Дата публікації: 22 серпня 2025
Ярослав Мудрий, юрист
Джерело: INSOL Europe
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду ухвалив правову позицію у справі № 913/355/21, що має важливе значення в контексті проведення ліквідаційної процедури боржника під час воєнного стану, майно якого перебуває на тимчасово окупованій території України.
Так, в межах справи № 913/355/21 ліквідатор подав клопотання про закриття провадження у справі про банкрутство у зв’язку з неможливістю завершення ліквідаційної процедури. В якості аргументів ліквідатор зауважив, що єдиний майновий комплекс боржника перебуває на тимчасово окупованій території, доступ до нього відсутній і реалізувати активи неможливо, інше майно боржника також відсутнє.
Суд першої інстанції та суд апеляційної інстанції відмовили у задоволенні відповідного клопотання, пославшись на відсутність вичерпного переліку підстав для закриття провадження.
Проте Верховний Суд дійшов протилежного висновку. Ключовим аргументом стала ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, яка передбачає можливість закриття провадження у справі в разі встановлення інших обставин, що унеможливлюють подальший розгляд.
За логікою Верховного Суду, відсутність доступу до майна боржника, яке перебуває на окупованій території, може бути підставою для закриття провадження у справі про банкрутство.
Суд касаційної інстанції, серед іншого, наголосив на необхідності з’ясування того, чи здійснював ліквідатор вичерпні дії для виявлення, доступу або заміни активу, зокрема, чи вживались спроби щодо пошуку іншого майна, можливості реалізації частини активів, чи є потенціал відновлення доступу до відповідного майна тощо.
Постанова Верховного Суду була мотивована також актуальними законодавчими обмеженнями на проведення виконавчих та інших процесуальних дій щодо майна, яке перебуває на тимчасово окупованих територіях або в зоні бойових дій. У такій ситуації подальше провадження у справі про банкрутство не тільки втрачає правовий сенс, але й суперечить засадам процесуальної економії.
У виняткових умовах воєнного часу суди можуть визнавати обставини неможливості завершення ліквідаційної процедури як підставу для закриття справи про банкрутство.
Висловлена Верховним Судом правова позиція актуалізує роль суду у заповненні законодавчих прогалин при застосуванні норм Кодексу України з процедур банкрутства в умовах воєнного стану.
