Дата публікації: 29 липня 2025
Сергій Неділько, адвокат, радник, керівник Одеського офісу
Джерело: Ukrainian Law Firms 2025
У 2025 році портова інфраструктура України залишається ключовим елементом економічного відновлення та міжнародної торгівлі. Попри воєнні виклики та регулярні атаки з боку ворога, вітчизняні та іноземні інвестори зберігають значний інтерес до українських портів, високо оцінюючи їхній потенціал для модернізації та інтеграції в європейські логістичні ланцюги. У цій статті ми зосередимося на ключових очікуваннях інвесторів, викликах воєнного часу, поточних тенденціях і перспективних проєктах, які формують нову реальність портового сектору.
Стабільна робота українського морського коридору та відновлення вільного торговельного судноплавства
Український морський коридор продовжує демонструвати надзвичайну ефективність, забезпечуючи надійне транспортування аграрної продукції та промислових товарів без будь-яких обмежень щодо їхнього асортименту, за винятком військових вантажів. Ведеться інтенсивна робота з розширення контейнерних перевезень, що сприятиме диверсифікації експорту. За даними Адміністрації морських портів України (АМПУ) у 2024 році українські порти досягли рекордного вантажообігу – 97,2 млн тонн, що на 57% перевищує показник попереднього року. Зокрема, 76,4 млн тонн продукції було експортовано до 52 країн через Український морський коридор, а загальний вантажообіг досяг 79,9 млн тонн. Маршрутом скористалися 3 138 суден.
Коридор відкритий і для цивільних торговельних суден, що заходять до портів Одеси (Чорноморськ, Одеса, Південний), які не пов’язані з російським прапором та не внесені до переліку порушників. Усі судна підлягають обов’язковому огляду, рухаються караванами за планом, погодженим із військово-морськими силами, та повинні суворо дотримуватися встановленого маршруту й обмежень швидкості, розроблених з урахуванням поточної воєнної обстановки.
Сьогодні Український морський коридор є не лише відповіддю на блокаду з боку росії, а й стратегічним напрямом розвитку морської галузі в умовах воєнного стану, що сприяє інтеграції України у світові торговельні потоки. Водночас основні виклики та очікування галузі у 2025 році залишаються незмінними: загроза ракетних ударів, необхідність оперативного відновлення та модернізації портової інфраструктури, а також забезпечення безпеки торговельного судноплавства. Тому бізнес цілком обґрунтовано очікує від Уряду України активних дій та комплексних рішень.
Інвестори портової галузі – як чинні, так і потенційні – сподіваються на подальше зростання вантажообігу через Український морський коридор у 2025 році, а також на його розширення до портів Миколаївської та Херсонської областей, якщо мирної угоди не буде досягнуто.
Захист портової інфраструктури та компенсація збитків терміналам
У 2024 році морські порти та портова інфраструктура України зазнали майже 100 атак ракет та дронів, ще 19 відбулись в січні-лютому 2025 року. Під час повномасштабного вторгнення було пошкоджено або знищено 382 об’єкти, зокрема причали, склади та термінали. Руйнування портової інфраструктури та блокада портів були й залишаються однією з головних цілей агресора, тому бізнес очікує від Уряду комплексного підходу до посилення безпеки портів, що мають стратегічне значення. Ці заходи повинні включати, зокрема зміцнення протиповітряної оборони портів, модернізацію та облаштування укриттів для докерів і екіпажів іноземних суден, удосконалення та спрощення процедур оформлення суден, а також цифровізацію.
Варто приділити увагу запровадженню окремого механізму, який гарантуватиме компенсацію збитків, завданих агресором портовим терміналам. Позитивним прикладом є спеціальна процедура, запроваджена у 2023 році для компенсації судновласникам збитків, завданих суднам під час входу до територіальних вод України. У 2023 році Державний бюджет України передбачив 20 млрд грн для гарантування компенсацій судновласникам, а у 2024 та 2025 роках – по 2 млрд грн. Процедура компенсації щороку затверджується Урядом і наразі судноплавний бізнес очікує на ухвалення процедури на 2025 рік.
Поширення механізмів компенсації на об’єкти портової інфраструктури сприятиме їх швидкому відновленню та зміцненню морської логістики. Іншим ефективним способом залучення коштів для компенсації збитків терміналів є страхування у співпраці з міжнародними партнерами за прикладом Unity Facility – механізму страхування суден від воєнних ризиків, запровадженого у листопаді 2023 року.
Розвиток державно-приватного партнерства
Попри повномасштабну війну та виклики воєнного часу, інвестори налаштовані вкладати кошти у розвиток портової інфраструктури в рамках державно-приватного партнерства. Чорноморський морський порт залишається одним із ключових об’єктів для інфраструктурних концесій в Україні. Уряд та Міністерство розвитку у співпраці з міжнародними партнерами, зокрема Міжнародна фінансова корпорація (IFC) та Європейський банк реконструкції та розвитку (EBRD), активно просувають цю ідею та працюють над передачею контейнерного та поромного терміналів порту в концесію.
Всесвітньо відомі оператори портової інфраструктури з Туреччини, а також Європи та Азії вже висловили зацікавленість у участі в тендері. Сторони завершили підготовку техніко-економічного обґрунтування, залучили міжнародних радників і наразі розробляють умови та документацію тендеру відповідно до міжнародних стандартів. Очікується, що у 2025 році всі підготовчі заходи буде завершено та оголошено концесійні тендери, що стане потужним сигналом для інвесторів з усього світу про можливості вкладення коштів в Україну, незважаючи на повномасштабну війну.
Компенсація інвестицій у стратегічні об’єкти портової інфраструктури: відновлення та модернізація
Закон України «Про морські порти України» (стаття 27) надає право приватному інвестору на відшкодування його інвестицій у стратегічні об’єкти портової інфраструктури, зокрема гідротехнічні споруди, включно з причалами, пірсами, хвилеломами, дамбами, каналами, операційними акваторіями причалів та іншими об’єктами, призначеними для забезпечення безпеки судноплавства, маневрування та швартування суден. Відшкодування має здійснюватися на підставі відповідного договору з інвесторами, укладеного згідно з процедурою, визначеною Кабінетом Міністрів України. Однак така процедура досі не була затверджена попри те, що Закон набрав чинності ще у 2013 році.
Наразі Уряд та Адміністрація морських портів України (АМПУ) стикаються з гострою нестачею коштів для реалізації проєктів з реконструкції, ремонту та утримання портової інфраструктури, особливо причальних споруд, які безпосередньо задіяні в обробці вантажів та забезпечують надходження портових зборів.
Більшість причалів у морських портах потребують негайного ремонту, модернізації або реконструкції. З огляду на постійні обстріли портової інфраструктури з боку агресора та тимчасову окупацію портів у Донецькій і Запорізькій областях, ця ситуація з часом може стати критичною, що неминуче призведе до суттєвого скорочення обсягів вантажопереробки. Водночас багато інвесторів готові вкладати кошти у ремонт, модернізацію та будівництво нових об’єктів навіть під час повномасштабної війни, проте для цього потрібне чітке й прозоре законодавче врегулювання механізму компенсації.
Це питання є більш актуальним та необхідним, ніж будь-коли для підтримання та відновлення повноцінного функціонування морської галузі, яке є одним із стратегічних пріоритетів держави. Під час повоєнного відновлення портової інфраструктури, що зазнала руйнувань з боку агресора, ця проблема стане більш критичною. Наразі Уряд розглядає новий проєкт порядку укладення договорів щодо компенсації інвестицій у стратегічну портову інфраструктуру. Бізнес уже висловив свої принципові зауваження до проєкту, сподіваючись, що Уряд їх врахує та затвердить оновлений порядок у 2025 році, що, без сумніву, є життєво важливим для відродження та розвитку портової галузі.
Удосконалення тарифної політики державних монополій
Відомо, що портові збори в українських морських портах є найвищими в Чорноморському регіоні та одними з найвищих у світі, що негативно впливає на конкурентоспроможність портів та позиції української продукції на міжнародних ринках. Ці проблеми стають особливо гострими під час повномасштабної війни, коли логістичні витрати додатково зростають через низку інших факторів.
Закон України «Про морські порти» (ст. 22) передбачає, що ставки портових зборів для кожного порту встановлюються Національною комісією з регулювання державного транспорту відповідно до методології, яку вона затверджує. Проте Комісія досі не створена, а її функції тимчасово виконує Міністерство розвитку громад та територій.
Незважаючи на численні спроби та ініціативи портового бізнесу, методологія так і не була затверджена. 6 лютого 2024 року Міністерство розвитку громад та територій опублікувало проєкт наказу «Про деякі питання портових зборів та скасування наказу Міністерства інфраструктури України № 316 від 27 травня 2013 року». Проте запропонований проєкт не відповідає базовим вимогам економічної обґрунтованості та прозорості. Під час його розробки не було здійснено модельних розрахунків вартості для різних типів суден, про що неодноразово наголошував бізнес, а в результаті визначити економічно обґрунтований рівень ставок портових зборів неможливо. Тому бізнес сподівається, що у 2025 році Уряд зможе вирішити це питання, яке має велике значення для розвитку портової галузі.
Основну частку вантажів з/до морських портів доставляють залізницею, яка відіграє стратегічну роль у портовій галузі. У грудні 2024 року публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» ініціювало значне підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення, пояснивши це зростанням витрат на постачання матеріалів, виконання робіт та надання послуг суміжним галузям, передусім енергетичному та паливно-мастильному секторам. Бізнес уже висловив свої занепокоєння щодо можливого підвищення тарифів, що призведе до зростання логістичних витрат і може негативно вплинути на обсяги вантажів, що проходять через українські морські порти. Тому портова галузь очікує на виважену позицію «Української залізниці» та підтримку Уряду у цьому питанні.
