Дата публікації: 27 травня 2024
Олександр Камша, адвокат, арбітражний керуючий, керівник Дніпровського офісу
Джерело: «Дзеркало тижня»
Кабінет міністрів вніс зміни до Порядку бронювання військовозобов’язаних. Працівників критично важливих підприємств паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) та ІТ-сфери бронюватимуть без обмежень. Йдеться про постанову уряду №555.
Що змінилось у порядку бронювання військовозобов’язаних?
Постанова доповнює та частково змінює Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану (затверджений постановою Кабінету міністрів України від 27.01.2023 №76). А саме: змінено перелік підприємств, які можуть забронювати своїх співробітників на період мобілізації, зокрема додано підприємства, які подають список на бронювання до Мінцифри (підприємства, які надають електронні комунікаційні послуги та/або послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їхньої інфраструктури).
Чи означає це, що до певних підприємств не застосовуються обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню?
Так, обмеження щодо кількості військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, не будуть застосовуватися до підприємств, установ і організацій паливно-енергетичного комплексу, перелік яких затверджується Міненерго, та до підприємств, які надають електронні комунікаційні послуги і/або послуги доступу до електронних комунікаційних мереж та їхньої інфраструктури, що визначені Мінцифри критично важливими для функціонування економіки в особливий період у сфері цифровізації. Також не будуть застосовуватися обмеження до підприємств, які визначені Мінінфраструктури та Мінстратегпромом.
Які підприємства отримають змогу без обмежень бронювати працівників?
Окрім Міненерго та Мінцифри, це стосується також підприємств Мінінфраструктури, які можуть бути визначені критично важливими (наприклад, тих, що обслуговують системи життєзабезпечення, та їхніх підрядних організацій, які здійснюють будівництво, ремонт і/або розміщення газопоршневих і газотурбінних установок). А також критично важливих підприємств Мінстратегпрому (приміром, тих, що задіяні у виробництві товарів, виконанні робіт і наданні послуг оборонного призначення). Так, фактично це означає, що обмеження стосовно кількості заброньованих осіб не поширюватиметься на зазначені підприємства.
Як визначаються критичні підприємства?
Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України прийняло наказ від 23.02.2023 №27, в якому визначено умови, за наявності яких підприємства, установи і організації у сфері оборонно-промислового комплексу промисловості, літакобудівній галузі та у сфері космічної діяльності (далі — підприємства) визначаються такими, що мають важливе значення для національної економіки.
До таких підприємств Мінстратегпром відносить (наведено спрощений список, детальний список зазначений у наказі):
- підприємства, що перебувають у процесі виконання державного контракту (договору), укладеного ними із державним замовником у сфері оборони;
- підприємства, обсяг виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг оборонного призначення яких становить понад 50% від загального обсягу;
- підприємства, що включені до електронного реєстру учасників відбору і виконавців державних контрактів;
- підприємства, які беруть участь у реалізації завдань і заходів, передбачених державними цільовими програмами у літакобудівній галузі та сфері космічної діяльності;
- підприємства, що здійснюють промислове виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, які використовуються підприємствами оборонно-промислового комплексу.
Своєю чергою Міністерство цифрової трансформації України затвердило власні критерії, за якими до важливих для галузі національної економіки в сфері цифровізації належать підприємства, які:
- є уповноваженим представником іноземного постачальника радіообладнання та/або технічних засобів електронних комунікацій і/або програмних продуктів;
- здійснюють технічне обслуговування, ремонт, будівництво електронних комунікаційних мереж, що забезпечують надання електронних комунікаційних послуг у двох чи більше областях;
- забезпечують функціонування центру обробки даних і/або інфраструктури обміну трафіком для потреб оператора електронних комунікацій, який здійснює експлуатацію й управління електронними комунікаційними мережами та/або пов’язаними засобами у двох чи більше областях;
- є виробником радіообладнання та/або технічних засобів електронних комунікацій, основним видом діяльності якого є один із таких КВЕД: 26.11 Виробництво електронних компонентів; 26.30 Виробництво обладнання зв’язку; 27.31 Виробництво волоконно-оптичних кабелів; 27.32 Виробництво інших видів електронних і електричних проводів і кабелів;
- є кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг і ним сформовано кваліфіковані сертифікати електронних підписів у кількості, що становить не менш як одну тисячу за попередній звітний рік;
- здійснює один або кілька видів діяльності, визначених частиною четвертою статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;
- забезпечує функціонування публічних електронних реєстрів і/або баз даних, національних електронних інформаційних ресурсів, інформаційних (автоматизованих) систем.
Аби підприємство було визначене критично важливим, йому необхідно звернутися із заявою до Мінстратегпрому або Мінцифри залежно від того, до якої сфери діяльності належить підприємство та яким критеріям відповідає. До заяви треба долучити підтверджуючі документи, після чого вже відповідне міністерство прийматиме рішення про визначення або про відмову у визначенні підприємства критично важливим. Тому можна сказати, що критерії для відбору є загальнодоступними для всіх громадян та юридичних осіб.
Наскільки можна судити з того, які зміни вносяться, то існує запит на збереження певних критичних галузей економіки, що намагаються у такий спосіб вирішити. Лише час покаже, чи були ці зміни достатніми для збереження зазначених галузей економіки.