Дата публікації: 25 лютого 2019
Олег Кулик, юрист
Джерело: Гроші.ua
Після вступу в силу Закону України «Про валюту і валютні операції» та постанов НБУ, прийнятих відповідно до цього закону, як для пересічних громадян, так і для бізнесу почало діяти більш двадцяти послаблень.
Зокрема, це вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном, збільшення терміну проведення розрахунків по експортно-імпортних операціях, скасування індивідуальних ліцензій на валютні операції.
І хоча деякі «старі» інструменти впливу Нацбанку на ринок залишаються, кроки назустріч валютній лібералізації не можна не вітати. Зупинимося на кількох послаблення для бізнесу, які пропонує нова система валютного регулювання.
Індивідуальні ліцензії НБУ для валютних переказів за кордон відійшли у минуле. Однак сума таких операцій обмежена. Замість індивідуальних ліцензій була введена автоматизована інформаційна система «Е-ліміти».
Суть системи полягає в тому, що для фізичних осіб-резидентів і для резидентів-юридичних осіб, а також фізичних осіб-підприємців встановлюються обмеження для інвестування/переказу коштів за кордон. Для першої категорії суб’єктів ліміт становить 50 тис. євро на рік. Для підприємців та юридичних осіб ліміт досягає позначки 2 млн євро на рік.
В системі «Е-ліміти» банки будуть подавати НБУ запит на здійснення валютної операції. У разі, якщо річний ліміт не вичерпаний, Нацбанк дозволяє проведення транзакції. І тільки після отримання від регулятора позитивної відповіді, банк, не пізніше наступного робочого дня, може здійснити валютну операцію для клієнта.
Зміна, яку, безумовно, позитивно оцінить бізнес – збільшення вдвічі терміну перерахування в Україну валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами, з 180 до 365 днів. Такий термін дає більше свободи українським підприємцям на зовнішніх ринках, покращує їхні конкурентні позиції. Більше того, скасовується санкція у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за недотримання термінів розрахунків.
Очевидно, що Нацбанк тут йде на певний ризик: більший термін дасть можливість довше притримувати повернення виручки, а значить, при коливанні курсу валют цим зможуть скористатися деякі представники бізнесу.
У той же час, ліміт обов’язкового продажу валютної виручки експортерами залишається без змін, він становить 50%. Також НБУ залишив незмінним ліміт повернення дивідендів іноземним інвесторам – 7 млн. євро на місяць.
Нова система валютного регулювання спрощує процес залучення кредитів і позик з-за кордону, що прискорить приплив капіталу в Україну. Наприклад, відтепер українська компанія може не реєструвати зовнішні запозичення в НБУ.
Раніше на цю процедуру доводилося витрачати чимало часу. Зараз же тільки за фактом отримання кредиту за кордоном потрібно повідомити про це регулятору, якому ця інформація потрібна для статистики.
У перспективі Національний банк має намір ввести режим вільного руху капіталу, але перші кроки в цьому напрямку він робить обережно. І така педантичність зрозуміла: НБУ прагне не допустити раптового і неконтрольованого відпливу короткострокового капіталу, що може, в свою чергу, призвести до тиску на обмінний курс і до дестабілізації валютного ринку.
Крім цього, обов’язковими умовами поступового запровадження режиму вільного руху капіталу є прийняття законопроекту про «сплит» (передбачає розподіл повноважень Нацкомфінпослуг між НБУ і Нацкомісією з цінних паперів та фондового ринку) і законопроекту про «План дій BEPS» (імплементація кроків плану протидії розмивання бази оподаткування і виведенню прибутку з-під оподаткування).
Тому запуск нових етапів валютної лібералізації слід очікувати після введення у дію відповідних змін до законодавства. Хоча наступна черга послаблень, як обіцяє НБУ, вже не за горами. Зокрема, зниження вимог до обов’язкового продажу валютної виручки до 30%.