Дата публікації: 30 березня 2016
Микола Буртовий, адвокат
Джерело: «Українські новини»
Прийняті Верховною Радою зміни до законодавства, що регулює приватизацію, зменшили ризики юридичного блокування приватизаційного процесу. Про це Українським Новинам повідомив адвокат юркомпанії «Ілляшев та Партнери» Микола Буртовий.
Він нагадав, що в лютому 2016 року парламент прийняв Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення процесу приватизації».
Основною метою закону, на думку юриста, є відсторонення від участі в приватизації будь-яких юридичних чи фізичних осіб-резидентів держави-агресора, або осіб, які контролюються ними, а також компаній, щодо яких Україна застосовує санкції.
Таким чином, до приватизації не допускаються прямо, або опосередковано російські компанії.
Однак Буртовий підкреслює, що закон, крім усього іншого, фактично змінив підвідомчість спорів щодо приватизації шляхом доповнення ст. 27 закону частиною десятою, згідно з якою спори, що виникають між продавцем і покупцем у зв’язку з договором купівлі-продажу об’єкта приватизації або на його підставі, будуть віднесені до компетенції міжнародного комерційного арбітражного суду.
При цьому, якщо сторони не досягли згоди щодо вибору конкретного суду, будь-який спір або претензія, що виникають з приводу укладеного договору купівлі-продажу об’єкта приватизації або пов’язані з ним, підлягають остаточному вирішенню шляхом арбітражу відповідно до Арбітражного регламенту Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма.
«Таким чином, законодавець спробував нівелювати можливі ризики з блокуванням процесу приватизації в українських судах з боку незадоволених або недобросовісних учасників приватизаційного процесу. Це, на нашу думку, має збільшити ступінь довіри міжнародного інвестора, при ухваленні рішення взяти участь в приватизації «по-українськи», − зазначає Буртовий.
Також юрист виділив ще три великих нововведення в законі.
По-перше, тепер потенційний покупець при зверненні з заявою про участь у приватизації зобов’язаний надати інформацію про фінансовий стан – свій та осіб, в чиїх інтересах він має намір придбати державні об’єкти.
По-друге, з метою недопущення дроблення пакетів акцій і прискорення приватизаційних процесів скасовані норми про обов’язкову пропозицію для продажу на фондових біржах пакетів акцій акціонерних товариств груп В і Г розміром 5-10% статутного капіталу до проведення конкурсу.
І останнє – уточнена норма про можливість залучення радників-аудиторів, юристів та інших осіб, які готують об’єкт до продажу. Законодавець зазначив, що радники будуть залучатися згідно з порядком, який затверджується урядом. Введено критерії відбору і встановлено конкретні функції радників. Залученням і призначенням радників також буде займатися Кабмін. Примітно, що фінансування послуг радників, крім коштів держбюджету, тепер також може здійснюватися за рахунок міжнародних організацій.
Як повідомляли «Українські новини», Фонд державного майна розраховує оголосити конкурс про продаж 99,6% акцій Одеського припортового заводу (Одеська область, ОПЗ) в травні.