Вигідні дані

Бец Ніна, юрист

Джерело: «Юридична практика»

Концепція бенефіціарного власника відображена в Модельній конвенції ОЕСР про доходи і капітал 2014 року, а також у Податковому кодексі України. Перелік доходів, щодо яких застосовується концепція бенефіціарного власника, закріплений у міжнародних договорах про уникнення подвійного оподаткування, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

У статті 103 Податкового кодексу України щодо порядку застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів походженням з України закріплено таке: «Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу».

У свою чергу, в Модельній конвенції ОЕСР про доходи і капітал 2014 року зазначено, що дохід може оподатковуватись в іншій державі, якщо резидент має фактичне право на такий вид доходу і такий вид доходу підлягає оподаткуванню у такій іншій державі.

Суть концепції бенефіціарного власника зводиться до того, що для визнання особи бенефіціарним власником доходу і можливості в подальшому застосовувати угоду про уникнення подвійного оподаткування важлива не лише наявність правових підстав для безпосереднього отримання доходу, але і те, що бенефіціар повинен бути особою, яка отримує вигоду від доходу і визначає його подальшу економічну долю.

Бенефіціар у судовій практиці

Аналіз судової практики свідчить, що українські суди все більше відходять від формального підходу. Якщо раніше для підтвердження бенефіціарного статусу було достатньо наявності сертифіката резидента іноземної держави, то зараз все більше аналізують, чи була особа фактичним одержувачем такого доходу.
Найбільш показовою залишається справа ПАТ КБ «ПриватБанк».

Суд прийняв аргументи податкового органу про те, що UK SPV Credit Finance PLC не є бенефіціарним одержувачем доходу, а лише виконує функцію номінального утримувача, посередника такого доходу, оскільки компанія здійснювала транзит процентних доходів, отриманих за кредитами ПАТ КБ «ПриватБанк», на користь бенефіціарних власників облігацій, випущених цією компанією. Суд не прийняв сертифікат податкового резидентства як доказ про підтвердження статусу бенефіціарного власника, оскільки цей документ не підтверджує і не спростовує інформацію про власника або посередника доходів.

На відміну від справи ПАТ КБ «ПриватБанк», в якій суд прийняв сторону податкових органів, у справі ПАТ «Філіп Морріс Україна» було ухвалене рішення на користь платника податків.

Обставини справи: між компанією «Philip Morris Global Brands Sarl» («ФМ Брендз») (Швейцарія) і «Philip Morris Global Brands Inc» («ФМГБ») (США) укладено угоду про інтелектуальну власність. Відповідно до угоди «ФМГБ» має виняткове право на будь-які роялті, що можуть бути виплачені будь-яким одержувачем права згідно з будь-яким договором про передачу прав.

Між українським ПАТ і американською компанією «ФМГБ» укладено договір про використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме, низки торгових марок. Умови договору прописані таким чином, що не містять положень про агентські, посередницькі функції компанії «ФМГБ» (США), що свідчить про виникнення у цієї компанії фактичних майнових прав власника на такі торгові знаки.

Суд прийшов до висновку, що ліцензіар є бенефіціаром, оскільки згідно з ліцензійною угодою, він гарантує, що є законним власником усіх прав, наданих ліцензіату за договором, і такі права вільні від зобов’язань перед третіми особами. Тому ПАТ правомірно застосувало ставку в 10% під час оподаткування сплачуваного роялті.

Основними аргументами, якими оперують податкові органи під час обґрунтування своїх позовних вимог є: аналіз договорів укладених з нерезидентом, інформація про компанію-нерезидента, отримана з публічних джерел, а також надсилання запитів до компетентних органів юрисдикції компанії бенефіціарного власника доходів.

Очікувані зміни

23 липня 2018 року Україна, нарешті, підписала Багатосторонню конвенцію щодо виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Multilateral Convention to Implement Tax Treaty Related Measures to Prevent BEPS (Конвенція MLI)). Основною метою цієї конвенції є протидія розмиванню бази і виведенню прибутку з-під оподаткування.

Конвенція MLI передбачає не тільки використання концепції бенефіціарного власника, а й введення тесту основної мети (Principal Purpose Test) для запобігання зловживанням податковими угодами.
Тест основної мети означає, що пільги за податковими угодами не надаватимуться для прибутку або капіталу, якщо є підстави вважати, що отримання такої пільги було однією з основних цілей транзакції.

На практиці увага звертатиметься на цілі здійснення виплат за кордон (наприклад, чи була комерційна мета і суть у призначенні здійснення транзакції, або відповідна операція, головним чином, мала на меті отримання податкових пільг).

Локальне законодавство деяких країн уже містить подібні правила боротьби з ухиленням від сплати податків (General Anti-Abuse Rules). Згідно з цими правилами, податкові органи мають право відмовляти в застосуванні податкових пільг за будь-якими договорами, якщо ті не мають комерційної мети і спрямовані виключно на отримання податкових пільг.

Після підписання Багатосторонньої конвенції, тест основної мети застосовуватиметься до всіх угод про уникнення подвійного оподаткування, які підписала Україна. Очікується, що для України Конвенція MLI почне діяти не раніше 2019 року – цей час необхідний для ратифікації угоди.