Підняття цін на пальне в Україні: що робитиме АМКУ?

Аліна Боровець, адвокат

Джерело: NV. Бізнес

Початок березня 2026 року український роздрібний паливний ринок зустрів нервово, адже на тлі ескалації на Близькому Сході світові котирування нафти різко підскочили.

У прогнозах провідних фінансових інституцій та аналітичних центрів враховується підвищена ймовірність подальшої волатильності цін на нафту. У центрі уваги перебуває безпека стратегічних маршрутів транспортування, зокрема в районі Ормузької протоки, оскільки будь-які ускладнення судноплавства підвищують логістичні й страхові витрати, які швидко транслюються у зростання кінцевої ціни ресурсу.

Динаміка цін на паливному ринку: березень 2026

Зовнішні цінові сигнали швидко відобразилися й на українському роздрібному паливному ринку. Упродовж декількох днів низка операторів АЗС переглянула роздрібні ціни, які в окремих сегментах фіксувалися на рівні близько 72 грн/л для бензину; діапазони цін по А-95 та дизелю на 4 березня коливалися (залежно від мережі) аж до 73,99 грн/л.

Міжнародні агенції відзначали, що Україна, як імпортозалежний ринок, відреагувала на новини про ризики постачання з Перської затоки зростанням роздрібних цін приблизно на 5%. Водночас частина аналітиків вказує, що подальший стрибок може бути обмеженим, якщо логістичні маршрути не зазнають тривалого блокування.

За таких обставин у центрі уваги опиняється не стільки сам факт підняття цін, скільки характер і синхронність ринкової поведінки ключових гравців та те, наскільки одномоментне та масове підвищення цін корелюється з наявністю запасів, сформованих за попередніми умовами закупівлі, та чи не вказує така динаміка на потенційне послаблення конкурентного тиску.

Саме в цій точці економічна ситуація набуває правового виміру і створює підстави для реагування Антимонопольного комітету України (АМКУ) в межах його повноважень щодо захисту економічної конкуренції.

Реакція АМКУ на підвищення цін на паливо

Ввечері 4 березня 2026 року АМКУ повідомив про заходи контролю на ринках світлих нафтопродуктів, спрямовані на з’ясування наявності/відсутності ознак порушення конкурентного законодавства в діях операторів АЗС під час підняття цін, а також про направлення учасникам ринку вимог щодо надання інформації, необхідної для встановлення причин зростання цін, у максимально стислі строки.

Комітет окремо наголосив, що ціни на нафтопродукти не підлягають державному регулюванню, оскільки ринок залежний від імпорту, а подорожчання має загальноєвропейський характер.

Алгоритм перевірки АМКУ: ключові ризики

Завдання АМКУ в цій ситуації – забезпечити, щоб ціна на пальне формувалася під тиском конкуренції, а не внаслідок змов, використання ринкової влади чи інших антиконкурентних практик. Відповідно, у фокусі АМКУ перебуває не висока ціна як така, а наявність або відсутність конкурентного, економічно обґрунтованого пояснення її динаміки, чи узгоджується вона з витратними чинниками та чи відображає незалежну поведінку учасників ринку.

Першим практичним кроком у таких кейсах є оперативне відновлення причинно-наслідкового зв’язку між зовнішніми факторами та внутрішньою ціновою динамікою через формування так званої вартісної матриці підвищення.

Вирішальне доказове питання полягає в тому, чи могло зростання роздрібних цін упродовж 24-48 годин бути економічно виправданим для більшості мереж одночасно з урахуванням запасів, закуплених за попередніми цінами. За відсутності такого підтвердження підвищується ризик завищення маржі або координованого вирівнювання цінових очікувань.

Наступним кроком АМКУ має перевірити, чи не перетворюється звична для ринку паралельна реакція гравців на зовнішні зміни на фактичну координацію. Важливо розмежувати ці явища, адже сама по собі синхронність дій не є доказом змови, оскільки на однакові витратні сигнали компанії можуть реагувати схожим чином незалежно одна від одної.

Маркери антиконкурентної узгодженості

У паливному ритейлі є сукупність маркерів, які підвищують ризик антиконкурентної узгодженості, а саме:

• синхронне та однакове за напрямом підвищення цін кількома найбільшими мережами;
• подальше тривале утримання майже ідентичних цін;
• ігнорування локальних конкурентних сигналів (акцій, знижок, промо);
• повторюваний збіг у часі та масштабі коригувань у різних регіонах країни.

Справедливе підвищення цін чи змова на паливному ринку?

З урахуванням цих індикаторів, АМКУ доцільно відпрацьовувати щонайменше дві паралельні версії.

1. Антиконкурентні узгоджені дії (заборонені статтею 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції»), де предметом аналізу мають бути не загальні пояснення учасників ринку, а потенційні механізми координації щодо обміну комерційно чутливою інформацією про майбутні ціни, обсяги, запаси чи графіки поставок тощо.
2. Зловживання монопольним (домінуючим) становищем (за ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Паливний ритейл може бути конкурентним у середньому по країні, але в окремих місцевостях (у малих містах, на віддалених ділянках трас або в районах з обмеженою кількістю АЗС) споживач фактично має 1–2 альтернативи або не має їх взагалі. У таких точках зовнішні чинники не повинні ставати універсальним поясненням для встановлення рівня цін чи умов реалізації, які були б неможливими за наявності ефективного конкурентного тиску.

Можливі наслідки для АЗС

У разі доведення Антимонопольним комітетом України антиконкурентних узгоджених дій наслідки для операторів ринку матимуть комплексний характер і не обмежуватимуться репутаційними втратами. Йдеться про ризик фінансових санкцій, можливих подальших судових спорів та підвищеної уваги до цінової політики компаній.

При цьому сам факт підвищення цін на тлі зміни світових котирувань та вартості імпортного ресурсу не є протиправним, якщо таке рішення ухвалюється кожним оператором самостійно та може бути підтверджене об’єктивною витратною логікою.

Практичний висновок для мереж АЗС полягає у необхідності забезпечити документальне обґрунтування кожного коригування цін, виключити будь-які контакти або обмін комерційно чутливою інформацією з конкурентами щодо майбутніх цін, обсягів чи запасів.