Дата публікації: 29 липня 2025
Олена Омельченко, Партнер, Адвокат, Керівник практики міжнародної торгівлі юридичної фірми
Джерело: Ukrainian Law Firms 2025
В умовах повномасштабної війни та ескалації глобальних торговельних конфліктів захист вітчизняних виробників набуває критичного значення для економічної безпеки держави. Українські підприємства змушені одночасно боротися з наслідками воєнної агресії, руйнуванням логістичних ланцюгів, нестачею ресурсів та зростаючим тиском з боку недобросовісного імпорту. За таких умов антидемпінгові заходи виступають не просто інструментом регулювання торгівлі, а питанням збереження робочих місць, бюджетних надходжень і стратегічного розвитку промисловості. Однак упродовж останніх років спостерігається значне зростання випадків обходу існуючих торговельних заходів захисту через треті країни. Ця тенденція загрожує ефективності торговельної політики України та створює серйозні виклики як для органів контролю, так і для вітчизняних виробників.
Основні механізми обходу
Обхід антидемпінгових мит через треті країни може здійснюватися за різними схемами, серед яких найбільш поширеними є:
- незначна модифікація: продукція країни, проти якої діють антидемпінгові заходи, проходить незначну переробку або перепакування в іншій країні, отримуючи нове походження або зміну коду УКТ ЗЕД;
- реекспорт через посередників: за цією схемою товари спочатку імпортуються до країни-посередника, а потім реекспортуються до України з неправдивим зазначенням країни походження – як товар, що нібито походить з країни-посередника;
- маніпуляції з трансфертним ціноутворенням: йдеться про навмисне зниження вартості товарів під час експорту через третю країну з метою зменшення суми митних платежів та обходу дії запланованих торговельних захисних заходів.
У нашій останній практиці найбільш поширеними стали підроблення сертифікатів походження товарів та заниження митної вартості. Зокрема, за результатами аналітики було виявлено прямі ознаки системного, тривалого та масштабного ухилення від сплати антидемпінгового мита, що завдало суттєвих збитків українському виробнику та нівелювало дію остаточних антидемпінгових заходів, застосованих Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі.
Найбільш показовим стало аномальне зростання експорту китайських товарів з Малайзії – за обсягами, динамікою і митною вартістю, що чітко вказує на масштабне обходження встановлених торговельних обмежень.
Проблеми застосування законодавства
Угода про застосування статті VI Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» передбачають можливість застосування заходів у разі ухилення від сплати мита. Однак на практиці ініціювати відповідне розслідування виявляється надзвичайно складно. Протягом кількох років ми намагались домогтися такого розслідування, однак безуспішно через відсутність визначених на рівні підзаконних актів внутрішніх відомчих процедур, передбачених Законом.
Згідно зі ст. 27 Закону, у разі підозри в обході заходів держава має:
- забезпечити реєстрацію контрактів імпорту (Мінекономіки) або
- забезпечити внесення постачальником коштів на депозит (Державна митна служба України).
На жаль, за більш ніж 25 років дії Закону відповідні підзаконні акти не були розроблені. Відсутність процедури реєстрації контрактів блокує ініціювання розслідувань, а Міністерство економіки фактично уникає активних дій, надсилаючи необґрунтовано великі обсяги запитів до національного товаровиробника.
Роль Державної митної служби України
У цій ситуації Державна митна служба України стала ключовим партнером національного товаровиробника у боротьбі з обходом антидемпінгових заходів. Якщо раніше вважалося, що реалізація ст. 27 Закону неможлива без створення Мінекономіки відповідного реєстру, то сьогодні саме Держмитслужба забезпечила реальну можливість застосування механізму депозитування мита постачальником.
Це стало першим важливим прецедентом, який створює підґрунтя для подальших рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі про застосування антидемпінгових мит до товарів, імпортованих з Малайзії, за ставками, що діють щодо імпорту з Китаю.
Крім того, варто відзначити комплексну роботу Держмитслужби, яка включає:
- ретельну перевірку сертифікатів походження та документів про виробництво товарів;
- аналіз торгових потоків з метою виявлення нетипових змін в імпорті з нових країн;
- міжнародну співпрацю – обмін інформацією з іноземними митними органами щодо потенційних схем ухилення;
- запровадження ретроактивних мит – застосування заходів із зворотною дією після виявлення фактів обходу.
Цей прогрес є особливо помітним, враховуючи, що до жовтня 2024 року Держмитслужба була уповноважена перевіряти документи, що підтверджують походження товарів, лише після проходження митного оформлення.
Важливим етапом формування реального та ефективного механізму протидії обходу антидемпінгових заходів стало прийняття Верховною Радою України змін до Митного кодексу України. Ці зміни надали Держмитслужбі повноваження щодо проведення перевірки факту виробництва та всього ланцюга поставки товарів від іноземного виробника до українського імпортера у разі виявлення фактів фальсифікації сертифікатів про походження товарів, на які встановлено антидемпінгове мито. Ініціатором внесення таких правок стала Ніна Южаніна – член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Окрім адміністративних заходів, вперше за фактами обходу антидемпінгових заходів було порушено кримінальне провадження, що здійснюється Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України. Це є безпрецедентним кроком, що підкреслює серйозність ситуації та важливість належного реагування з боку держави.
Ключові висновки
Обхід антидемпінгових заходів через треті країни – це серйозний виклик для торговельної політики України. Однак приклад співпраці з Державною митною службою України свідчить, що навіть за недосконалого законодавства можливе створення дієвих механізмів захисту внутрішнього ринку.
Для ефективної протидії подібним схемам необхідний комплексний підхід, що включає:
- удосконалення законодавства;
- внутрішню регламентацію процедур Мінекономіки;
- аналітичну роботу товаровиробників;
- активну участь Державної митної служби України як технічно та організаційно підготовленого державного органу з контролю та реагування.
Українському бізнесу варто активізувати співпрацю з митними органами, а уряду – забезпечити політичну волю для завершення законодавчої архітектури у сфері антидемпінгових розслідувань та вперше в своїй практиці порушити розслідування у зв’язку з ухиленням від сплати антидемпінгових заходів за скаргами, що знаходяться на розгляді у Міністерства економіки та Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.
