Дата публікації: 6 серпня 2015
Євген Соловйов, адвокат
Джерело: «Бізнес»
14 липня 2015 року Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №2757 «Про внесення змін до статті 60 Закону «Про господарські товариства» (щодо зменшення кворуму загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю). Проектом передбачено зменшити кворум загальних зборів товариств з обмеженою відповідальністю з нинішніх 60% голосів учасників ТОВ, присутніх на цих зборах, до 50%. Наскільки необхідний новий закон і якими можуть бути його наслідки, БІЗНЕС з’ясовував у Євгена Соловйова, адвоката ЮФ «Ілляшев та Партнери».
– Автор законопроекту стверджує, що прийняття нового закону необхідне для нормальної діяльності українських ТОВ. Наскільки, на ваш погляд, це відповідає дійсності?
– Те, що цей законопроект є досить неоднозначним, видно навіть за результатами голосування в першому читанні – проголосувало 226 депутатів, тобто мінімально необхідна кылькысть. Слід зазначити, що за більш ніж 20 років існування Закону України «Про господарські товариства» під час створення бізнесу і побудови корпоративної структури засновники виходили з існуючого весь цей час кворуму 60% +1 голос і, відповідно, блокуючого пакета 40% голосів. Розмови про зміну кворуму в бік зменшення ходили вже давно, але щоразу так і залишалися розмовами, тому бізнес до цього вже звик і багато хто до такого розвитку подій не готувався. Тому ініціатори законопроекту дуже лукавлять, коли говорять, що це робиться для захисту прав учасників шляхом позбавлення можливості власників частки розміром 40% блокувати управлінську діяльність. Розподіливши саме таким чином пайову участь при створенні підприємства, учасники з самого початку вже на це пішли і були з цим згодні.
– Які найближчі наслідки ви бачите?
– Можна з упевненістю сказати, що якщо цей законопроект буде прийнятий в цілому в нинішньому вигляді, кількість конфліктних ситуацій зросте. Необхідно враховувати той факт, що ТОВ є найпоширенішою організаційно-правовою формою в Україні. Напевно, велика частина цих ситуацій залишиться непомітною для громадськості, але від цього вони не стануть менш важливими для великої кількості засновників, які втратять блокуючий пакет і можливість впливати на ситуацію. Таким чином, відбудеться чергова дестабілізація, адже багато в чому розвитку українського бізнесу заважає навіть не стільки саме законодавство, його відсутність, спрямованість або недосконалість, скільки постійні зміни правил гри.
– Що, на вашу думку, необхідно змінити в законопроекті при підготовці до другого читання?
– Необхідно встановити перехідний період, який при цьому буде обчислюватися не днями або місяцями, а кількома роками, щоб бізнес за цей час міг адаптуватися і в нормальному спокійному режимі відкоригувати домовленості. Не секрет, що подібні закони у нас почали прийматися під підприємства, в яких держава має 50% + 1 голос. Тому є всі підстави вважати, що до другого читання текст законопроекту зміниться. Наприклад, там буде передбачено, що для ТОВ з державною часткою закон набирає чинності відразу після опублікування. У зв’язку з цим можу нагадати нещодавні аналогічні зміни до Закону України «Про акціонерні товариства», від прийняття яких 19 березня до набрання чинності 27 березня пройшло всього 8 днів.
І конфліктні ситуації вже виникають, просто ми багато чого поки не бачимо, вони ще знаходяться на початковій стадії. Зміни приймалися, по суті, під одну «Укрнафту», а головний біль і шкоду це вже завдало і, напевно, ще завдасть багатьом. Залишається сподіватися на те, що настане момент, коли практика істотної зміни правил гри бізнесу в масштабі всієї країни під одну або декілька компаній з метою переділу майна між олігархічними структурами припиниться.
