Дата публікації: 29 грудня 2022
Вадим Кізленко, адвокат, радник, арбітражний керуючий
Джерело: «Юридична Газета»
Після початку повномасштабної військової агресії рф проти України та введення воєнного стану на всій території нашої держави, юридичний бізнес, як і переважна більшість бізнесів, зупинив свою роботу. Процедура банкрутства, як і будь-яка судова процедура, безпосередньо залежить від функціонування судів. Орієнтовно в червні місяці суди почали повноцінно функціонувати і, відповідно, «ожили» банкрутства. Незважаючи на всі труднощі, практика банкрутства продовжує існувати, з’являються нові запити на ініціювання процедур банкрутства як від кредиторів, так і від боржників.
Міністерство юстиції України досить оперативно відреагувало на воєнні реалії та скасувало планові перевірки арбітражних керуючих. Також було відтерміновано подачу обов’язкової звітності, чим регулятор послабив контроль за діяльністю арбітражних керуючих з боку Мін’юсту. На моє переконання, це не вплинуло негативно на процедури банкрутства: судового контролю за діяльністю арбітражних керуючих достатньо.
За період повномасштабної війни Кодекс з процедур банкрутства України не зазнав змін. Найбільш дискусійним в професійному середовищі наразі є проєкт Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період воєнного стану» № 8231.
Основними новелами вказаного законопроекту є запровадження так званого «воєнного мораторію» на банкрутства: пропонується заборона на відкриття проваджень у справах про банкрутство за ініціативою кредитора на підставі грошових вимог, які виникли до 24.02.2022 та зупинення провадження у справах, порушених після 24.02.2022. Така ініціатива не матиме позитивного впливу на економіку: в нас вже був «ковідний мораторій», нічого доброго для спільноти він не приніс і, як наслідок, був скасований.
Існує правило, що борги потрібно віддавати. Лобіюючи «воєнний мораторій» на банкрутства, держава стає на захист виключно боржників. На мою думку, сучасна ринкова економіка має більше регулюватись ринковими механізмами, а не державним втручанням. Усі наразі перебувають в однакових умовах, ми всі живемо в реаліях війни. Стаючи на захист боржників, держава може спровокувати ситуацію, коли захищаючи від банкрутства неплатоспроможних боржників, це матиме наслідком подальшу неплатоспроможність і кредиторів, яких позбавили можливості захистити свої права шляхом задоволення своїх вимог через процедуру банкрутства.
Перевагами ініціювання справи про банкрутство для боржника є те, що після порушення справи про банкрутство, суд вводить мораторій на задоволення грошових вимог, що виникли до відкриття справи. За загальним правилом, протягом дії мораторію кредитори на мають права здійснювати стягнення заборгованості (в т.ч. в примусовому порядку). Отже, після порушення справи про банкрутство боржник отримує тайм-аут у відносинах з кредиторами. Має можливість оцінити свої активи та пасиви, проаналізувати можливі варіанти виходу з кризової ситуації, домовитись з кредиторами.
Для кредиторів, беззаперечною перевагою процедури банкрутства є те, що відповідно до ч. 1 ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам на спеціальних підставах. Такі ексклюзивні умови є тільки в процедурі банкрутства, і вони дають реальну можливість повернути у власність боржника незаконно виведені активи та в подальшому за рахунок їх продажу задовольнити грошові вимоги.
