Дата публікації: 13 січня 2023
Іван Маринюк, юрист
Джерело: «Фокус»
Кожен банк зобов’язаний зберігати банківську таємницю, що включає інформацію про надходження коштів на рахунки. Розкриття останньої можливо у випадках та в обсягах, визначених законодавством.
Наприклад, податкові органи за запитом можуть отримати в банку інформацію про наявність рахунку у фізичної особи. В інших випадках для розкриття інформації потрібне рішення суду. На цьому також акцентує увагу Національний банк України у листі від 09.11.2021 № 18-0005/105354 — інформація про залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки та призначення платежів за такими рахунками відсутня серед переліку банківської таємниці, яка розкривається банками на запит податкового органу.
Необхідність отримання інформації про стан банківського рахунку фізичної особи може виникнути у разі встановлення податковим органом факту здійснення підприємницької діяльності або за наявності підстав вважати, що фізичною особою порушено податкове законодавство. Тим не менш, до момента звернення до суду із заявою про розкриття банківської таємниці податковий орган має вжити належних заходів щодо збору та перевірки інформації, відповідно до податкового законодавства.
Винятком можуть бути обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених законодавством. Зокрема, це можуть бути посилання з доказами про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення перевірки тощо.
У випадку, коли людина отримує неофіційну зарплату на свій рахунок, податкові ризики існують для роботодавця як податкового агента працівника. Податковим законодавством чітко перебачено обов’язки роботодавця щодо нарахування та сплати ЄСВ, ПДФО, а також військового збору. Натомість, у фізичної особи не виникає обов’язок щодо подання податкової декларації та сплати податків у разі отримання коштів від податкового агента.
Кожен банк має внутрішні процедури проведення фінансового моніторингу та використовує ризик-орієнтований підхід щодо кожного клієнта. Тому перевірка джерел походження коштів клієнта може відрізнятися в залежності від банківської установи, ризиковості клієнта та здійснюваних ним операцій.
Банк формує профіль свого клієнта (вік, соціальний стан, сфера діяльності, розмір доходів, використання банківських послуг, ведення комунікації з банком, тощо). Разом з цим, перевірка джерел походження коштів клієнта може відрізнятися в залежності від банку та застосовуваних ним внутрішніх критеріїв ризиковості клієнта.
За загальним правилом, при здійсненні операцій на суму 400 тисяч гривень та більше банк може запитувати документи про підтвердження джерел походження коштів. До момента їх надання банк може «заморозити» ці кошти. На практиці трапляються випадки, коли сума коштів поповнення рахунку фізичною особою становила менше 400 тисяч гривень, але банк просив клієнта надати підтверджувальні документи. У разі «замороження» коштів головне — не панікувати. Необхідно підготувати пояснення та документи.
