Дата публікації: 7 липня 2025
Костянтин Кривенко, радник, керівник практики кримінального права
Джерело: «Вибір клієнта 2025: ТОП-100 юристів України»
– Чи можна говорити про нову хвилю конфліктів бізнесу з державою? У яких сферах найчастіше виникають спори? Чи є механізми ефективного захисту прав компаній у суді або поза ним?
– У 2025 році конфліктність у відносинах бізнесу з державою демонструє чітку тенденцію до зростання, і найбільш яскраво, на мою думку, це проявляється у сфері державних закупівель.
Супроводжуючи десятки справ національних постачальників, можемо зазначити: надмірна кількість запитів, перевірок, ревізій і кримінальних проваджень навколо контрактів із державою – це вже не винятки, а нова реальність для бізнесу, що працює у сферах, безпосередньо пов’язаних із забезпеченням обороноздатності країни в умовах війни. Насамперед це стосується оборонних закупівель та логістики, де ціна і терміни поставок мають вирішальне значення. Не завжди йдеться про очевидні порушення – багато кейсів будуються на формальних підставах або експертних оцінках, що не враховують реалії форс-мажорних умов.
Контроль, без сумніву, необхідний, особливо в умовах воєнного стану. Проте сьогодні ми спостерігаємо дисбаланс: фокус перевіряючих органів часто зміщується з аналізу обґрунтованості потреб і процедур замовника на постачальника. Бізнесу доводиться витрачати ресурси та час не так на забезпечення держави необхідним, як на збір документів за запитами контролюючих і правоохоронних органів. Ефективного правового захисту виключно у судовому порядку в поточних умовах недостатньо.
Найкращий результат досягається лише за умови комбінації трьох ключових підходів: глибокого юридичного супроводу (із фокусом на документальне обґрунтування рішень менеджменту), грамотної комунікації з контролюючими та правоохоронними органами (зокрема превентивної), а також професійного публічного висвітлення позиції компанії (там, де це доречно і виправдано). Такий підхід дає змогу зміщувати акцент з оборони на проактивне управління конфліктом.
– Чи є зараз запит на публічний захист бізнесу через медіа, громадськість, міжнародні структури? Як ви допомагаєте клієнтам працювати з репутаційними ризиками або атаками?
– Публічний вимір кримінального переслідування в Україні давно вийшов за межі юридичного процесу. В умовах, коли інформаційний простір часто формує ставлення до особи ще до того, як буде надана будь-яка правова оцінка її діям, адвокатам дедалі частіше доводиться працювати не лише в залі суду, а й у площині захисту репутації.
Наш досвід показує, що на ранніх етапах кримінального провадження репутаційний тиск часто є сильнішим за процесуальний. Це дуже негативне явище для держави та її правової системи, у центрі якої повинна стояти презумпція невинуватості, цінність прав і свобод людини, змагальне правосуддя. Ми вдаємося до публічного захисту лише тоді, коли це дійсно необхідно та виправдано: щоб зупинити поширення недостовірної інформації, захистити клієнта від публічного осуду або вплинути на надмірно ангажовану слідчу версію. Але варто визнати, що далеко не кожен готовий до такого рівня відкритості й не завжди публічність є ефективною.
Що стосується звернень до громадських чи міжнародних структур, то такі інструменти можуть бути дієвими, коли необхідно звернути увагу на проблему саме вищого керівництва органів. Проте якщо йдеться про ситуації, коли порушення чи зловживання мають системний характер або погоджені на найвищому рівні, це не матиме сильного ефекту.
Кожна ситуація унікальна. Немає шаблонів, які однаково працюють у всіх кейсах. Саме тому ми щоразу приймаємо зважене рішення про доцільність виходу в публічну площину, оцінюючи всі ризики та потенційні наслідки. Наш підхід – це передусім фокус на результат: досягти справедливості, зберегти репутацію і забезпечити клієнту простір для повернення до нормального життя після пережитого тиску. Іноді для цього достатньо юридичних інструментів. Інколи потрібна тиша, а іноді слово має бути почуте.
