Правила життя Романа Марченка

Джерело: журнал «Український юрист»

Професійний шлях Романа Марченка розпочався в далекому 1994 році — ще будучи студентом-міжнародником він зробив перші кроки на посаді молодшого юрисконсульта та швидко піднявся до рівня юрисконсульта. Але вже за кілька років амбітний 22-річний юнак став одним із співзасновників власної юридичної компанії, яка у майбутньому займатиме лідируючі позиції на ринку. Сьогодні адвокат, старший партнер ЮФ «Ілляшев та Партнери» та заслужений юрист України Роман Марченко — визнаний експерт у вирішенні спорів та міжнародному арбітражі. За його плечима досвід роботи депутатом Київради, віцепрезидентом Асоціації юридичних фірм, головування у Третейському суді, складні та успішно реалізовані проєкти. Нам завжди цікаво, як мислять успішні юристи. Тож ми попросили його пролити світло на секрети успіху та поділитись власними поглядами на професію та життя в цілому.

Визначальною подією у моєму житті був, безумовно, вибір професії. Вже на другому курсі Інституту міжнародних відносин я почав працювати: часи на початку 90-х були непрості, стипендії не вистачало навіть на студентський проїзний квиток. Тож коли я отримав свою першу заробітну плату як юрист, яка відразу ж в десятки разів перевищувала стипендію, — усвідомив, що професія, на щастя, дасть не лише цікаву роботу.

Уперше зрозумів, що таке бути юристом, мабуть, у 1994 році, коли прийшов до тоді ще арбітражного суду представляти інтереси клієнта і відчув реальний тиск через відповідальність за долю довірителя, за його справу, за фінальний результат.

Знаю, наскільки непросто юристу, тим більше молодому, прий­няти рішення створити власну юридичну фірму. Ми з Михайлом Ілляшевим прийняли це рішення у 1997 році. Наважитись на цей крок було складно: одна справа — бути найманим працівником і регулярно отримувати заробітну плату, інша справа — самим відповідати за все. Причому не тільки за самих себе, але й за співробітників, яких ми взяли на роботу. Перші півроку «роботи на себе» ми не заробляли, а в буквальному сенсі носили гроші з дому на утримання фірми. І, скажу вам, моя дружина не була цьому рада, м’яко кажучи. Сьогодні, 24 роки по заснуванні юридичної фірми «Ілляшев та Партнери», можу сказати: тоді, у 97-му, ми були відчайдушні сміливці. Але в нашому випадку ризик спрацював, адже «Ілляшев та Партнери» наразі — успішна команда, за рейтингами входить до ТОП-3 найкращих юрфірм України.

Завжди вважав, що керівник юридичної фірми не може керувати юристами, якщо сам не практикує. Незважаючи на величезні «адміністративні» навантаження старших партнерів, потрібно продовжувати займатися власне юриспруденцією, ходити в суди, професійно розвиватись.

Успіх для мене — результат стабільної багаторічної праці великого дружного колективу «Ілляшев та Партнери». Більшість наших юристів і адвокатів працюють у фірмі від 5 до 20 років. Секрет довголіття «Ілляшев та Партнери» — це в першу чергу наш персонал: наразі 150 співробітників у семи офісах у трьох країнах щодня працюють на загальний успіх фірми.

У житті найголовніше — родина. За 27 років роботи юристом були різні періоди: раніше дуже часто доводилося приносити свій особистий час у жертву роботі, в тому числі й ночувати в офісі. Сьогодні, звісно, легше: у нас великий професійний колектив, який завжди підставить плече. Взагалі тяжко, але дуже важливо знайти баланс між роботою та особистим життям.

Тим, хто прагне зробити хорошу кар’єру, треба спочатку знай­ти себе. Часи «багатостаночників» уже в далекому минулому. ­Сьогодні юристу важливо мати чітку спеціалізацію. А яку саме — залежить від того, чим юристу цікаво займатись. Нині хорошу кар’єру за улюбленою спеціалізацією юрист може зробити як у приватному, так і в державному секторі. Чудовий прик­лад — віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина, яка є унікальним фахівцем з права ЄС. Пані Ольга працювала за цим напрямом як у державному секторі, так і в приватному юридичному бізнесі — була нашою колегою в «Ілляшев та Партнери», і саме з нашої фірми пішла «у творчу відпуску» в уряд.

У своїй команді прагну бачити, насамперед, розумних та професійних людей. Можна і треба говорити про різні людські якості, але в кінцевому рахунку адвокат вирішує проблему клієнта самостійною інтелектуальною працею. І професійність — понад усе.

Секрет успішного партнерства — мислити категоріями не власного інтересу, а категоріями інтересу спільної справи. У будь-якій спірній ситуації слід запитувати себе: «А як буде краще для справи?». Якщо ви готові ставити фірму на перше місце і поступатися особистими інтересами — з вашим партнерством все буде гаразд.

Найсолодша перемога — це та, до якої довго й тяжко йшов. На щастя, в моєму професійному житті їх було багато. Наприклад, зусиллями нашої команди повернуто 1,5 млрд євро, вкрадених з БТА Банку (Казахстан). Цією справою ми займалися 12(!) років по всій Європі та світові.

Проблеми, які цікаво вирішувати, — це найскладніші завдання, які до нас ще ніхто не вирішував. Наприклад, минулого року «Ілляшев та Партнери» успішно представляли Україну в першому міждержавному спорі в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Також уже в цьому році ми супроводжували переделегування доменного імені Ukraine.ua на користь уряду України для розміщення сучасного цифрового порталу про Україну для закордонних аудиторій. Чим завдання довірителів складніші, тим цікавіше ними займатись.

Мене найбільше мотивує успіх клієнта, якому ми допомогли.

А тримати тонус допомагають наші друзі-конкуренти, які «дихають у спину» та не дають розслаблятися. «Ілляшев та Партнери» — визнаний лідер, наприклад, у судовій практиці, арбітражі, міжнародній торгівлі тощо, але й інші юркомпанії «не пасуть ­задніх» і складають нам гідну конкуренцію.

Усе буде добре: за 30 років незалежності в Україні зросло нове креативне та «вогнетривке» покоління, яке не боїться жодних катаклізмів. Упевнений, ми будемо сильні і заможні. Слава Україні!