Спори між податковою та бізнесом: поради для платників податків

Дмитро Лазебний, адвокат

Джерело: «Юридична практика»

2025 рік показав, що регуляторний, зокрема і податковий, тиск посилюється, що так чи інакше призводить до зростання кількості спорів з податковою службою. Проте, на відміну від попередніх років, суди дедалі частіше стають на бік платників податків. Це дає бізнесу шанс, але скористатися ним можна лише правильно підготувавшись.

Статистика податкових спорів у 2025 році

У 2025 році Державна податкова служба запланувала 4700 бізнес-аудитів. У 2024 році податківці провели понад 13 тисяч планових і позапланових перевірок. За даними Департаменту податкового аудиту ці перевірки призвели до додаткових нарахувань понад 38 млрд грн, що майже втричі більше, ніж у 2019 році (нагадаємо, у 2020-2023 роках більшість видів податкових перевірок були під мораторієм).

Член Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна говорить, що за січень – квітень 2025 року 67 % судових справ було вирішено на користь платників податків, а за підсумками 2024 року цей показник становив 41%. Таким чином, кількість виграних бізнесом справ у 2025 році зросла на 26 %.

При цьому увага податкових органів до платників податків буде тільки збільшуватися.

Судова практика у податкових спорах в 2025 році

Питання процесуальних строків звернення до суду з позовом про оскарження ППР

Одним із важливих рішень, які були ухвалені Верховним Судом в податкових спорах, є рішення від 16.07.2025 ухвалене по справі № 500/2276/24 щодо питання процесуальних строків звернення до суду з позовом про оскарження ППР після процедури їхнього адміністративного оскарження.

Раніше судова практика щодо цього питання різнилась. Питання строків позовного оскарження ППР податкової служби врегулювані низкою статей різних НПА:

• 1 місяць, якщо ППР оскаржувалася в адміністративному порядку (відповідно до п. 19 ст. 56 ПК України);
• 3 роки, якщо адміністративний порядок не застосовувався (відповідно до ст. 102 ПК України);
• 6 місяців як і для будь-якого адміністративного спору (відповідно до ст. 122 КАС України).

Згодом правозастосовна практика судових органів напрацювала різні підходи до визначення строків оскарження ППР:

• відповідно до практики Верховного Суду (справа № 2540/2576/18) платник податків має 3 роки на подання позову у разі, якщо він не використовував адміністративний шлях оскарження;
• при цьому Касаційний адміністративний суд (справа № 160/11673/20) дотримувався іншої думки – платник податків має тільки 6 місяців на подання позову.

Практика Верховного Суду

Різне трактування Верховним Судом наведених вище положень діючого законодавства мало наслідком винесення різних за змістом рішень щодо одного і того ж питання.

У справі № 500/2276/24 Верховним Судом було остаточно узгоджено питання строків оскарження ППР платниками податків. Велика Палата ВС дійшла висновку, що строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов’язання за умови попереднього використання досудового порядку становить один місяць, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.

В адміністративному судочинстві ВС виділив такі строки оскарження рішень/дій/бездіяльності суб’єкта владних повноважень:

• якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку – строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
• якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов’язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), – строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
• якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов’язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), – строк звернення до суду становить 1  місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Сподіваємось, що відтепер застосування строків позовної давності у питанні оскарження ППР, а також інших рішень податкових органів, буде мати остаточно однаковий підхід.

Приклад з практики

Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» успішно захистила інтереси української готельної мережі у спорі з Державною податковою службою України та домоглась скасування податкових повідомлень-рішень на суму понад 4 млн грн.

Готельну мережу звинувачували, зокрема, у зберіганні алкогольних напоїв у місцях, що не відповідають заявленим даним, виробництві алкогольних напоїв без отримання ліцензії, недостовірній звітності про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв, а також в зберіганні алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Адвокати «Ілляшев та Партнери» зібрала докази того, що податкові повідомлення-рішення є протиправними, а податкова перевірка мала упереджений характер та її результати базувалися лише на припущеннях представників податкових органів.

Команда фірми довела в судах першої та апеляційної інстанцій, що зберігання алкогольних напоїв здійснювалось компанією згідно законодавства, а готельна мережа не причетна до несанкціонованого виробництва алкогольних напоїв.

Погашення податкового боргу платників податків, зареєстрованих на окупованих територіях

Відповідно до положень підпункту 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, з 01.08.2023 року, контролюючі органи не здійснюють заходи з погашення податкового боргу, що виник до 24 лютого 2022 року щодо платників податків – суб’єктів господарювання, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є:

• тимчасово окуповані рф території України;
• території, на яких ведуться активні бойові дії;
• станом на дату початку можливих бойових дій є території можливих бойових дій;
• а також, щодо платників податків – фізичних осіб (у тому числі осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), місцем проживання яких є тимчасово окуповані рф території України або території, на яких ведуться активні бойові дії, або території можливих бойових дій.

Законодавство також встановлює певні часові межі чинності наведених правил, проте на практиці податкові органи свідомо ігнорують правила та подають позови попри наявну законодавчу заборону.

Такі випадки є непоодинокими, що підтверджується судовою практикою ( постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі № 480/3254/23; постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі № 280/1525/23; постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі  № 520/1443/24; ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 12.09.2023 у справі № 280/7325/23 та іншими судовими рішеннями).

В певних випадках (постанови апеляційних судів) суди приймали рішення про відмову в задоволенні позовних заяв податкової служби, а в інших (ухвали судів) суди залишали позовні заяви без руху з подальшим поверненням позовних заяв податківцям.

В даному випадку платникам податків треба уважно слідкувати за підставами подання позовів податковими органами до суду і за наявності відповідних підстав реагувати належним чином.

Наші рекомендації щодо першочергових кроків в таких випадках:

• уважно опрацьовувати обставини справи щодо часу виникнення податкового боргу та перебування Відповідача на територіях, які відповідають критеріям підпункту 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України;
• якщо критерії територіальної приналежності Відповідача відповідають критеріям, переліченим в підпункту 69.40 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, – підготувати необхідну доказову базу та письмові пояснення, подати їх до відповідного суду на захист інтересів клієнта.
• обговорити наслідки такого способу захисту з клієнтом – відмова в задоволенні позову, або повернення позовної заяви не позбавить податкову права подати відповідний позов після настання обставин, які унеможливлюють це зробити зараз. До прикладу, якщо у платника податків податкова адреса перебуває на тимчасово окупованій рф території України, податкова не зможе подати позову заяву до останнього числа місяця, в якому була завершена тимчасова окупація, а у випадку зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження.

Спори щодо відповідальності за дії контрагентів

Є усталене твердження про те, що платник податків не відповідає за дії контрагента. Відповідна правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19:

«норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними».

Тобто, якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження господарських операцій, необхідно враховувати, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (тобто, платника податків).

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об’єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

У випадку відносин з контрагентами бізнесу необхідно:

• відповідно до вимог укладеного договору зібрати докази виконання договору зі свого боку;
• відповідно до вимог діючого бухгалтерського та податкового законодавства вести відповідний бухгалтерський та податковий облік;
• підтверджувати належними та достатніми доказами свої видатки, здійснені в рамках господарської діяльності;
• зібрати докази, які будуть підтверджувати вашу необізнаність про протиправні дії вашого контрагента;
• подати відповідні докази до матеріалів справи.

Наведена вище правова позиція також наведена в Постановах Верховного Суду від 08.07.2025 у справі № 200/2320/22, від 02.07.2025 у справі № 380/5471/24, від 30.06.2025 у справі № 280/886/23.

Приклад з практики

Спори через дії контрагентів є найбільш поширеними. Юридична фірма «Ілляшев та Партнери» регулярно захищає клієнтів в оскарженні ППР в таких випадках.

Так, ЮФ «Ілляшев та Партнери» успішно захистила інтереси українського виробника енергоефективного обладнання у спорі з Державною податковою службою України та домоглась визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень на суму понад 8,3 млн грн.

Виробника енергоефективного обладнання за результатами податкової перевірки звинуватили, зокрема, у відсутності достатнього обсягу трудових ресурсів у вказаних контрагентів для здійснення відповідних фінансово-господарських операцій, непідтвердженні фактів придбання контрагентами товарів, які в подальшому було реалізовано компанією, відсутності виробничого обладнання, складських та офісних приміщень, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності тощо.

ЮФ «Ілляшев та Партнери» долучилась до справи на етапі касаційного оскарження у Верховному Суді і змогла довести, що висновки податкового органу є необґрунтованими та спростовуються документами первинної бухгалтерської документації, що повною мірою підтверджують правомірність формування товариством податкових вигод за період, що перевірявся.

Адвокати «Ілляшев та Партнери» надали беззаперечні докази законного здійснення господарських операцій компанією з контрагентами та відсутність зловживань з боку українського виробника, пов’язаних зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок.  Завдяки проведеній роботі під час нового розгляду справи в суді першої інстанції суд скасував податкові повідомлення-рішення.

Висновки та поради для платників податків у спорах з податковою

Суди здебільшого продовжують ставати на бік платників податків при вирішенні податкових спорів, а Верховний Суд працює над узагальненням судової практики та формуванням однакових підходів до застосування матеріальних норм права.

При цьому ініціатива щодо формування доказової бази, не дивлячись на положення діючого законодавства, здебільшого виходить від платника податків.

Поради для бізнесу у спорах з податковою

1. Не нехтуйте порадами податкового юриста/адвоката.
2. Уважно та чітко ведіть податковий та бухгалтерський облік.
3. Виконуйте приписи укладеного договору, збирайте та зберігайте докази виконання умов укладеного договору.
4. Проведіть аудит, в тому числі юридичний, вашого контрагента щодо наявності в нього проблем з правоохоронними (податковими) органами.

Практика показує, що головне – своєчасно обрати стратегію захисту, підготувати докази та мати надійного юридичного радника, який знає, як працювати з податковою.