Дата публікації: 16 березня 2022
Олена Омельченко, партнер, адвокат, керівник практики міжнародної торгівлі
Джерело: «Юридична Газета»
США, ЄС, Канада та ще 11 держав надіслали в СОТ спільну заяву про агресію Російської Федерації проти України за підтримки Республіки Білорусь, яка була опублікована на офіційній сторінці організації 15 березня ц.р. У документі зазначається, що підписанти як члени СОТ вживатимуть будь-яких дій, які вважатимуть необхідними для захисту основних інтересів безпеки. Держави можуть застосувати дії на підтримку України або з зупинки поступок чи інших зобов’язань щодо Російської Федерації, наприклад, режиму найбільшого сприяння (далі — РНС) імпорту товарів та послуг з РФ. Крім того, у повідомленні зазначається, що держави-підписанти зупиняють переговори про вступ Білорусі до СОТ.
По суті, цей факт стане основним елементом, що невілює членство РФ у СОТ та стане глобальною торговою відповіддю за вторгнення російських військ в Україну.
Нагадаємо, Росія є членом СОТ, тому має режим найбільшого сприяння у торгівлі з державами-членам організації, тобто рівний доступ до ринків країн-членів СОТ та гарантоване зниження тарифів. Держави-члени СОТ не можуть процедурно виключити Росію з організації, а скасування РНС не означає, що Росія втратить членство в СОТ. Де-юре це нові санкції, які тимчасово зупинять преференції, отримані Росією від членства в організації на підставі ст. 21 ГАТТ. Тим не менш, позбавлення Росії РНС призведе до підвищення мита при імпорті російських товарів і послуг, які не потрапили під ембарго. Фактично російські товари стануть дорожчими та менш конкурентними на зовнішніх ринках.
Скасування РНС означає вилучення країни з «постійних нормальних торгових відносин». На практиці це дуже рідкісні випадки, але вони вже мали місце в історії. Зокрема, США вилучили з «постійних нормальних торгових відносин» Кубу та Північну Корею, а Індія знімала преференції з Пакистану в 2019 р. Зазвичай такі заходи діють до моменту нормалізації міжнародних відносин.
Варто очікувати, що Росія у відповідь також застосує обмеження у торгівлі з тими членами СОТ, які застосують санкції, що також суттєво позначиться на торговому обороті сторін.
Безперечно, Україна також має відреагувати. Відповідно до ст. 29 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», такі повноваження має Кабінет Міністрів України, який може позбавити РНС або застосувати повне чи часткове ембарго у торгівлі з Росією як країною-агресором та окупантом. Застосовування таких заходів позначиться на доступі до сировини з РФ, тож варто подбати про імпортозаміщення критичних товарів. Слід зазначити, що в умовах війни Україна може відходити від будь-яких правил СОТ.
Інша справа щодо Республіки Білорусь, бо вона українським законодавством агресором чи окупантом не визнана. Саме тому у випадку прийняття рішень щодо обмеження торгівлі з Білоруссю існує потреба внесення змін до законодавства України. Україна має визначитись щодо статусу Республіки Білорусь та прийняти рішення щодо подальшої двосторонньої торгівлі, адже поки що надає Білорусі двосторонній преференційний режим у торгівлі, що передбачає повне скасування мит відповідно до договору про зону вільної торгівлі від 18.10.2011 р. Режим торгівлі з Білоруссю більш ліберальний, ніж умови торгівлі між Україною та ЄС. Крім того, існує велика проблема контролю за обходом санкцій, накладених на російські товари, які можуть переміщатись з територій Республіки Білорусь. Це питання потребує окремого врегулювання.
Бізнес має перелаштовувати виробничі процеси з урахуванням зазначеного або повідомити уряд про неможливість імпортозаміщення.
Підсумовуючи, варто зазначити, що введення повного ембарго на імпорт товарів та послуг з Російської Федерації та суттєве скорочення торгівлі з Республікою Білорусь у найближчий час неминучі навіть у рамках списку критичного імпорту.
