Дата публікації: 21 серпня 2024
Дмитро Груба, адвокат
Джерело: «NV Бізнес»
З початку 2024 року в Україні зросла кількість випадків рейдерства. Про це красномовно свідчить статистика, яка вказує на збільшення кількості справ приблизно на 30% в порівнянні з тим самим періодом у 2023 році.
При цьому в перші два роки війни тенденція була зворотна, кількість випадків рейдерства знижувалась.
Справи стосуються як захоплення корпоративних прав юридичних осіб, так і об’єктів нерухомого майна, земельних ділянок. Спори щодо оренди сільськогосподарських земель «традиційно» є найбільш численною категорією, що пов’язано з особливостями функціонування вітчизняного агросектору.
Цьому є кілька пояснень, основним з яких є війна, що триває в Україні, та її наслідки, передусім — економічні. Розберемось у механізмах протидії незаконним діям рейдерів із заволодіння чужим майном.
Найбільш поширені види рейдерства
Як відомо, головним для рейдерів є виявлення точки прикладення сили. Іншими словами, у цій «справі» першочерговою є ідентифікація та аналіз слабких сторін об’єкта нападу, які можуть стати найбільш вразливими до атаки рейдерів. У зв’язку з цим, наприклад, найпоширенішими підставами для рейдерських атак у земельних відносинах є недоліки юридичного оформлення прав на землю, недоліки організаційно-правової структури підприємства, корпоративних документів, незадовільний фінансовий стан або загальна недбалість у веденні справ.
Найпоширенішими видами рейдерства в цій сфері є:
- встановлення юридичного контролю над підприємством шляхом заволодіння корпоративними правами, що часто відбувається за допомогою підроблених документів та шляхом несанкціонованого доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- захоплення прав на нерухомість і земельні ділянки, що може відбуватися різними шляхами: продаж об’єкта нерухомості від імені власника на підставі підроблених документів, розірвання договорів оренди з подальшою перереєстрацією прав оренди через підконтрольних державних реєстраторів, нотаріусів тощо;
- консолідація прав вимоги до підприємства-землевласника та встановлення над ним контролю через процедуру банкрутства;
- фізичне самозахоплення майна, що в переважній більшості стосується саме земельних ділянок та врожаю сільськогосподарської продукції, що на них вирощується.
Відбувались випадки й силового захоплення контролю над підприємствами, проте останнім часом вони є поодинокими та нині є скоріше виключенням з «правил рейдерських захоплень».
Тобто «рейдерська думка» нині все більше рухається в бік «тихого» рейдерства, заволодіння чужою власністю відбувається не через силу, а за допомогою «документарних методів» (заволодіння оригіналами документів або їх підроблення, доступ до державних реєстрів через домовленості з недобросовісними державними реєстраторами чи без таких тощо).
Найбільш уразливими до рейдерських атак є ті суб’єкти, які мають дефекти в установчих чи правовстановлюючих документах, не слідкують за законодавчими трендами і загалом недбало ставляться до свого документообігу та діяльності.
Як бізнесу протидіяти рейдерству?
Поговоримо про першочергові превентивні дії та механізми захисту від рейдерських атак.
По-перше, треба провести юридичний аудит документів для встановлення ризиків втрати контролю над підприємством або втрати прав на землю і нерухомість (установчих документів, документів щодо набуття прав на землю, бажано з докладним аналізом історичної складової, документів щодо використання землі, наприклад, щодо належної та своєчасної оплати орендної плати, використання за цільовим призначенням тощо). Такий аналіз не повинен проходити ізольовано і не має бути самоціллю, за його результатами варто попрацювати над усуненням або ж мінімізацією виявлених ризиків. Звісно, це іноді потребує значних витрат часу й коштів, проте результат того вартий, а боротьба з наслідками буде дорожчою в будь-якому випадку. Аналіз бажано проводити на регулярній основі, адже законодавство й «рейдерська думка» не стоять на місці.
По-друге, варто встановити вимогу нотаріального засвідчення справжності підпису на певних документах. Така вимога може стосуватися корпоративних документів (рішень з питань діяльності підприємства, правочину, предметом якого є частка учасника у статутному капіталі юридичної особи) або ж юридичних дій із землею (укладення, зміна чи розірвання договорів оренди, інших договорів, які передбачають використання земельної ділянки (емфітевзису, суперфіцію, встановлення сервітуту), до яких закон не ставить вимог щодо обов’язкового нотаріального посвідчення. Реалізацію такого механізму слід розглядати з проекцією на конкретну ситуацію, адже не завжди це буде доцільним з практичного погляду.
По-третє, необхідно проводити постійний моніторинг законодавчих змін та безпосередньо власності. Це може відбуватися, зокрема, шляхом використання сервісів оперативного інформування, за допомогою яких можна в режимі реального часу дізнаватися про зміни в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань землі та швидко відреагувати на ситуацію.
Крім того, базово необхідним є забезпечення належного та безпечного документообороту, систематизованого обліку договорів, стану їх виконання та контрагентів, захисту комерційної таємниці та конфіденційної інформації на підприємстві, збереження документів.
Алгоритм дій при рейдерському захопленні
Насамперед у випадку рейдерства необхідно звернутись із відповідною заявою до Колегії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Міністерстві юстиції України (Офіс протидії рейдерству). Саме ця колегія уповноважена розглядати скарги на незаконні дії державних реєстраторів та може за наслідками розгляду визнати їх прийнятими з порушенням закону і анулювати, а також тимчасово заблокувати або анулювати доступу державного реєстратора до відповідного державного реєстру.
Також необхідно невідкладно звернутись до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину та забезпечити накладення арешту на захоплені рейдерами активи в рамках відкритого кримінального провадження.
У випадку, коли перші дві поради не дали швидкого та ефективного результату або їх неможливо виконати з тих чи інших причин, треба підготувати позовну заяву та заяву про забезпечення позову до суду для накладення арешту на захоплені рейдерами активи.
З власного досвіду можу сказати, що за умови оперативного виявлення рейдерського захоплення майна (для цього доцільним є регулярний моніторинг відповідних реєстрів вручну, а краще — за допомогою вже згаданих електронних сервісів) та невідкладного звернення до правоохоронних органів і Офісу протидії рейдерству, цілком реально повернути майно в найкоротші терміни (до кількох тижнів) та з мінімальними збитками.
Завжди слід пам’ятати, що саме швидка реакція на дії рейдерів, забезпечення оперативних та ефективних заходів для протидії шахраям завжди значно підвищує шанси на захист та повернення незаконно захопленого майна.
