Дата публікації: 4 квітня 2023
Олександр Фефелов, партнер, адвокат, керівник практики антимонопольного та конкурентного права
Джерело: «Юридична Газета»
Нещодавно АМКУ опублікував свій річний звіт за 2022 р., в якому, зокрема, були визначені пріоритети його діяльності на поточний 2023 р. Серед напрямків та завдань, які поставив собі Комітет в якості основних, вказуються наступні:
1. Адвокатування та/або виявлення й припинення порушень конкурентного законодавства на ринках банківських та фінансових послуг.
2. Адвокатування та/або виявлення й припинення порушень конкурентного законодавства на енергетичних ринках (електрична енергія та природний газ).
3. Адвокатування та/або виявлення й припинення порушень конкурентного законодавства на ринках світлих нафтопродуктів (пального).
4. Виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції у сфері приватизації державного майна через конкурсні процедури.
5. Дослідження стану конкуренції на ринках будівельних матеріалів.
6. Нормативно-правове забезпечення та адвокатування системи моніторингу і контролю державної допомоги суб’єктам господарювання.
7. Посилення співпраці з конкурентними відомствами держав-членів ЄС.
Варто відзначити, що певні напрямки діяльності, на яких фокусувався АМКУ у 2022 р., залишаються пріоритетними і в 2023 р., хоча Комітет, попри екстремально складні умови діяльності, зокрема й інституційного характеру, активно працював на досягнення результату в цих питаннях. Але ж певні аспекти і проблеми функціонування економіки в умовах воєнного стану нікуди не ділись, та навряд чи з’явиться можливість подолання усіх негативних явищ у відповідних процесах економічного розвитку тільки за бажанням та завдяки праці АМКУ найближчим часом. Тобто важливіші питання і напрямки діяльності АМКУ залишатимуться актуальними і надалі.
Серед таких важливих пріоритетних напрямків, які зберегли свою актуальність в 2023 р., потрібно зазначити наступні: конкуренція на ринках будівельних матеріалів; контроль державної допомоги; контроль дотримання правил конкуренції на ринках електроенергії та пального, а також на ринках банківських та фінансових послуг. Зрозуміло, що в умовах правового режиму воєнного стану, а також післявоєнної відбудови країни, вони вимагатимуть особливої уваги Комітету. Всі ми щиро віримо в скору перемогу над країною варварів зі сходу, що принесла багато бід та страждань як народу України, так і, загалом, економіці держави. Тож в повоєнний час, звичайно, забезпечення відновлення нормального життя людей та роботи критичної інфраструктури буде пріоритетом діяльності держави та її органів. Для АМКУ це буде адвокатування, виявлення та припинення порушень правил конкуренції на товарних ринках, що забезпечують життєво необхідні функції економіки та добробуту народу.
У фокусі уваги АМКУ, безумовно, залишатиметься ринок енергетики, оскільки рівень його розвитку, включно з ринком електроенергії та природного газу, безпосередньо впливає на рівень життя і комфорт населення та загалом на економіку держави; адвокатування, захист, розвиток конкуренції на ньому забезпечуватимуть прозорість, розвиток і зростання інших важливих товарних ринків. Голова АМКУ нещодавно повідомила загалу, що Комітет зосередить свою увагу на питаннях стимулювання збільшення кількості учасників ринку енергетики та розвитку чесної та прозорої конкуренції між його гравцями, сприятиме диверсифікації джерел генерації, а також забезпечить розвиток альтернативних джерел енергії, що також зменшить рівень концентрації на ньому.
Щодо ринків світлих нафтопродуктів (пального), які так само потребуватимуть постійної особливої уваги, можна вітати зусилля АМКУ в ІІІ кварталі 2022 р., спрямовані на подолання дефіциту пального та стрімкого підвищення цін на нього. Тепер надзвичайно важливо не допустити повторення цих ганебних явищ, особливо в період сезонних сільськогосподарських робіт. На підставі вищевикладеного, АМКУ надав пропозиції КМУ щодо нормативно-правового регулювання з метою повернення державного контролю за обігом світлих нафтопродуктів (пального), зокрема запропоновано визначити орган державної влади й покласти на нього повноваження щодо складання та ведення фактичних і прогнозних балансів попиту та пропозиції на світлі нафтопродукти для недопущення виникнення дефіциту, а також про відновлення подання електронних документів, які містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального, реєстрації у відповідних реєстрах податкових та акцизних накладних, розрахунків коригування.
У той же час в 2023 р. АМКУ продовжуватиме аналіз наданих суб’єктами господарювання-учасниками ринку світлих нафтопродуктів (пального) даних та документів з метою встановлення причин та чинників, які вплинули на обмеження пропозиції на ринку роздрібної реалізації пального протягом весни 2022 р. Якщо дійсно будуть виявлені порушення правил конкуренції, сподіваємось, що Комітет зможе забезпечити порушникам суворе покарання.
Останніми роками органи АМКУ виявили доволі значну кількість порушень вимог Закону «Про публічні закупівлі», так і ст. 6 Закону «Про захист економічної конкуренції» гравцями на ринку будівельних матеріалів та й загалом будівництва. Попри те, що багато виробництв в умовах війни припинили свою діяльність, зрозуміло, що Комітет продовжуватиме виявляти та карати порушників вимог п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону «Про захист економічної конкуренції» щодо змов на торгах при здійсненні процедур публічних закупівель, а також тих, хто в важких умовах намагається зловживати домінуючим (монопольним) становищем. Зокрема це стосується і добувних компаній. Сфера будівництва зростатиме, потреби у відновленні житла та інфраструктури вимагатимуть забезпечення прозорості та дотримання правил чесної конкуренції при постачанні, недопущенні невиправданого збільшення цін на будівельні матеріали, конструкції. Адже наслідком цього є здорожчання готових об’єктів будівництва (інфраструктурних, житла, шкіл, лікарень, доріг). Як ми розуміємо, плани щодо дослідження стану конкуренції на ринках будівельних матеріалів залишатимуться незмінними, отже, радимо гравцям неухильно дотримуватись вимог закону, якщо треба звертатись за допомогою до спеціалістів у конкуренційному законодавстві.
Щодо державної допомоги. Звернімося до нещодавно оприлюдненого Аналітичного звіту ЄС щодо заявки України на членство, де було зазначено, що чинна законодавча база, зокрема Закон «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», значною мірою відображає правила ст. 107 та 108 Договору про функціонування ЄС. Водночас щодо його імплементації поки що є певні прогалини. Угода про асоціацію вимагає від України запровадження системи контролю за державною допомогою, подібної до ЄС, де урядовим інституціям дозволяється надавати допомогу суб’єктам господарювання лише за дотримання обмежувальних умов (що унеможливлюють спотворення конкуренції). Вимога стосується запобігання спотворення конкуренції не тільки в Україні, а й взагалі на єдиному ринку ЄС.
Задачею України (та АМКУ в її особі) згідно із рекомендаціями ЄК є вдосконалення методів моніторингу та забезпечення виконання правил державної допомоги, серед яких – створення спеціального центрального органу, відповідального за управління державною допомогою, а також надання чітких інструкцій щодо її процедур. Оскільки цими питаннями наразі уповноважений займатися АМКУ, ЄС рекомендує приділяти особливу увагу забезпеченню прозорості прийняття рішень у сфері державної допомоги та наданні постраждалим від надання державної допомоги суб’єктам господарювання надійного механізму оскарження рішень.
З інформацією, отриманою від АМКУ, а також з пояснень, зафіксованих у Звіті за 2022 р., можна зробити висновок, що Комітет діятиме у напрямку приведення схем державної допомоги у відповідність критеріям, визначеним у ст. 262 та 264 Угоди про асоціацію. У Звіті ЄС зазначається, що Україні треба вдосконалити Закон про державну допомогу так, щоб узгодити розуміння послуг т.з. «загального економічного інтересу» (які за Законом не вважаються державною допомогою) з acquis ЄС. І в цьому аспекті слід похвалити АМКУ за його зусилля у розробці проєкту Закону про внесення змін до Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», що значно наблизить українське законодавство у цій галузі до стандартів ЄС. Тож сподіваємось, що робота по доопрацюванню та «лобіюванню» проєкту змін до Закону та інших законодавчих актів України щодо державної допомоги суб’єктам господарювання (реєстраційний № 5648), а також інших нормативних актів, що стосуються державної допомоги, продовжуватиметься так само ефективно, як і надання індивідуальних і загальних роз’яснень щодо застосування правил надання державної допомоги в тій чи інший галузі.
Мене особисто цікавило би подальше проходження проєкту та врешті-решт прийняття постанови КМУ «Про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб’єктам господарювання на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес». Нагадаю, що така допомога є допустимою у разі, коли вона забезпечує надання послуг, пов’язаних із задоволенням особливо важливих загальних потреб громадян, що не можуть надаватися на комерційній основі без державної підтримки (наприклад, послуги централізованого опалення, постачання гарячої води, вивезення побутових відходів, громадських пасажирських перевезень). АМКУ вже надав свої роз’яснення щодо дії Закону про державну допомогу на компанії, що надають послуги у сфері вивезення та поводження з побутовими відходами, які, згідно з постановою КМУ від 23.05.2018 № 420, становлять загальний економічний інтерес у сфері надання житлово-комунальних послуг.
У межах імплементації відповідних положень Угоди про асоціацію та створення/забезпечення правових механізмів реалізації положень Закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та забезпечення нормативно-правової бази при здійсненні оцінки допустимості державної допомоги, наказом Голови АМКУ від 14.12.2022 №72-ОД затверджено план діяльності Комітету з підготовки проєктів відповідних регуляторних актів на 2023 р. Так, на ІV квартал 2023 р. Департамент моніторингу і контролю державної допомоги повинен розробити та / або забезпечити прийняття і реалізацію проєктів постанов КМУ про затвердження критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб‘єктам господарювання в таких галузях: (1) надання послуг громадських пасажирських перевезень, які є послугами, що становлять загальний громадський інтерес, (2) портової інфраструктури, (3) спортивної інфраструктури та (4) рекреаційної інфраструктури.
Щодо задачі виявлення та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції у сфері приватизації державного майна через конкурсні процедури. Власно кажучи, займаючись певною мірою питаннями приватизації, зазначу, що процеси у цьому напрямку все ж значно активізувались. Зрозуміло, що АМКУ прагне не допускати придбання об’єктів, виставлених на приватизацію, без отримання його дозволу на концентрацію суб’єктів господарювання. Водночас, оскільки стороною угоди купівлі-продажу продавцем є ФДМУ (його відділення), важко уявити, як такі угоди могли б пройти поза увагою АМКУ.
З іншого боку, через значну інтенсифікацію приватизації в країні, яка є важливим джерелом поповнення державного бюджету, не можна залишати поза увагою те, що в деяких випадках можна очікувати порушення вимог конкуренційного законодавства, а саме п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону «Про захист економічної конкуренції» – тобто здійснення антиконкурентних узгоджених дій, що призводять до спотворення результатів приватизаційних аукціонів. Тут варто порадити учасникам таких аукціонів уникати участі у жодних змовах на подібних торгах. АМКУ наразі дуже ефективно виявляє такі правопорушення, а покарання за них, як відомо, це штраф у розмірі до десяти відсотків доходу змовників від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Сьомий пріоритетний напрямок – це посилення співпраці з конкурентними відомствами інших країн. У напрямку забезпечення обміну інформацією існує низка двосторонніх угод як міжурядових, так і міжвідомчих – з конкурентними відомствами інших країн. До того ж забезпечено систему обміну досвідом із правозастосування з відомствами та міжнародними організаціями на кшталт FTC, ABA, OECD та ICN. У той же час, все ж таки кількість двосторонніх угод досить обмежена. Якщо не помиляюсь, наразі діють всього 3 міжурядові та 15 міжвідомчих угод. Варто було б не тільки підготувати та укласти низку нових двосторонніх угод (які збільшу забезпечують інформаційний обмін з конкурентними відомствами інших держав), але й зосередитись на відпрацюванні механізму виконання рішень АМКУ (які певною мірою мають екстратериторіальну дію) в інших юрисдикціях, розуміючи що таке було б можливе на підставі міжнародних договорів, які би передбачали виконання рішень конкурентного відомства одної країни в межах юрисдикції іншої.
