Дата публікації: 24 червня 2019
Вадим Кізленко, радник, адвокат, арбітражний керуючий
Джерело: «Юридична Газета»
На моє переконання, новий Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПК) на практиці вдосконалив господарський процес.
Перш за все, на мою думку, слід відзначити запровадження принципу недопустимості зловживання процесуальними правами та встановлення відповідальності за порушення цього принципу. Така новела дисциплінує учасників провадження та, перш за все, перешкоджає затягуванню судового розгляду справи та надає можливість оперативного захисту порушених прав.
Новим ГПК передбачена можливість залишення судом позовної заяви без руху та надання можливості позивачу усунути недоліки. На практиці це також надає право добросовісним позивачам оперативно усунути недоліки і розпочати судовий захист своїх порушених прав. В той самий час, ця ж норма ГПК надає право недобросовісним позивачам право вибору судді, який буде розглядати їх справу (в разі неусунення недоліків, у встановлені судом строки, позовна заява повертається позивачу і він має право повторно звернутися до суду з подальшим автоматичним розподілом цієї ж заяви на іншого суддю).
Світовою практикою є можливість участі в господарському процесі свідків. Новий ГПК ввів цю новелу і до українського господарського судочинства. Наразі, покази свідків є доказами в господарському процесі.
Однозначно покращила якість судового процесу так звана «адвокатська монополія» – представництво інтересів в суді виключно адвокатами (за винятком малозначних справ та самопредставництва).
У новій редакції ГПК визначено дві форми господарського судочинства: 1) наказне провадження; 2) позовне провадження, яке у свою чергу ділиться на загальне і спрощене.
Для спрощення та прискорення певних категорій справ була впроваджена можливість розгляду таких справ у формі наказного провадження у випадку наявності вимоги про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При цьому наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошової заборгованості за договором, сума вимоги за яким не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Новелою ГПК є спрощене позовне провадження, призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. При цьому малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Новий ГПК передбачає новий порядок розгляду заяв про відвід судді. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу.
Як правило, суддя, з метою усунення питань про його (не)упередженість, досить рідко самостійно задовольняє заяви про відвід. На виконання вимог ГПК, він зупиняє провадження у справі і передає заяву про відвід на розгляд колег, які так само досить рідко задовольняють відповідні заяви. Як наслідок, сторона, яка заявила відвід, не отримує бажаного результату, однак процес розгляду справи затягується. При цьому зацікавлена сторона не позбавлена права заявити новий відвід тому ж самому судді з інших підстав.
Також, новим ГПК встановлено новий порядок розгляду справ за нововиявленими обставинами, а саме – відповідні заяви розглядає суддя, який вже прийняв рішення по суті у цій справ. З одного боку, це дає можливість скоротити час розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, оскільки суддя вже обізнаний з усіма матеріалами та фактичними обставинами справа. З іншого боку, такий порядок розгляду дає підстави для сумніву в (не)упередженості судді.
Новим ГПК запроваджена Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. На жаль, наразі вона ще не працює. З огляду на це неможливо надати оцінку її практичному застосуванню, однак, на моє переконання, така система буде однозначно позитивною, оскільки переводить судочинство в цифрову форму та надасть можливість вчинення всіх процесуальних дій через засоби електронного зв’язку з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки, що є дуже прогресивним кроком і надасть можливість економії часу як адвокатам (представникам) так і суддям.
