ЄСІТС у роботі адвоката

Олег Трохимчук, радник, адвокат, співкерівник практики вирішення спорів

Андрій Конопля, радник, адвокат, співкерівник практики вирішення спорів

Джерело: «Юридична Газета»

З 18 жовтня 2023 року на законодавчому рівні було закріплено обов’язкову наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ЄСІТС) для учасників судових процесів.

Так, в обов’язковому порядку електронні кабінети ЄСІТС повинні мати: адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі (на арбітражних керуючих це правило розповсюджується лише в межах цивільного та господарського процесів), судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи.

З цього правила є ще певні винятки: реєстрація фізичних осіб в електронному кабінеті не є обов’язковою, юридичні особи приватного права повинні були зареєструватися в електронному кабінеті з 18 жовтня 2023 року лише в межах участі у господарському процесі, а в адміністративному та цивільному процесах така реєстрація мала відбутися до 20 лютого 2024 року.

Отже, з 18 жовтня 2023 року суди почали застосовувати до осіб, які зобов’язані, але не зареєстрували свої електронні кабінети, негативні процесуальні наслідки, як-то: залишення процесуального документа без руху, його повернення або залишення без розгляду.

Попри те, що впровадження електронного кабінету в ЄСІТС пройшло доволі складний шлях, починаючи від повного неприйняття юридичною спільнотою до обов’язкового повсякденного застосування, на сьогодні це доволі зручний і функціональний інструмент комунікації між судом та учасниками судового процесу.

Хоча наразі можливість подавати процесуальні документи у звичній паперовій формі залишилася, адвокати нашого адвокатського об’єднання все більше віддають перевагу електронній комунікації із судом у своїй повсякденній роботі, що дає змогу заощаджувати як час на підготовку та подання документів до суду та направлення іншим учасникам, так і кошти довірителів, які мали би витрачатися на ці процедури.

Чинне законодавство дозволяє сплату судового збору з понижуючим коефіцієнтом 0,8% при поданні процесуальних документів через електронний суд, і використання цієї опції адвокати нашого адвокатського об’єднання взяли за правило.

Водночас необхідно зазначити, що нормативні нововведення щодо ЄСІТС, особливо на ранніх етапах (починаючи з дати набуття чинності змін до процесуальних кодексів), породжували багато питань практичного застосування, відповіді на які до цього часу надає правозастосовна практика.

У період з 18 жовтня 2023 року до 4 листопада 2023-го була певна невизначеність у питанні необхідності реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС для іноземних компаній.

Зокрема, для реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС необхідне використання кваліфікованого електронного підпису, для отримання якого необхідний податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків). Тобто для того, щоб звернутися до суду, іноземна компанія мала би створити в Україні представництво або філію, призначити туди директора та зареєструвати електронний кабінет у ЄСІТС.

Адвокатське об’єднання «Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» супроводжує багато судових справ за участю іноземних компаній. Тож для роз’яснення цього питання ми звернулися до Державної судової адміністрації, яка повідомила, що іноземні компанії не зобов’язані реєструвати електронний кабінет у ЄСІТС.

В подальшому законодавець виправив відповідне положення процесуальних кодексів і ввів у законодавство термін «інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України».

Також на перших етапах користування модулями підсистеми ЄСІТС у нашій практиці виникало багато питань щодо правильного зазначення відомостей у процесуальних документах щодо реєстрації стороною справи та адвокатом — електронного кабінету в ЄСІТС.

Зокрема, перевірка наявності електронного кабінету в ЄСІТС відбувається шляхом введення або ідентифікаційного коду з ЄДРПОУ (для юридичних осіб), або ідентифікаційного номера з РНОКПП (для фізичних осіб). Щодо коду ЄДРПОУ ніяких питань, звісно, не виникає — це відкрита інформація, яка є у вільному доступі. А ось щодо зазначення номера РНОКПП виникли певні питання.

На практиці траплялися випадки, коли в процесуальному документі, який подавався до суду поштою або наочно, було зазначено про наявність у сторони та адвоката-представника електронного кабінету, при цьому такі процесуальні документи залишали без руху, оскільки матеріали справи не містили РНОКПП адвоката-представника, і суд не міг перевірити наявність у нього електронного кабінету.

Ми вбачаємо в цьому певну законодавчу неузгодженість, адже якби процесуальний закон одразу зобов’язував і представників зазначати свій РНОКПП при поданні заяви до суду, користування відповідними модулями ЄСІТС було б ефективнішим.

Зазначимо також, що згодом судова практика внесла певну ясність щодо цього питання.

Так, відповідно до Постанови Касаційного господарського суду від 22 квітня 2024 року у справі №910/11661/23 адвокат-представник має в обов’язковому порядку зазначати в процесуальному документі про наявність або відсутність у нього електронного кабінету, а також інформацію, яка б надала можливість суду перевірити дотримання ним вимог закону щодо обов’язку реєстрації електронного кабінету.

При цьому в наведеній Постанові Касаційного господарського суду констатовано, що: «32. Суд погоджується, що ст. 170 ГПК України не вимагає зазначення адвокатом у заяві (клопотанні, запереченнях) свого реєстраційного номера облікової картки платника податків. Отже, з цієї підстави суд не має права повернути відповідну заяву без розгляду. Водночас саме з використанням реєстраційного номера облікової картки платника податків суд має можливість перевірити наявність електронного кабінету».

А в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №990/330/23 судом було підтверджено, що під інформацією, яка б надавала суду можливість перевірити дотримання адвокатом вимог закону щодо обов’язку реєстрації електронного кабінету, є інформація про РНОКПП.

Ще один момент, на який необхідно звернути увагу в роботі з модулями ЄСІТС, — це право не направляти документи юридичній особі — стороні у справі, якщо така юридична особа зобов’язана була зареєструвати електронний кабінет у ЄСІТС, проте не зробила цього.

Це значно спрощує механізм подання документів до суду та економить час адвоката. Ми доволі часто стикаємося з цим на практиці, особливо у справах про банкрутство, які зазвичай мають велику кількість учасників.

Цілком влучно, на наш погляд, Касаційний господарський суд підтвердив правильність застосування наведеного вище положення у своїй Постанові від 14 червня 2024 року у справі №908/2005/23, в якій зазначено, що: «…в силу приписів ч. 7 ст. 42 ГПК України ОСОБА_1 як позивач за зустрічним позовом в межах цієї справи, ураховуючи наведене в пунктах 8.21.1–8.24 цієї постанови, був звільнений від обов’язку надсилати копію апеляційної скарги з додатками Господарству, а тому покладання на апелянта такого обов’язку судом апеляційної інстанції суперечить нормам ГПК України».

Наша практика застосування підсистем ЄСІТС свідчить, що суди доволі послідовні у застосуванні ч. 4 ст. 170 ГПК України: суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог ч. 1 або ч. 2 цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Окрім цього, суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України зобов’язана була зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. На наше здивування, наші процесуальні опоненти інколи допускають такі незначні, на перший погляд, помилки, які можуть призвести до значних негативних наслідків.

Знову ж таки, як свідчить стала судова практика, наприклад, ухвала Касаційного господарського суду від 15 листопада 2023 року у справі №904/9070/21, суди доволі послідовні у застосуванні цієї норми та завжди повертають без розгляду такі заяви.

Також на практиці трапляються випадки подання до судів документів, скріплених кваліфікованим електронним підписом (КЕП), через електронну пошту в обхід модулів ЄСІТС.

Такі випадки не є поодинокими. Суди на такі випадки реагують по-різному, переважно господарські суди повертають такі заяви на підставі згаданої раніше ч. 4 ст. 170 ГПК України, обґрунтовуючи своє рішення тим, що подання до суду документів в електронній формі може бути здійснено виключно через модулі ЄСІТС. Прикладом наведеної вище правозастосовної практики є Постанова Касаційного господарського суду від 12 грудня 2023 року у справі №927/561/21.

Підсумовуючи викладене вище, з упевненістю можна стверджувати, що модулі ЄСІТС вже стали невід’ємною частиною взаємодії учасників справи та суду. І якщо на початку функціонування системи ЄСІТС та її окремих модулів, зокрема електронного суду, були певні незручності в користуванні цією системою, то нині вона є доволі зручним інструментом, який значно покращує роботу суду та інших учасників справи.

Застосування актуальної правозастосовної судової практики та дотримання нормативних вимог процесуальних законів дозволить повною мірою забезпечити якісне та ефективне застосування підсистем ЄСІТС.