Україна в СОТ: огляд спорів

Олена Омельченко, партнер, адвокат, керівник практики міжнародної торгівлі

Джерело: «Юрист&Закон»

Механізм урегулювання спорів у СОТ – один із найдійовіших у вирішенні торговельних розбіжностей. Безумовно, найбільш конструктивним способом урегулювання спірних ситуацій є досягнення домовленостей під час переговорів. Але, на жаль, не завжди країни можуть досягти взаєморозуміння, тоді механізм урегулювання спорів у СОТ стає інструментом, який стримує 164 країни від ведення торговельних воєн.

Умовно процес розгляду спорів у СОТ можна поділити на чотири етапи: 1) міжурядові консультації; 2) розгляд спору Групою експертів; 3) розгляд спору в Апеляційному органі; 4) виконання рішення. Якщо країна відмовляється виконувати рішення, то позивач має право зупинити свої поступки в торговельних відносинах із відповідачем. Проходження всіх етапів може тривати близько 3 – 5 років.

Станом на 27 березня 2017 року на врегулювання спорів у СОТ було винесено 524 справи. Найчастіше цей механізм використовують США та ЄС. Наприклад, США як позивач виступили 114 разів, як відповідач – 129, як третя сторона – 137. Європейський Союз як позивач – 97 разів, як відповідач – 84, як третя сторона – 162.

З пострадянських країн – членів цієї організації Вірменія, Киргизія, Казахстан і Молдова мають незначний досвід. Однак Російська Федерація з 2012 року встигла подати 5 позовів, виступити відповідачем у 7 справах і зарезервувати право третьої сторони в 33 справах.

Україна виступила як позивач у 5 справах, як відповідач – у 3, як третя сторона – у 15. При цьому обидві країни використовують можливість участі як третьої сторони швидше для набуття досвіду й розвитку практики захисту інтересів, ніж для захисту своїх прав.

Участь у такій кількості спорів більшою мірою зумовлена активною позицією урядів, які відстежують порушення зовнішньоторговельних інтересів.

Огляд спорів, у яких Україна брала участь

Першим і поки що єдиним позитивним досвідом України щодо врегулювання спору в СОТ можна вважати справу DS411 “Вірменія – заходи, що впливають на імпорт і внутрішні продажі сигарет та алкогольних напоїв”, яка завершилась на рівні консультацій. У результаті Вірменія зняла дискримінаційний збір.

Другою спробою було вирішення спірного питання про стягнення Молдовою екологічного збору – справа DS421 “Молдова – заходи, що впливають на імпорт і внутрішній продаж товарів (екологічний податок)”. Справа не просунулася далі запиту про створення Групи експертів, оскільки Молдова висунула зустрічний позов до України щодо дискримінаційного оподаткування імпортованої алкогольної продукції. Спір залишився неврегульованим.

Справа DS434 “Австралія – заходи, що стосуються торговельних марок і вимог до типової упаковки тютюнових виробів”, у якій брала участь Україна, була однією з найбільш гучних і скандальних. Спочатку Україна була заявлена як позивач, але в червні 2015 року була змушена зупинити свою участь під тиском антитютюнового руху й унаслідок відсутності економічного інтересу. Ба більше, деякі розвинуті країни під час двосторонніх зустрічей висловлювали стурбованість можливим лобіюванням Україною великих тютюнових компаній, що негативно впливало на її імідж.

У 2015 році Україна була змушена скасувати спеціальне мито на імпорт легкових автомобілів у зв’язку з програшем у справі DS468 “Україна – спеціальні заходи щодо окремих видів легкових автомобілів”. Під час розгляду справи Японія змогла довести низку порушень, які допустило Мінекономрозвитку в процесі розслідування й застосування спеціального мита. Ця справа поки що є єдиним програшем України в СОТ.

Поточні справи, у яких Україна – позивач

Безумовно, участь у розгляді вимагає значних економічних, кадрових та інтелектуальних ресурсів. Тому у 2016 році вперше за весь час членства України в СОТ Мінекономрозвитку зробило дуже важливий крок: ініціювало прийняття постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку забезпечення захисту прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері в рамках Світової організації торгівлі” і вперше за кошти державного бюджету здійснило закупівлю послуг однієї з відомих міжнародних юридичних фірм для представництва інтересів у СОТ у 3 нових справах, у яких виступить як позивач проти Російської Федерації.

Справа DS499 “Російська Федерація – заходи щодо імпорту залізничного рухомого складу, стрілочних переводів та іншого залізничного обладнання” – це перша справа, у якій Мінекономрозвитку України офіційно залучило до захисту юристів.

21 жовтня 2015 року Україна звернулася до СОТ із проханням про проведення консультацій із Російською Федерацією щодо деяких заходів, які застосувала Російська Федерація щодо імпорту залізничного обладнання та його частин.

Україна стверджувала, що ці заходи є несумісними зі ст. I:1, III:4, X:3 (a), XI:1 і XIII:1 ГАТТ 1994, а також зі ст. 2.1, 2.2, 2.5, 5.1.1, 5.1.2, 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3, 5.2.5 і 5.2.6 Угоди про технічні бар’єри в торгівлі.

Під час консультацій сторони не змогли врегулювати розбіжності, і 10 листопада 2016 року Україна звернулася з проханням про створення Групи експертів, яких призначили 2 березня 2017 року.

Канада, Китай, Європейський Союз, Індія, Індонезія, Японія, Сінгапур і Сполучені Штати Америки зарезервували свої права як третьої сторони.

Якщо Україна виграє спір, то Росія буде зобов’язана привести у відповідність нормативно-правові акти Митного союзу, а також окремі рішення РФ, забезпечивши доступ до ринку. Однак уже зараз у деяких експертів виникають сумніви щодо належного виконання рішень із боку Російської Федерації.

Cправа DS512 “Росія – заходи щодо транзитного переміщення”.

Другий спір украй цікавий і прецедентний. Україна стверджує, що обмеження транзитного руху з боку РФ, зумовлені початком застосування положень зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом, несумісні із зобов’язаннями Російської Федерації в СОТ і порушують принцип свободи транзиту. Найімовірніше, Російська Федерація виправдовуватиме свої дії інтересами національної безпеки.

14 вересня 2016 року Україна звернулася з проханням про проведення консультацій із Російською Федерацією й заявила, що дії Росії несумісні зі ст. V:2, V:3, V:4, V:5, X:1, X:2, X:3 (а), XI:1, XVI:4 ГАТТ 1994, а також із п. 2 ч. I Протоколу про приєднання Російської Федерації. Сторони не досягли взаєморозуміння, і вже 9 лютого 2017 року Україна звернулася з проханням про створення Групи експертів. 21 березня 2017 року на засіданні Органу з урегулювання спорів СОТ створили Групу експертів, тож найближчим часом проводитиметься робота з відбору кандидатів до її складу.

ЄС, США, Бразилія, Індія, Туреччина, КНР, Норвегія, Японія, Канада, Корея, Сінгапур, Парагвай приєдналися до спору як треті сторони.

Третій спір, на який заплановано гроші в державному бюджеті, поки що не розпочато. Україна вивчає наявність підстав. Очікується, що вже в першій половині поточного року Україна зробить запит про консультації з Росією щодо низки торговельних обмежень у торгівлі. Найімовірніше, ітиметься про нетарифні бар’єри в торгівлі кондитерськими виробами, соками й, можливо, шпалерами. Але для цього необхідно зібрати достатньо доказів.

Україна – відповідач

Справа DS493 “Україна – антидемпінгові заходи щодо аміачної селітри з Росії”.

1 липня 2014 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі за результатами перегляду антидемпінгових заходів прийняла рішення про застосування антидемпінгового мита в розмірі від 20,51 до 36,03 % щодо імпорту в Україну аміачної селітри з РФ. Особливість справи – уперше Мінекономрозвитку здійснило коригування ціни на газ у межах антидемпінгового розслідування щодо імпорту добрив із РФ.

Росія вважає, що антидемпінгове мито має бути переглянуто, і стверджує, що Україна порушила низку статей Антидемпінгової угоди СОТ. У зв’язку з цим 7 травня 2015 року в межах механізму з урегулювання спорів СОТ Російська Федерація звернулася до України з проханням провести консультації щодо антидемпінгових заходів, які запровадила Україна щодо імпорту аміачної селітри з Російської Федерації.

У своєму запиті Російська Федерація стверджує, що заходи несумісні зі ст. 1, 2.1, 2.2, 2.2.1, 2.2.1.1, 2.4, 5.8, 6.1, 6.2, 6.4, 6.5.1, 6.6, 6.8, 6.9, 9.2, 9.3, 11.1, 11.2, 11.3, 18.1 і додатком II Антидемпінгової угоди, а також зі ст. VI ГАТТ 1994.

Оскільки під час консультацій сторони не змогли врегулювати розбіжності, то в лютому 2016 року Російська Федерація звернулася з проханням створити Групу експертів для розгляду спору. Експертів обрали в лютому поточного року.

Аргентина, Австралія, Бразилія, Канада, Китай, Колумбія, Європейський Союз, Японія, Казахстан, Мексика, Норвегія, Катар і Сполучені Штати Америки зарезервували свої права як третьої сторони в цій справі.

Очікується, що вже до кінця поточного року справу розгляне Група експертів. Не варто недооцінювати позицію Російської Федерації в цій справі. У разі програшу Україна буде змушена скасувати або переглянути антидемпінгове мито з урахуванням рекомендацій Групи експертів.

Ба більше, варто очікувати ініціювання Російською Федерацією нової справи проти України у зв’язку із застосуванням антидемпінгового мита щодо імпорту карбаміду й КАС із РФ. Таке рішення може бути прийнято в разі введення в дію 1 липня 2017 року антидемпінгового заходу щодо імпорту в Україну карбаміду й КАС із РФ на рівні від 4 до 31 %, який ужила 27 грудня 2016 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі.

Ураховуючи вищевикладене, слід зазначити, що на сьогодні механізм урегулювання спорів у СОТ, як і раніше, залишається для України чи не єдиним правовим інструментом для вирішення торговельних розбіжностей із Росією.