Дата публікації: 17 грудня 2018
Бец Ніна, юрист
Джерело: «Юридична Газета»
Міжнародна спільнота веде глобальну боротьбу з уникненням оподаткування, фінансуванням тероризму та відмиванням коштів. Подальше використання офшорних компаній в міжнародних структурах є неможливим.
З кожним днем все більше посилюються заходи з контролю за діяльністю банків, а ті в свою чергу, остерігаючись великих штрафів, детально вивчають своїх клієнтів. Тепер для того, щоб відкрити рахунок в іноземному банку необхідно довести фактичну присутність компанії в місці її реєстрації. Потрібно надати докази, що підтверджують наявність реального офісу, працевлаштованих працівників, а також докази, що підтверджують ведення бізнесу – наявність реальних контрагентів та контрактів з ними.
На сьогоднішній день, для того щоб скористатись угодою про уникнення подвійного оподаткування при виплаті пасивних доходів нерезиденту вже не буде достатньою тільки наявність довідки-підтвердження статусу податкового резидента. З метою застосування пільгової ставки податків, необхідно довести той факт, що отримувач доходу є бенефіціарним (фактичним) власником доходу.
При цьому, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу. Також з метою запобіганню зловживанню податковими угодами планується введення тесту основної мети (Principal Purpose Test). Тест основної мети означає, що пільги згідно з податковою угодою не будуть надаватися до прибутку або капіталу в разі, якщо є підстави вважати, що отримання такої пільги було однією з основних цілей транзакції. Звертатиметься увага на те, чи була комерційна мета і сутність в призначенні здійснення транзакції, або дана операція, головним чином, мала на меті отримання податкових пільг.
Є безліч податкових аспектів, на котрі необхідно звертати увагу в рамках міжнародної реструктуризації, до основних, на мою думку, належать: правила трансфертного ціноутворення, правило «тонкої капіталізації», правила звітності міжнародних груп компаній в розрізі країн (CbC Report / local file).
Щодо правил трансфертного ціноутворення
Правила трансфертного ціноутворення передбачають, що прибуток від всіх транскордонних операцій (що відповідають критеріям контрольованих операцій) повинен бути визначений відповідно до принципу «витягнутої руки». Згідно з принципом «витягнутої руки» обсяг оподатковуваного прибутку вважається визначеним правильно, якщо умови (ціни) угоди між пов’язаними особами не відрізняються від ринкових умов.
У разі виявлення невідповідностей умов однієї або більше контрольованих операцій ринковим умовам, платнику податків будуть донараховані податкові зобов’язання, які б виникли у нього при ринковому ціноутворенні і правильному визначенні прибутку.
Критерії для визначення операції контрольованою містяться в Податковому кодексі України, а саме в п. 39.2. Контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, а саме:
а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами;
б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;
в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;
г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи. Перелік організаційно-правових форм таких нерезидентів в розрізі держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України;
ґ) господарські операції, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.
При цьому, господарські операції з нерезидентами (за винятком операцій між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні) повинні відповідати одночасно таким умовам:
– річний оподатковуваний дохід платника податку від будь-якої діяльності повинен перевищувати 150 млн. грн (за вирахуванням ПДВ і акцизів) і;
– загальна сума операцій платника податків з пов’язаним контрагентом-нерезидентом за рік повинна перевищувати 10 млн грн (за вирахуванням ПДВ і акцизів).
У випадку з постійним представництвом, господарські операції між нерезидентом і його постійним представництвом в Україні визнаються контрольованими, якщо обсяг таких операцій перевищує 10 млн грн на рік (за вирахуванням ПДВ і акцизів).
Щодо правила «тонкої капіталізації»
Правило «тонкої капіталізації» ґрунтується на особливостях відображення в податковому обліку процентів за кредитами.
У разі перевищення суми боргових зобов’язань перед особами-нерезидентами над сумою власного капіталу платника податку більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та лізингових компаній більш ніж у 10 разів), процентні витрати за даними зобов’язаннями відображаються за спеціальними правилами.
Якщо сума всіх кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від однієї юридичної особи та/або кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги від інших юридичних осіб, гарантованих однією юридичною особою, стосовно іншої юридичної особи перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 рази (для фінансових установ та компаній, що проводять виключно лізингову діяльність, – більше ніж у 10 разів), то такі платники податку збільшують фінрезультат до оподаткування на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку відсотків за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями на 50% сум:
– фінансового результату до оподаткування;
– фінансових витрат;
– амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюються нарахування таких відсотків.
Щодо правил звітності міжнародних груп компаній в розрізі країн (CbC Report / local file).
Це правило поки не має відображення в національному податковому законодавстві, проте його введення передбачається з імплементацією плану BEPS.
Воно передбачає необхідність підготовки консолідованої фінансової звітності у випадках наявності двох або більше юридичних осіб або утворень без статусу юридичної особи, які пов’язані між собою за критеріями володіння або контролю таким чином, що, згідно з міжнародними стандартами фінансової звітності або іншими міжнародно визнаними стандартами, складання фінансової звітності є обов’язковим.
Проектом закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України з метою імплементації Плану протидії розмиванню бази оподатковування та виведенню прибутку з-під оподаткування» підготовленим Міністерством фінансів та Національним банком України передбачені ще й інші податкові аспекти, котрі є необхідним враховувати при здійсненні реструктуризації бізнесу.