Публічні закупівлі в Україні: посібник для іноземних компаній

Олександр Фефелов, партнер, керівник практики антимонопольного та конкурентного права

Аліна Боровець, адвокат

Джерело: Chambers

Ринок публічних закупівель в Україні сьогодні є одним із найдинамічніших і найцікавіших інструментів комерційної взаємодії між державою та бізнесом. Закупівля товарів, робіт і послуг для організацій та підприємств, що фінансуються з бюджетів різних рівнів, активно здійснюється навіть в умовах повномасштабної агресії варварів зі сходу та триваючої вже понад 11 років війни проти них.

Теоретично цей ринок має викликати значний інтерес у іноземних суб’єктів господарювання, оскільки він насправді практично безмежний. Крім того, відповідно до законодавства та зобов’язань України як сторони Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, іноземний бізнес, за винятком компаній, пов’язаних із певними державами, має такі ж самі права та можливості для участі у процедурах закупівель як і національні постачальники. Цей ринок також є привабливим тим, що його механізми закупівель на ньому забезпечують максимальну прозорість щодо діяльності усіх учасників і значної мірою мінімізують корупційні ризики.

Функціонування на основі електронної платформи ProZorro забезпечує відкритий доступ до тендерів і створює рівні умови для учасників незалежно від країни їх походження. Для іноземних компаній це не лише шанс отримати великі державні контракти, а й можливість закріпитися на ринку України, що активно інтегрується в європейський правовий простір і поступово, але наполегливо адаптує міжнародні стандарти.

Водночас вихід на український ринок закупівель вимагає від іноземного бізнесу ретельної підготовки. Успіх участі визначається не лише конкурентною ціною чи якістю, а й здатністю підтвердити власну кваліфікацію, відповідністю нормативним вимогам і дотриманням місцевих процедур. Правильне розуміння особливостей українського законодавства, належна підготовка відповідної документації, а також співпраця з досвідченими місцевими радниками можуть перетворити виклики на переваги.

Важливість публічних закупівель в Україні для іноземних компаній

Публічні закупівлі наразі є єдиною системою, що забезпечує постачання товарів, виконання робіт і надання послуг організаціям та підприємствам, які фінансуються з державного або комунального бюджетів. Ми розуміємо, що для іноземних суб’єктів господарювання безпосередня участь у публічних закупівлях в Україні (без українських посередників) може становити значний інтерес, оскільки спектр запитуваних поставок є надзвичайно широким, а обсяги бюджетних витрат – величезні.

Україна, як одна з найбільших країн Європи, економіка якої значною мірою зосереджена на військовій сфері та відновленні цивільних і інфраструктурних об’єктів, зацікавлена у постачанні величезної номенклатури якісних товарів і послуг. Нам дуже потрібні якість, швидкість, досвід, високі технології – і все це у значних масштабах. Йдеться не лише про сучасне обладнання, а й також про звичайні речі, наприклад, ті, що необхідні для будівництва інфраструктурних об’єктів, доріг, створення та забезпечення роботи систем зв’язку, фармацевтичну продукцію та обладнання, тощо.

Ставлення до іноземних учасників практично таке ж саме, як і до місцевих. Як сказано вище, у країні створено спеціальну електронну систему публічних закупівель ProZorro (назва є грою слів – «прозорий» і імені відомого кіногероя Зорро, який в кіно бореться на стороні народу з несправедливістю), на платформі якої в обов’язковому порядку розміщується абсолютно вся і повна інформація про закупівлі. Це робить корупцію у цій сфері максимально обмеженою, адже доступ до інформації, розміщеної на ProZorro, є вільним і будь-хто може легко та безкоштовно ознайомитися з усіма матеріалами і документами конкретної закупівлі (тендеру) у будь-який момент. Таким чином, іноземним компаніям не потрібно хвилюватися через нерівність умов участі чи відсутність конкуренції.

Метою цієї статті є окреслити ключові аспекти участі іноземних компаній у публічних закупівлях в Україні: від кваліфікаційних вимог і правових обмежень до практичних порад щодо підготовки пропозицій і оскарження рішень замовників. Її завдання – надати іноземним учасникам всебічне розуміння «правил гри» на українському ринку та допомогти їм успішно конкурувати у сфері публічних закупівель.

Правова база та основні умови для іноземних постачальників у публічних закупівлях в Україні

Як зазначалося вище, механізм публічних закупівель в Україні функціонує через електронну платформу ProZorro, що забезпечує повну прозорість у цій сфері. Хоча ProZorro була впроваджена для гарантування відкритості для всіх учасників, іноземні постачальники повинні дотримуватися певного набору вимог для успішної участі. Нижче наведено рекомендації, як потенційним іноземним постачальникам ефективно брати участь і перемагати у тендерах.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює сферу публічних закупівель у країні, є Закон України «Про публічні закупівлі», який разом із підзаконними актами, зокрема постановами Кабінету Міністрів України, визначає основні принципи, процедури та умови здійснення всіх публічних закупівель.

У цьому контексті важливо навести положення статті 5 Закону, яка встановлює, згідно яких принципів здійснюються публічні закупівлі в Україні, серед яких:

• добросовісна конкуренція серед учасників;
• максимальна економія, ефективність і пропорційність;
• відкритість і прозорість на всіх стадіях закупівель;
• недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
• об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
• запобігання корупційним діям і зловживанням.

Оскільки учасники (резиденти та нерезиденти) усіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах, для іноземних учасників торгів забезпечується національний режим.

Хоча базові принципи однакові для всіх учасників, іноземні компанії повинні враховувати певні особливості, які часто відрізняються від вимог для місцевих постачальників. Такі відмінності насамперед стосуються документації та правового представництва.

• Документація та апостиль/легалізація/переклад: документи, подані  іноземними учасниками (установчі, фінансові документи, сертифікати тощо), мають бути за потреби апостильовані, перекладені українською мовою сертифікованим перекладачем і нотаріально засвідчені.
• Уповноважене представництво: іноземні учасники зазвичай уповноважують юридичного представника або агента для підготовки тендерної пропозиції та супровідної документації, а також для участі у тендерних процедурах. Місцеві представники також необхідні у випадках, коли іноземний учасник комунікує із замовником або оскаржує певні вимоги чи рішення. Важко уявити, щоб іноземний учасник міг ефективно врегулювати спір із українським замовником без правової підтримки місцевих експертів.
• Кваліфікаційні критерії: відповідно до статті 16 Закону, замовник зобов’язаний вимагати від учасників процедури закупівлі надання документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям, серед яких можуть бути наступні: (i) наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій у учасника процедури закупівлі; (ii) наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; (iii) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних договорів за предметом закупівлі; (iv) наявність фінансової спроможності, що підтверджується фінансовою звітністю.

Українські стандарти документації

Очевидно, що однією з поширених проблем, з якою стикаються іноземні учасники публічних закупівель, є відповідність українським стандартам документації. Наприклад, від них можуть вимагати подання гарантійних листів від банків, разом із річною фінансовою звітністю.

Ми ще раз наголошуємо, що ProZorro – це унікальна платформа для публічних закупівель в Україні. Водночас, учасники закупівель повинні зареєструватися та брати участь у тендерних процедурах через одну з низки авторизованих електронних платформ, підключених до ProZorro. Разом із ProZorro ці платформи утворюють єдину інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечена належним комплексним захистом інформації і є також онлайн-сервісом, що забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання та передавання інформації і документів під час підготовки та безпосередньо участі в закупівлях, а також використання сервісів з автоматичного обміну інформацією, доступ до яких надається через Інтернет.

Усі заявки та документи повинні бути зашифровані за допомогою електронного підпису. Іноземні компанії, як правило, зобов’язані отримати кваліфікований електронний підпис (КЕП) від акредитованого постачальника в Україні або скористатися еквівалентною процедурою, визнаною міжнародними угодами. У разі подання скарги вона також подається в електронній формі з використанням КЕП, шляхом заповнення електронних форм, у яких зазначається вся необхідна інформація.

Іноземним учасникам, як і місцевим, надається повна інформація, пов’язана з процесом закупівель, зокрема щодо тендерів, поданих заявок, звітів про оцінювання та укладених контрактів, які є публічно доступними через ProZorro. Це дозволяє контролювати процес, аналізувати заявки конкурентів тощо, тим самим усувається можливість маніпуляцій, надання переваги «вигідному» постачальнику чи будь-якого нерівного ставлення до учасників.

Однак, у будь-якому випадку новачкам на ринку публічних закупівель в Україні, які ще не знайомі з місцевими реаліями та практикою підготовки документації й участі у закупівлях, рекомендується залучати місцевих експертів із закупівель та юристів, щоб забезпечити ефективну й успішну діяльність на цьому ринку.

Кваліфікаційні вимоги до іноземних компаній у публічних закупівлях в Україні

Щоб іноземний бізнес успішно взяв участь у публічних закупівлях в Україні, необхідно дотримуватися кваліфікаційних вимог, встановлених законодавством, і уникати обставин, які можуть стати підставою для відмови в участі.

Закон України «Про публічні закупівлі» та Постанова Кабінету Міністрів України, якою встановлено особливості здійснення закупівель в умовах воєнного стану (згадана раніше), надають замовнику право визначати один або кілька критеріїв для перевірки здатності учасника виконати договірні зобов’язання. Разом вони формують комплексну оцінку надійності та професійної компетентності постачальника. Надалі більш деталізовано.

• Матеріально-технічна база. Замовники мають право вимагати підтвердження того, що учасник володіє необхідним обладнанням, технологіями та іншими ресурсами, достатніми для виконання майбутнього договору поставки. На практиці це може включати подання сертифікатів про наявність власних виробничих потужностей і обладнання, договорів оренди чи угод про співпрацю з субпідрядниками. Для іноземного постачальника важливо продемонструвати не лише сам факт наявності технічної бази, а й її відповідність українським стандартам.
• Кваліфікований персонал. Одним із ключових критеріїв, що зазвичай встановлюються замовниками, є наявність спеціалістів із підтвердженим рівнем компетентності. Як правило, учасники подають документальне підтвердження професійного досвіду ключових працівників, наприклад професійні сертифікати, документи про освіту або дипломи про спеціальне навчання.
• Досвід виконання аналогічних договорів. Докази успішного виконання попередніх аналогічних контрактів є вагомим аргументом для підтвердження надійності постачальника. Замовники можуть вимагати копії договорів, акти виконаних робіт або відгуки замовників. Для іноземних компаній особливого значення набуває переклад цих документів українською мовою та належне засвідчення їх автентичності. Практика показує, що саме документально підтверджений досвід часто є визначальним чинником під час оцінювання пропозицій.
• Фінансова спроможність. Фінансова стабільність учасника підтверджується фінансовою звітністю, зокрема балансом, звітом про прибутки та збитки та іншими документами, передбаченими законодавством. Вимога продемонструвати стабільне фінансове становище спрямована на захист замовників від ризику невиконання договору. Іноземні компанії, що працюють в Україні через дочірні підприємства або представництва, повинні також враховувати українські стандарти бухгалтерського обліку.

Окрім кваліфікаційних критеріїв, надзвичайно важливо дотримуватися технічних вимог до предмета закупівлі. Замовники детально зазначають характеристики товарів або послуг чи робіт, які мають бути надані: відповідність стандартам, строки постачання, гарантійні умови тощо. Практика показує, що навіть незначна формальна невідповідність специфікації може стати підставою для відхилення пропозиції, незалежно від її конкурентної ціни. Тому іноземним учасникам варто особливо ретельно проводити внутрішній аудит відповідності своєї пропозиції вимогам тендерної документації.

Відповідно до українського законодавства, учасник публічних закупівель не повинен мати податкової заборгованості. Єдиними винятками є випадки, коли борг реструктуризовано або затверджено графік його погашення. Переможець тендера зобов’язаний підтвердити, що не має податкового боргу.

Правові обмеження для іноземних компаній у публічних закупівлях в Україні

Водночас українське законодавство встановлює чіткі обмеження щодо участі у публічних закупівлях компаній, на які накладено санкції, або пов’язаних із державою-агресором та деякими іншими державами. Це стосується як юридичних осіб, так і їхніх кінцевих бенефіціарних власників. Замовник зобов’язаний відхилити пропозицію, якщо встановлено такі факти. Тому іноземним учасникам необхідно заздалегідь підготувати відповідні заяви та документи, що підтверджують відсутність санкцій і будь-яких зв’язків із суб’єктами з російської федерації або республіки білорусь. На практиці це означає проведення внутрішнього комплаєнс-аудиту до подання тендерної пропозиції.

Важливим принципом системи публічних закупівель є заборона вимагати від учасників документи, не передбачені законом. Відповідно до частини 11 статті 26 Закону, відсутність у тендерній пропозиції документів, які не передбачені законодавством, не може вважатися підставою для її відхилення. Таким чином, повноваження замовника є обмеженими і він зобов’язаний готувати тендерну документацію виключно в межах правових вимог.

Слід також зазначити, що іноземні компанії мають подавати документи, передбачені відповідно до законодавства своєї країни реєстрації. Відповідно, на замовника покладається обов’язок чітко визначати вимоги до нерезидентів і передбачати можливі варіанти дій у випадках, коли певний документ, який він вимагає, не існує у правовій системі іншої держави.

З цією метою замовник може прямо зазначити у тендерній документації, що якщо учасник-нерезидент не зобов’язаний, відповідно до національного законодавства, складати певний документ або використовувати електронний підпис, він повинен надати:

• лист-роз’яснення у довільній формііз зазначенням відповідних правових підстав;
• копію або витяг з офіційного роз’яснення компетентних органівкраїни реєстрації;
• інші документальні підтвердженнявідсутності вимоги або неможливості використання електронного підпису.

Такий підхід допомагає збалансувати інтереси замовника та учасників-нерезидентів, уникаючи ситуацій необґрунтованого відхилення тендерних пропозицій з формальних причин.

Отже, участь іноземних компаній у публічних закупівлях в Україні вимагає не лише формального дотримання законодавчих вимог, але й комплексного підходу до підтвердження своєї надійності та доброчесності. Добре підготовлена тендерна документація, адаптована до українських стандартів і норм законодавства, суттєво підвищує шанси іноземного бізнесу на успішне отримання великих державних контрактів.

Залучення субпідрядників у публічних закупівлях: правові вимоги та практичні аспекти

Українське законодавство у сфері публічних закупівель передбачає можливість для учасників залучати інших суб’єктів – субпідрядників або співвиконавців – для виконання договору. Такий механізм є особливо актуальним, коли предмет закупівлі є складним і потребує додаткових ресурсів, спеціалізованих знань або технічних можливостей. Водночас закон встановлює чіткі правила прозорості та відповідальності у такій співпраці.

Відповідно до Закону та Особливостей, учасник тендеру зобов’язаний вказати у своїй тендерній пропозиції всю інформацію про субпідрядників (або співвиконавців), якщо обсяг їхніх робіт чи послуг становить 20% або більше вартості договору. Ця імперативна вимога спрямована на те, щоб замовник мав повне уявлення про фактичних виконавців і міг перевірити їх на відповідність критеріям доброчесності.

Якщо обсяг залучення становить менше 20%, формально обов’язок декларування може не виникати. Однак на практиці учасникам доцільно повідомляти замовника про всіх субпідрядників ще на етапі подання пропозиції, щоб уникнути ризику непогодження їх участі на етапі виконання договору.

Важливо зазначити, що замовник застосовує однакові критерії відхилення як до субпідрядників, так і до основного учасника. Це стосується, зокрема, відсутності санкцій, корупційних правопорушень, податкової заборгованості, банкрутства чи інших підстав для відмови відповідно до Закону. Таким чином, субпідрядник не може залишатися «в тіні»: його правовий статус і репутація безпосередньо впливають на допуск основного учасника до участі у тендері.

Наприклад, якщо субпідрядник перебуває під санкціями або включений до переліку боржників, це може стати підставою для відхилення.

Щодо відповідальності, іноземним компаніям слід враховувати, що генпідрядник несе повну відповідальність перед замовником, навіть якщо значну частину робіт фактично виконують субпідрядники. Такий принцип закріплений як у Законі, так і у стандартній договірній практиці: підрядник має право залучати субпідрядників лише за згодою замовника, але залишається відповідальним за належне, своєчасне та якісне виконання зобов’язань.

Усі претензії, штрафи чи інші санкції за невиконання або неналежне виконання договору звертаються до основного підрядника. Водночас генпідрядник може передбачити у внутрішніх угодах із субпідрядниками положення про відшкодування збитків або страхування ризиків, проте це вже сфера приватних договірних відносин між сторонами.

Варто згадати положення статті 838 Цивільного кодексу України, відповідно до якої підрядник має право залучати інших осіб до виконання робіт, якщо інше не передбачено договором. Проте у сфері публічних закупівель замовники часто прямо зазначають у тендерній документації обмеження щодо заміни або залучення нових субпідрядників без попереднього погодження. Тому учаснику, особливо іноземному, рекомендується чітко визначити коло партнерів на етапі подання тендерної пропозиції та формалізувати їх участь документально.

Переваги українських субпідрядників для іноземних компаній

У контексті співпраці з українськими субпідрядниками слід зазначити, що залучення місцевих партнерів має низку суттєвих переваг:

• українські субпідрядники часто володіють необхідними ліцензіями та дозволами, без яких виконання договору було б неможливим;
• місцеві партнери краще обізнані з українськими нормативними та технічними вимогами;
• місцеві компанії мають налагоджену логістику та доступ до ресурсів, що дозволяє оптимізувати процес реалізації проєкту.

Крім того, досвід, репутація та матеріально-технічна база субпідрядника можуть бути враховані замовником під час оцінювання пропозиції. Це можливо, зокрема, через механізм підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям із використанням можливостей інших організацій. Таким чином, тісна співпраця між іноземною компанією та місцевими субпідрядниками може значно підвищити шанси на успіх у тендері.

Отже, залучення субпідрядників у публічних закупівлях в Україні є не лише законною можливістю, а й важливим стратегічним інструментом для іноземних учасників. Однак, успіх такої моделі залежить від прозорого декларування партнерів, належного розподілу відповідальності та урахування особливостей українського правового поля.

Гарантії у сфері публічних закупівель в Україні

Система публічних закупівель в Україні передбачає низку фінансових інструментів, спрямованих на захист інтересів замовників і забезпечення належного виконання зобов’язань учасниками. Іноземним компаніям, які планують брати участь у тендерах, слід заздалегідь враховувати вимоги щодо надання гарантій та забезпечувальних інструментів.

У більшості процедур відкритих торгів замовник вимагає від учасників надання забезпечення тендерної пропозиції. Найчастіше воно оформлюється у вигляді безумовної банківської гарантії (Bid Bond).

Таке забезпечення підтверджує серйозність намірів учасника торгів і може бути реалізоване у випадку, якщо переможець відмовиться підписати договір.

Згідно із законом, розмір тендерної гарантії не може перевищувати:

• 0,5% очікуваної вартості закупівлі для робіт;
• 3% очікуваної вартості закупівлі для товарів і послуг.

Водночас, гарантія не повинна містити умов, які ускладнюють або роблять неможливим її стягнення на користь замовника. Зокрема, неприпустимими є вимоги про підписання додаткових угод, подання листів чи інших документів від учасника або третіх осіб для підтвердження настання гарантійного випадку.

Компаніям-нерезидентам слід заздалегідь подбати про отримання банківської гарантії. Якщо іноземна компанія має рахунки в Україні, гарантію можна отримати в українському банку. Однак для нерезидентів, які не зареєстровані в Україні, цей процес часто є ускладненим.

У такому випадку можливе використання гарантії іноземного банку.

Міжнародна практика вимагає, щоб такі гарантії видавалися відповідно до Уніфікованих правил для гарантій на вимогу (ICC Uniform Rules for Demand Guarantees, Публікація №758, 2010). Гарантія іноземного банку має бути підтверджена українським банком-резидентом, а підтвердження подається у складі тендерної пропозиції в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Пропозиції залишаються чинними протягом строку, визначеного у тендерній документації. Замовник може звернутися з проханням про продовження цього строку, а учасник має право:

• відмовити у продовженні – без втрати наданого забезпечення;
• погодитися та продовжити строк дії як тендерної пропозиції, так і банківської гарантії.

Тендерна документація повинна містити положення, що банківська гарантія має бути чинною щонайменше 90 днів з дати остаточного подання пропозицій. Водночас, з огляду на можливість оскаржень до АМКУ та інші обставини, замовникам рекомендується встановлювати довший строк, наприклад 120 днів.

Крім гарантії на етапі подання пропозицій, замовник може вимагати від переможця надання забезпечення виконання договору. Це своєрідна фінансова страховка, яка дає змогу замовнику відшкодувати збитки у разі неналежного виконання постачальником своїх зобов’язань.

Розмір такого забезпечення не може перевищувати 5% вартості договору. Конкретний відсоток визначається замовником у тендерній документації. Гарантія має покривати весь період дії договору.

Під час виконання договорів про закупівлю іноземні постачальники беруть на себе ті самі гарантійні зобов’язання, що й місцеві компанії. Зокрема, договори поставки товарів передбачають гарантійні строки експлуатації або зберігання, протягом яких постачальник зобов’язаний усунути дефекти або замінити товар безкоштовно.

Іноземним компаніям слід уважно аналізувати умови гарантії якості, обсяг гарантійного обслуговування та можливі штрафи (наприклад, за простої обладнання). Раціональним рішенням є залучення місцевого представника або партнерського сервісного центру в Україні для оперативного виконання гарантійних зобов’язань. Це особливо актуально у випадку поставки обладнання, що потребує обслуговування на місці.

Підсумки для іноземних постачальників та практичні поради

Україна впевнено рухається шляхом інтеграції до європейського та глобального ринку публічних закупівель. Система Prozorro, заснована на принципах відкритості, прозорості та рівного доступу, вже стала не лише інструментом для державних замовників, а й платформою для міжнародної конкуренції. Для іноземних компаній участь у закупівлях через Prozorro може стати перспективним напрямом розвитку бізнесу, відкриваючи нові ринки та формуючи довгострокові партнерства.

Нижче наведено кілька ключових рекомендацій, які допоможуть підвищити шанси на успіх.

• Перш за все, уважно вивчіть тендерну документацію: кваліфікаційні критерії, технічні специфікації, форму пропозиції та проєкт договору. Важливо оцінити, чи здатна компанія виконати ці вимоги. Якщо певні положення здаються дискримінаційними (наприклад, обов’язкова наявність досвіду роботи в Україні, місцева реєстрація або склад), учасник має право їх оскаржити. Скористайтеся періодом для подання запитань і роз’яснень – ставте замовнику конкретні питання та вимагайте роз’яснення.
• Підготуйте документи, що підтверджують відповідність вимогам: установчі матеріали, фінансову звітність, витяги з реєстрів, довідки з податкових органів та довідки про несудимість керівників. Іноземні документи мають бути перекладені українською мовою з нотаріальним посвідченням або офіційною легалізацією. Закон дозволяє подавати еквівалентні документи, видані відповідно до законодавства країни реєстрації. Якщо вимагається документ, властивий лише резидентам, слід офіційно з’ясувати, який подібний іноземний документ приймається.
• Пропозиція подається виключно в електронній формі через авторизований майданчик. Завчасно зареєструйте обліковий запис і подбайте про застосування кваліфікованого електронного підпису. Для нерезидентів може використовуватися міжнародний електронний підпис або підпис уповноваженого представника. Заповніть усі поля, завантажте документи, зазначте інформацію про субпідрядників і сформуйте цінові пропозиції за кожним лотом. Подайте документи заздалегідь, щоб уникнути технічних збоїв.
• Перемога в тендері – лише початок. Не менш важливо належно виконати договір: організувати логістику, митне оформлення, дотримання технічних стандартів. Призначте представника, який координуватиме виконання зобов’язань і комунікацію із замовником. Документуйте всі етапи – підписуйте акти, надсилайте повідомлення про готовність. Це дозволить своєчасно отримати підтвердження виконаних робіт і оплату. У разі форс-мажору чи спорів дійте відповідно до договору: звертайтеся до Торгово-промислової палати для підтвердження обставин і ведіть офіційне листування із замовником.
• Законодавство України у сфері публічних закупівель має багато особливостей, тому роль професійних радників важко переоцінити. Досвідчений юрист допоможе підготувати пакет документів, перевірити відповідність банківської гарантії вимогам, а також проконсультує щодо нюансів електронного підпису або оформлення довідок. У разі спірних ситуацій – наприклад, відхилення вашої пропозиції або неправомірного визначення переможця – юрист підготує скаргу до Антимонопольного комітету України (АМКУ). Звернення до АМКУ – це ефективний механізм захисту, який може скасувати незаконне рішення замовника.

Комерційна практика вже показала реально позитивні приклади: десятки іноземних компаній успішно реалізували проєкти в Україні, постачаючи товари, високотехнологічне обладнання та унікальні послуги замовникам. Вони доводять, що за належної підготовки іноземні постачальники здатні конкурувати на рівних із місцевими компаніями.

Таким чином, для іноземних учасників головним викликом у цій сфері буде стратегічна адаптація до українських правил гри. Пройшовши необхідні підготовчі етапи – від перевірки відповідності кваліфікаційним вимогам до організації належного правового супроводу – нерезиденти отримають реальну можливість не лише виграти окремі тендери, а й закріпитися на динамічному українському ринку.