Випробувальний термін під час воєнного стану: що змінилося?

Валерія Гудій, партнер, адвокат

Джерело: Robota.ua

Трудове законодавство за час війни розділилося на «до» та «після», певних тимчасових змін зазнав і механізм випробування при прийнятті на роботу. Сьогодні важливо не лише знати закон, а й вміти його застосовувати – особливо тим, хто вступає в трудові відносини в умовах воєнного часу.

Зовнішня політика України в напрямку ЄС вимагає від нас особливої уважності до деталей. Випробувальний термін – це не тільки спосіб перевірки працівника, але й випробування самого роботодавця на дотримання норм. Правова грамотність у кадрових питаннях – це не перевага, а необхідність задля продовження підтвердження гідного статусу правової держави, репутації компанії на ринку праці, а юридична фірма «Ілляшев та Партнери» завжди готова підтримати у складних питаннях трудового законодавства.

Випробувальний термін при прийнятті на роботу: тривалість та особливості застосування під час воєнного стану

До повномасштабної військової агресії рф роботодавці звикли, що випробування може бути обумовлено угодою сторін з метою перевірки відповідності працівника роботі, проте випробувальний термін не міг бути встановлений для певних категорій осіб, зокрема:

• особам, які не досягли 18 років;
• молодим робітникам після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
• молодим спеціалістам після закінчення вищих закладів освіти;
• особам, звільненим у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
• особам з інвалідністю, направленим на роботу відповідно до законодавства;
• особам, обраним на посаду;
• переможцям конкурсного відбору на заміщення вакантної посади;
• особам, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи;
• вагітним жінкам;
• одиноким матерям, які мають дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю;
• особам, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
• особам на тимчасові та сезонні роботи;
• внутрішньо переміщеним особам;
• особам, прийнятим на роботу в іншу місцевість і при переведенні на інше підприємство, в установу чи організацію, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Проте життя диктує нові умови. І в умовах воєнного стану Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» скасував ці винятки. Випробування може бути встановлено для будь-кого. Це сувора, але гнучка адаптація до часу.

Стаття 2 названого Закону дозволяє визначити випробувальний термін без обмежень щодо категорії працівників. Відтепер випробування можуть проходити навіть ті, хто раніше був повністю захищений від цього.

Строк випробування залишився традиційним – до 3 місяців, а в окремих випадках, за погодженням із профспілкою – до 6 місяців. Для робітників – не більше одного місяця.

Незважаючи на відсутність визначення терміну «робітник» в законодавчих актах, пропонується користуватись Національним класифікатором України, прийнятому на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.93 року №326 «Про Концепцію побудови національної статистики України та Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» – «Класифікатор професій», який діє і по сьогоднішній день (зі змінами) та містить розділи з переліком посад та робітників:

• кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства;
• кваліфіковані робітники з інструментом;
• робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин;
• найпростіші професії.

За такими посадами встановлення випробувального терміну строком більше 1 місяця – це не просто помилка, це буде свідчити про порушення вимог статті 27 Кодексу законів про працю України щодо строку випробування.

У період дії воєнного стану сторонам дозволено за згодою визначати форму трудового договору – чи то письмову, чи усну. Але досі залишається дискусійним в юридичній спільноті питання щодо «усної форми» трудового договору. Для того, щоб не потрапити на певні конфліктні ситуації, неузгодженості в межах трудових відносин (правова невизначеність ніколи не була добрим радником), якщо трудовий договір не укладається як письмовий правочин з визначенням узгодженого випробувального терміну, вкрай рекомендовано зазначати про випробувальний термін в наказі про прийняття на роботу – за умови, що працівник зазначив про прийняття на роботу з випробуванням у своїй заяві.

Права працівника під час випробувального терміну

Наявність випробувального терміну не позбавляє працівника жодного з його базових прав, адже трудові відносини фактично настали. Людина має право на відпустку, на лікарняний, на гідне ставлення, на захист від мобінгу та дискримінації. Закон чітко підкреслює: випробування – це не позбавлення, а перевірка.

До випробувального терміну не зараховуються дні фактичної відсутності працівника, тому дні хвороби чи відпустки подовжують фактичні трудові відносини між сторонами, але не продовжують випробувальний термін, адже термін залишається на рівні узгодженого сторонами під час укладення трудового договору.

Якщо протягом випробувального терміну роботодавець встановить невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі – працівник повідомляється про це письмово за три дні і роботодавець має право розірвати трудовий договір з цих підстав  з посиланням на пп.11 частини 1 статті 40 КЗпП України. Не обов’язково пояснювати детально причини висновку, адже закон цього не вимагає, хоча наявність якісних та обґрунтованих кадрових документів може додатково підсилювати правомірність звільнення працівника як такого, що не пройшов випробувальний термін.

Якщо ж випробувальний строк минув, а працівник продовжує працювати – це «зелений» знак: особа автоматично вважається такою, що пройшла випробування, адже законодавство не встановлює окремого обов’язку для роботодавця повідомляти працівника про успішне випробування.