забезпечення позовних вимог вже не можна буде, в той же час як в зворотному порядку (за позовом уповноважених осіб Фонду до позичальників) таких обмежень немає.
Цей опис є лише частиною новел з основної частини закону, який набрав чинності з 12 серпня. Цілком природною реакцією бізнесу і великих вкладників на прийняття закону буде посилення недовіри до банківської системи. І ті клієнти, які не захочуть працювати з великими банками з іноземним капіталом, спробують хоча б тимчасово «вийти в кеш». Під кешем в цьому випадку вже слід розуміти не гроші взагалі, а саме готівку. Тобто ще більше збільшиться тіньовий оборот, ще менше грошей побачать фіскали, а на відновлення звички класти вільні гроші в банк піде багато місяців, якщо не роки. Той самий випадок, коли декларовані добрі наміри можуть призвести до тотальної кризи банківської системи, а після цього – до її жорсткої монополізації.
