Дата публікації: 31 серпня 2015
Роман Марченко, адвокат, старший партнер
Джерело: «Ділова столиця»
Французькі суди прийняли рішення про екстрадицію Мухтара Аблязова, колишнього власника БТА Банку (Казахстан), обвинуваченого в мільярдних розкраданнях. Однак далеко не факт, що шахрай постане перед судом саме в Україні
Про те, що може цьому перешкодити і чому ця справа така важлива для України, «ДС» розповів старший партнер відомої юрфірми «Ілляшев та Партнери» Роман Марченко, який займається справою БТА протягом 6 років.
«ДС» Чи буде підозрюваний виданий в Україну?
Р.М. Дійсно, Верховний суд Франції залишив без змін рішення Апеляційного суду міста Ліона про екстрадицію Мухтара Аблязова, якого підозрюють у шахрайстві і розкраданнях в особливо великих розмірах. Так, англійські суди вже встановили факт крадіжки Аблязовим з банку більше $ 4,3 млрд (!) і зобов’язали його повернути вкрадену суму. Також суд в Лондоні засудив шахрая до 22 місяців тюремного ув’язнення, від відбуття якого Аблязов втік. Проте, на жаль, говорити про видачу колишнього олігарха України передчасно.
«ДС» Чому?
Р.М. Відповідно до норм законодавства Франції при одночасному запиті на екстрадицію пріоритетною для видачі є держава, в якій був заподіяний більший збиток. Видачі Аблязова вимагали Україна і Росія. У рішенні французьких судів встановлено, що пріоритетом для видачі є РФ, оскільки заподіяна сума збитку підозрюваним у цій країні в кілька разів більша, ніж в Україні. Однак остаточне рішення про видачу в Україну або Росію зараз приймає уряд Франції.
«ДС» Які шанси, що підозрюваного видадуть Україні? Що для цього слід зробити державі?
Р.М. В цьому випадку від української влади вже нічого не залежить. Україна в порядку досудового слідства довела безсумнівні факти шахрайства, підробки документів і розкрадань членами ОЗУ Аблязова і подала запит на видачу до Франції. Французькі суди підтримали правомірність видачі та передали естафету уряду Франції. Там виберуть, в якій країні горе-банкір постане перед кримінальним судом. При цьому слід розуміти, що рішення уряду про екстрадицію Аблязова його адвокати можуть оскаржити до Державної ради Франції, а потім і в ЄСПЛ.
«ДС» Яка доля Сирима Шалабаєва – поплічника Мухтара Аблязова?
Р.М. Сирим Шалабаєв – родич Мухтара Аблязова та активний член злочинного угруповання. Шалабаєв був засуджений лондонський судом до 18 місяців в’язниці за дачу неправдивих свідчень на користь пана Аблязова, але так само, як і його патрон, втік від покарання. Місяць тому він був заарештований правоохоронними органами Литви, його екстрадиції вимагають Казахстан і Україна.
«ДС» Коли він буде виданий Україні?
Р.М. Мухтар Аблязов у СІЗО у Франції очікує екстрадиції вже третій рік. У Литві процедура більш швидка, але знову-таки займе, на мою думку, не менше року. Багато чого буде залежати від бажання адвокатів пана Шалабаєва затягнути цей процес.
«ДС» Видача людей, які привласнили гроші БТА Банку, стане позитивним сигналом для банківського сектора України?
Р.М. Безумовно. Приклад ОЗУ Аблязова взагалі є вкрай показовим. З метою розкрадань з банку він створив транснаціональну мережу і більше десятка держав змушені тепер займатися вчиненими злочинами. Наведу лише одну цифру – англійський суд встановив, що розкрадання коштів банку відбувалися через спеціально створені понад 1300 (!) офшорних компаній. Для будь-якої країни важливо, щоб кожен шахрай відчував неминучість покарання за скоєні злочини. Таким чином, суд над Аблязовим в Україні був би важливим уроком і нашим банкірам, які іноді плутають свої гроші з грошима, які вкладники поклали в банк на збереження. Важливим є і те, що в разі винесення обвинувальних вироків в Україні Аблязову, Шалабаєву та іншим членам ОЗУ їхні кошти підлягають конфіскації на користь українського бюджету.
«ДС» За останні роки в Україні лопнули десятки банків. Яким чином можна захистити інтереси вкладників?
Р.М. Функція контролю банків покладена на НБУ. Причому здійснюється вказаний нагляд на щоденній основі. Якщо банк приймає депозити під шалені відсотки і роздає кредитні кошти афілійованим компаніям, створюючи банківську піраміду, це означає одне – така фінустанова скоро розвалиться. На жаль, раніше НБУ був не тільки мовчазним спостерігачем, але часом і співучасником створення подібних пірамід. Так, наприклад, «Ілляшев та Партнери» в інтересах клієнта вже отримали рішення суду (і воно вступило в законну силу), в якому встановлено, що на колишньому складі НБУ лежить пряма відповідальність за неналежний контроль за діяльністю Брокбізнесбанку. Добре, що сьогодні персональний склад регулятора став більш професійним і змінив свою політику в бік посилення контролю над банками, що позитивно позначається на роботі банківського сектора.
«ДС» Як ви оцінюєте прийнятий з подання НБУ закон про відповідальність засновників банків?
Р.М. Дуже позитивно. Ми ж всі розуміємо, що топ-менеджери банків порушують норми законів не без схвалення власників фінустанов. У результаті близькі до банку компанії виводять кошти за кордон, вкладники втрачають свої гроші, оскільки Фонд гарантування вкладів фізосіб компенсує тільки 200 тис. грн. При цьому люди, які створили проблемний банк і призначили горе-керівника, не несуть ніякої відповідальності, а навпаки, продовжують свою діяльність під новою вивіскою. Прийнятий закон посилює відповідальність власників банків, що, безсумнівно, разом з іншими активними діями регулятора вже знижує кількість зловживань з боку банкірів. З корисних ініціатив законодавців у цій сфері хочу відзначити пропозиції фракції «Самопоміч», зокрема, наприклад, щодо збільшення вдвічі відрахувань вкладникам проблемних банків.
«ДС» Ви підтримуєте ідею про необхідність збільшення виплат ФГВФО?
Р.М. Існуючий розмір виплати з урахуванням девальвації – менше $ 9 тис., не дозволяє багатьом вкладникам компенсувати розмір коштів, які застрягли в проблемних банках. Однак суму компенсації ФГВФО не можна збільшувати «раптом» в десятки разів. Система успішно працює, коли кількість проблемних банків невелика. Вже зараз, коли кількість банків-банкрутів обчислюється десятками, ніяких накопичених у ФГВФО коштів не вистачить. Саме тому в першу чергу НБУ повинен не допускати ситуацій виникнення банківських «кидків», коли фінустанова «пилососить» гроші на ринку і «лягає». Варто відзначити, що в даний момент регулятор намагається це робити. Повторюся, в цілому політика нового складу НБУ в цьому аспекті змінилася на краще. Історія ж казахського Остапа Бендера – Мухтара Аблязова – відмінний урок для всього банківського сектора СНД на майбутнє.