Дата публікації: 22 січня 2024
Олександр Руденко, адвокат, радник
Джерело: «Фокус»
Протягом останніх років спрощена система оподаткування була важливим елементом зростання як традиційних галузей економіки (аграрний бізнес, сфера послуг та обслуговування), так й інноваційних галузей економіки. Це сприяло стабільному фактичному зростанню податкових надходжень від підприємців.
Зміни, які пропонує Національна стратегія доходів, наблизить спрощену систему за змістом до загальної. Це може призвести до того, що десятки малих підприємців будуть змушені нести додатковий тягар не лише підвищеної ставки податку, але й вести облік, запроваджувати РРО. Це несе в собі ризики звуження обсягів бізнесу та зменшення темпів розвитку відповідних галузей економіки. Відповідно, потрібен баланс між потенційними втратами дохідної частини бюджетів всіх рівнів внаслідок скасування спрощеної системи та очікуваними доходами бюджетів різних рівнів у випадку збільшення ставок податку для підприємців, що перебувають на спрощеній системі оподаткування.
Усім потрібен РРО, або Чому пропонується відмова від готівки
Повна відмова від готівкових розрахунків в Україні в умовах воєнного або надзвичайного стану навряд чи можлива. В Національній стратегії доходів уряд звертає увагу на те, що режим спрощеної системи може ставити під загрозу податкові надходження, оскільки можливості заниження податкових зобов’язань у поєднанні із практичною відсутністю обліку руху товарів, високим рівнем готівкових розрахунків при незастосуванні РРО та необов’язковістю документального підтвердження їх походження товарів, що реалізуються через спрощену систему, є сильними стимулами для приховування обсягів оборотів та реальних обсягів готівкових розрахунків з кінцевими споживачами таких товарів.
Для унеможливлення таких ризиків варто встановлювати вимоги щодо застосування РРО більшою кількістю підприємців-спрощенців, впроваджувати точкові правила щодо документального підтвердження походження товарів та впровадження більш суворих правил щодо готівкових розрахунків.
Метою уряду має стати впровадження належного правового регулювання, яке б виключило простір для зловживань спрощеною податковою системою, а не обмеження готівкових розрахунків – готівкові розрахунки є невід’ємною частиною і підприємницької діяльності, і повсякденного побуту громадян.
Доступ податкової до даних банківських рахунків
Згідно з Нацстратегією, отримання статусу фізичної особи – підприємця буде набуватись фізичною особою автоматично за заявочним принципом шляхом відкриття в банківській установі рахунку із статусом «для ведення підприємницької діяльності». Такий підхід є новелою для України, однак зовсім не є нововведенням українського уряду, адже здійснення податкового контролю за діяльністю індивідуальних підприємців крізь призму банківських даних є звичним для багатьох країни. Однак, ключовим моментом для реалізації подібного алгоритму є питання врегулювання доступу податкових органів до банківських відомостей, зокрема тих відомостей, що класифікуються як банківська таємниця.
Уряд та Міністерство фінансів України наполягають, що подібні ініціативи не можуть вважатися порушенням банківської таємниці, адже на їх переконання податкові органи мають і повинні мати повний доступ до інформації про доходи фізичних осіб чи так званих індивідуальних підприємців – зокрема, ґрунтуючись на подібному досвіді країн ЄС. Міжнародний досвід пропонує декілька способів імплементації подібного механізму податкового контролю, наприклад шляхом надання банкам статусу податкових агентів, які будуть нараховувати та сплачувати податки та інші обов’язкові платежі до бюджету за рахунок клієнта, або ж попереднє декларування доходів фізичної особи податковими органами на основі доступних даних, зокрема відомостей від банків, з наступним правом платника довести та/або спростувати той чи інший оподатковуваний дохід.
З огляду на попередній досвід ініціатив щодо реформування інституту спрощеної системи оподаткування та історичну особливість настроїв населення до банківських установ, впровадження таких нововведень має бути поступовим та системним. Первинним кроком має стати комплексна реформа податкових органів та обсягу взаємодії податкових органів із банками, який забезпечить захист інформації клієнтів банків, прозорість та законність запитів податкових органів до банків про надання інформації та відповідальність посадовців податкових органів за порушення вимог законодавства щодо отримання та використання інформації, отриманої від банків.
Підвищення порогу для обовʼязкової реєстрації платником ПДВ
Поріг реєстрації платником ПДВ буде ефективно застосовуватися до всіх платників спрощенки, що забезпечить реєстрацію всіх платників першої групи та об’єднаної другої групи в системі оподаткування ПДВ у разі досягнення такого порогу.
У такому випадку йдеться про гармонізацію національного законодавства про ПДВ із законодавством ЄС. Це передбачає мінімізацію пільг про ПДВ, гармонізацію ставок та адміністрування цього податку. Ці зміни призведуть до здорожчання вартості послуг та товарів малого бізнесу.
Відповідно до Нацстратегії, друга та третя групи спрощеної системи для фізичних осіб-підприємців будуть об’єднані в одну групу (об’єднана друга група), і всі платники податку, які перебуватимуть на цій об’єднаній системі, сплачуватимуть податок від обсягу отриманого доходу на основі диференційованої шкали ставок. Від мінімальної ставки у 3% для торговельної діяльностідо 17% для низки послуг. До платників об’єднаної другої групи буде обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій.
