укр eng рус

Content on this page requires a newer version of Adobe Flash Player.

Get Adobe Flash player

Останні новини
Відгуки
Chambers Europe

«Нещодавно фірма провела консультування з низки фармацевтичних справ. Багато хто погоджується, що ця команда «рухається в правильному напрямку, особливо вражає її робота у фармацевтичній галузі».

 

До процедури додали порядку

14.03.2013

Автор: Вадим Кізленко
Джерело: «Компаньйон»

Кваліфіковані арбітражні керуючі

Закон підвищує кваліфікаційні вимоги до арбітражних керуючих. Відтепер ним зможе стати особа, що володіє державною мовою, має вищу освіту і трирічний досвід роботи за фахом або один рік досвіду на керівній посаді, склала державний іспит та пройшла стажування. Усі арбітражні керуючі повинні що два роки підтверджувати свою кваліфікацію.

Арбітражним керуючим надано можливість наймати помічників на умовах трудового договору. Нагадаємо, що донедавна взаємини арбітражних керуючих з їх помічниками регламентувалися нотаріально оформленою довіреністю. Тепер діяльність помічника буде закріплено на законодавчому рівні. Раніше арбітражні керуючі також мали змогу видавати довіреності, що викликало дискусії щодо законності передоручення ними своїх повноважень.
Арбітражним керуючим тепер не обов’язково реєструватися в органах податкової служби як суб’єктам підприємницької діяльності, оскільки закон відносить їх до самозайнятих осіб.

Скорочені строки і прозорість

Одним із нововведень стало істотне скорочення строків проведення процедури банкрутства. Таке скорочення – питання досить дискусійне. З одного боку, цілком логічно, що розпорядження майном, санація і ліквідація підприємств не повинні затягуватися на довгі роки, з іншого боку, виникає питання, чи зможуть арбітражні керуючі укластися у відведений законом час, особливо у випадках, коли йдеться про банкрутство великого підприємства. Керуючі зобов’язані вчинити низку необхідних процесуальних дій: провести інвентаризацію усього майна, перелік якого може включати сотні, а може, і тисячі позицій; провести фінансовий аналіз діяльності; розглянути вимоги усіх кредиторів.
Не виключено, що скорочення строків процедури банкрутства може негативно позначитися на її якості, а від цього можуть постраждати кредитори.

Інтереси кредиторів

Автори закону вирішили встати на захист тих кредиторів, які з різних причин пропустили 30-денний строк для подачі заяв на відшкодування коштів. Нагадаємо, що згідно зі старою редакцією закону вимоги таких кредиторів вважалися автоматично погашеними. За новими правилами такі кредитори включатимуться у шосту чергу.

Варто відзначити, що включення таких кредиторів у шосту чергу є значною мірою декларативною нормою, оскільки, як показує досвід, найчастіше грошей вистачає лише для задоволення вимог кредиторів перших чотирьох черг. Відсоток задоволення вимог кредиторів п’ятої й шостої черг дуже невисокий. Безумовно, вимоги таких кредиторів будуть визнані, але навряд чи вони зможуть повернути свої гроші.

Однак норма про включення кредиторів, що пропустили строки подачі заяви, у шосту чергу, була однією з вимог, які висунули розробникам документа представники Євросоюзу та Європейського банку.
Безсумнівним плюсом нового закону є надання права вето на план санації заставним кредиторам, а також автоматичне включення до складу комітету кредиторів особи, що має 25% і більше визнаних судом грошових вимог до боржника.

Запобігання «технічним» банкрутствам

Серед явних переваг нової редакції закону хотілося б відзначити вдосконалення звичного порядку провадження у справі про банкрутство.

Раніше для початку такої процедури було достатньо заяви від кредитора або самого боржника. Суд перевіряв, що заяву складено належним чином, ухвалював рішення щодо початку процедури і запроваджував мораторій, який дозволяв боржникові не виконувати грошові зобов’язання перед конкурсними кредиторами. Цікавим є той факт, що кандидатуру арбітражного керуючого пропонували кредитори, які ініціювали початок процедури банкрутства. Сьогодні порядок провадження у справі про банкрутство такий: одержавши заяву від кредитора або боржника, суд виносить ухвалу про прийняття заяви до розгляду. Після прийняття заяви про банкрутство суд визначає дату підготовчого засідання, а автоматизована система призначає арбітражного керуючого. Слід звернути увагу, що у випадку, якщо від розпорядника майна, обраного автоматизованою системою, не надійшло згоди на його призначення, суд має право призначити іншого розпорядника майна з реєстру арбітражних керуючих. У ході підготовчого засідання суддя вивчає законність і обґрунтованість вимог ініціюючого кредитора, а також аналізує, чи є підстави для порушення справи про банкрутство. У випадку обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора порушується справа про банкрутство, запроваджується мораторій, призначається розпорядник майна.

Цікаво, що окремі експерти пов’язують появу нової редакції закону про банкрутство з бажанням влади розпродати активи державних компаній та підприємств. Варто відзначити, що банкрутство держпідприємств було можливе й за часів старої редакції закону, проте раніше діяв мораторій на реалізацію майна держкомпаній і підприємств. У результаті кредитори не мали змоги звернути стягнення на майно держпідприємства-боржника. І в ході процедури банкрутства держпідприємства потрапляли у замкнене коло: для того, щоб ліквідувати підприємство, потрібно продати його майно й погасити борги перед кредиторами, але при цьому закон забороняє продавати активи підприємства-банкрута. Нова редакція закону знімає цю проблему.

 
© 2017 Ілляшев та Партнери / Мобільна версія